Постанова

від 22.11.2011 по справі 3-2736/11

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3-2736/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2011 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Грибанової Л.О.,

при секретарі Демченко Е.Э.,

розглянувши матеріал, який надійшов від Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого лікарем ЦМЛ ім. Титова, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП , -

В С Т А Н О В И В :

18 вересня 2011 року, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: місто Лисичанськ, пр.-т Леніна, 143/48, та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку з дружиною, ОСОБА_2, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та вигнав з квартири, чим завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілої та скоїв насильство у сім`ї.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що до недавнього часу мешкав в квартирі № 48 будинку № 143 по пр.-ту Леніна міста Лисичанська разом зі своєю колишньою дружиною, ОСОБА_2, та малолітньою донькою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Тож, 18.09.2011 року, приблизно о 18:00 годині, знаходячись за вищевказаною адресою, він разом зі своїми батьками, дружиною та її батьками, святкували день народження малолітньої доньки, і оскільки напередодні він випадково, продивляючись телефонні записи своєї дружини, дізнався про те, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15 серпня 2011 року, шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_2 -розірвано, він обурився та, намагаючись з`ясувати ситуацію, почав з колишньою дружиною розмову, яка переросла у обопільну сварку. В процесі сварки, вони, дійсно, розмовляли одне з одним на підвищених тонах, ображаючи одне одного, однак -слів нецензурної лайки на адресу ОСОБА_2 він не вживав, фізичною розправою не погрожував, з квартири не виганяв та вважає, що сварка виникла через провокаційну поведінку його колишньої дружини та її матері.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 18 вересня 2011 року, приблизно о 18:00 годині, її колишній чоловік -ОСОБА_1, знаходячись в квартирі № 48 будинку № 143, розташованому на пр.-ті Леніна в місті Лисичанську, де до цього дня, протягом останніх 5 років, вони проживали разом, та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, оскільки того вечора разом з її та його батьками вони святкували день народження їх малолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, - та дізнавшись про те, що рішенням Лисичанського міського суду від 15 серпня 2011 року, шлюб між ними розірвано, вчинив сварку, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та навіть застосував до її матері, яка намагалася його приборкати, фізичну силу, спричинивши тілесні ушкодження, з приводу чого та зверталася до правоохоронних органів. Вищевказана сварка закінчилася тим, що правопорушник вигнав її з малолітньою донькою з квартири, через що вона була вимушена, викликавши таксі, їхати до своїх батьків у місто Кремінна, незважаючи на те, що наступного дня, вперше після декретної відпустки, повинна була ставити до роботи у Лисичанській лікарні. Просила суд притягти її колишнього чоловіка ОСОБА_1, який, зловживаючи спиртними напоями, періодично ображав її, у скоєному не розкаявся, вибачення у неї не просив - до адміністративної відповідальності, однак, суворо його не наказувати, оскільки рішенням Лисичанського міського суду Луганської області шлюб між ними розірвано і всі образи залишилися в минулому.

20.09.2011 року постановою Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ст. 296 КК України було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, потерпілої та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що, незважаючи на невизнання своєї провини, винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: доведена поясненнями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає, крім того, правопорушник ані у судовому засіданні, ані у письмових поясненнях, наданих ним безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення, факт вчинення насильства в сім`ї шляхом застосування образ не спростовував, заперечуючи факт застосування фізичного насильства, та, намагаючись зменшити ступінь своєї вини - мотивував виникнення протиправних дій провокаційною поведінкою потерпілої ОСОБА_2, що суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності за вчинене.

Тож, дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив насильство у сім'ї, а саме - вчинив дії психологічного характеру, тобто насильство, пов'язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, за місцем роботи характеризується позитивно, у судовому засіданні фактичних обставин справи не спростовував, однак своєї провини не визнав, не усвідомив та відповідно -у скоєному не розкаявся.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

В якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини правопорушника, який працює, за місце роботи характеризується позитивно та вперше притягується до адміністративної відповідальності; наявності обставин, що обтяжують його відповідальність, та відсутності обставин, які б її пом'якшували, а також -характеру та обставин вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч.1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику стягнення у вигляді виправних чи громадських робіт або адміністративного арешту суд не вбачає з вищевказаних причин.

Керуючись ст.ст. 33, 173-2 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: Л.О. Грибанова.