Постанова

від 06.06.2006 по справі 12/102-06-2465

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/102-06-2465

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р. Справа № 12/102-06-2465

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Петровій О.С.

за участю представників сторін:

Від Апелянта  (позивача): Клинков О.В., по дов.;

                                                Гойсан А.М., по дов.;

                                                Шевченко С.Л., по дов.

Від відповідача 1: Филипчук В.К., по дов.,

Від відповідача 2: не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2006 року

по справі 12/102-06-2465

за позовом Заявника апеляційної скарги

до: 1. Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”                                      

       2. Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення суми збитків 1 981,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі –Позивач) звернулось у господарський суд Одеської області до Державного підприємства   "Іллічівський морський торговельний порт" (далі –Відповідач 1) і Одеської залізниці (далі –Відповідач 2) про стягнення 1981,20 грн. суми збитків, понесених позивачем у вигляді додаткових витрат по сплаті провізної плати за перевезення вантажів у вагонах Укрзалізниці в зв'язку з неможливістю використання власного вагону №53503843, який був пошкоджений і ремонтувався, а стаття 124 Статуту залізниць України передбачає відшкодування збитків, зв'язаних з пошкодженням вагонів, оскільки у відповідачів виникли перед Позивачем, як вважає останній, зобов'язання по відшкодуванню збитків.

Рішенням місцевого господарського суду від 18.04.2006р. (суддя Юдова В.З.) у позові відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначені рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі не скористались своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Пред'являючи позов, ВАТ „Запоріжсталь” вказав його підставою понесені по сплаті залізниці провізної плати за використання її вагонів із-за неможливості використання свого власного вагону №53503843, який знаходився в ремонті в зв'язку з його пошкодженням. Ці додаткові витрати, як зазначає Позивач, складають різницю в сумі 1981,20 грн. між начисленою і сплаченою ним провізною платою залізниці за використання вагонів останньої, які, на думку Позивача, повинні бути відшкодовані відповідачами відповідно зі статтею 124 Статуту залізниць України, яка передбачає відшкодування збитків при пошкодженні вагонів.

До цього позову ВАТ „Запоріжсталь” надав тільки розрахунок додаткових витрат (в додатку до позову вказано, що це розрахунок до нього), які складають суму 958 грн. (без ПДВ) і не складають суму позову (а.с. 7). Іншого розрахунку додаткових витрат до позову не надано.

Також, Позивачем документально не підтверджено понесення витрат на суму позову, а саме: не доведено, що перевезення 140 тонн прокату чорних металів і 70 тонн залізничорудного концентрату здійснювалось у вагонах залізниці у період знаходження в ремонті пошкодженого вагону Позивача і перерахування залізниці провізної плати за перевезення цього вантажу в її вагонах.

Такі дані у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, із пам'ятки №301640 про користування вагонами вбачається, що вагон №53503843, який був відправлений 06.08.2005р. по залізничній накладній №45005500 і поданий 10.08.2005р. під вивантаження на станції Іллічівськ, був вивантажений і забраний також 10.08.2005р. (а.с 41-42). Акт загальної форми про його пошкодження не складався.

Акт №540 про пошкодження вказаного вагону був складений вагонним депо ст. Одеса-Застава 1 тільки 19.08.2005р. В зв'язку з цим неможливо зробити висновок де і коли був пошкоджений названий вагон Позивача.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскарженому рішенні, вагонне депо станції Одеса-Застава 1 проводить ремонт вагонів, а не встановлює момент фактичного їх пошкодження і причини пошкодження вагонів.

Також слід зазначити, що пошкодження цього вагону Позивача, які вказані в акті №540 від 19.08.2005р. про пошкодження вагону, складеному у вагонному депо ст. Одеса-Застава 1 і акті загальної форми за цією ж датою (19.08.2005р.), складеного на ст. Іллічівськ за участю представників Позивача, значно відрізняються. Так, в акті №540 від 19.08.2005р. вагонного депо вказано тільки три пошкодження (тормоз ручний, кран концевий, 0,5 м труби магістральної) тоді як в акті також від 19.08.2005р. за участю представників Позивача пошкоджених деталей вказано значніше більше.

Тому суд першої інстанції правомірно не взяв ці акти, надані Позивачем, до уваги.

ВАТ „Запоріжсталь” як у позові, так і в апеляційній скарзі невірно тлумачить ст. 124 Статуту залізниць України, яка передбачає відшкодування збитків залізниці за пошкодження її вагонів. А за пошкодження вагонів, що належать підприємствам або орендованих ними, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди у відповідності з ч. 2 ст. 126 Статуту залізниць України, що вірно зазначено судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення з посиланням на ч. 2 ст. 126 Статуту залізниць України.

За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженому рішенні і не вбачає підстав для його скасування і задоволення позову ВАТ „Запоріжсталь”.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного  товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2006р. по справі №12/102-06-2465 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов