Рішення

від 23.08.2016 по справі 910/10718/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016Справа № 910/10718/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики" (далі - Центр) про стягнення 3 016,22 грн.,

за участі представників:

позивача: Федорів І.Я., за довіреністю від 22 січня 2016 року № 0047/16,

відповідача: не з'явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2016 року Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та Центром було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 2716689 від 15 лютого 2006 року та № 4470828 від 23 жовтня 2008 року (далі - договори), на підставі яких позивач у травні - липні 2013 року надав відповідачу передбачені даними угодами послуги мобільного зв'язку загальною вартістю 1 190,30 грн. Оскільки Центр взяте на себе зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг не виконав, Товариство, посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та норми статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з відповідача вищезазначену суму основного боргу, а також 1 825,92 грн. договірної санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 червня 2016 року порушено провадження у справі № 910/10718/16 та призначено її розгляд на 14 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 14 липня 2016 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням представника позивача та відкладено розгляд справи на 23 серпня 2016 року.

У судовому засіданні 23 серпня 2016 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у призначені судові засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 13 червня 2016 року та про відкладення розгляду справи від 14 липня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2006 року та 23 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договори № 2716689 та № 4470828, за умовами яких позивач зобов'язався надавати Центру замовлені останнім послуги мобільного зв'язку в межах України, міжнародного телефонного зв'язку з країнами, що визначаються за вибором Товариства.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. вищевказаних правочинів загальні умови та порядок надання послуг встановлювався згідно законодавства, регламентувався умовами (правилами) користування мережами мобільного зв'язку, які є невід'ємною частиною укладених договорів. Надання послуг за вказаними угодами починалось після внесення відповідачем повної суми первинного авансу та його зарахування на його особовий рахунок.

Згідно з пунктом 3.1 договорів кожному абоненту надавався один особовий рахунок, на підставі чого здійснювались розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів. На виконання зазначеної умови договорів відповідачу був присвоєний номер особового рахунку - 1.10782786.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, надавши Центру послуги мобільного зв'язку протягом травня-липня 2013 року, у підтвердження чого надав суду належним чином засвідчену копію звіту про баланс особового рахунку абонента за спірний період та рахунки за телекомунікаційні послуги.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг мобільного зв'язку, через що в нього виникла заборгованість в розмірі 1 190,30 грн.

Товариство 25 жовтня 2013 року звернулось до відповідача з претензією щодо оплати послуг мобільного зв'язку, яка залишена Центром без виконання.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед Товариством за договорами, яка складає 1 190,30 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Центр на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної суми позивачу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з Центра 1 825,92 грн. договірної санкції.

Відповідно до пункту 1.2 додаткових угоди до договорів від 15 лютого 2006 року № 2448364 та від 16 листопада 2012 року № 5342306 в якості забезпечення зобов'язань відповідачу нараховується договірна санкція. Розмір договірної санкції становить 1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії відповідної додаткової угоди.

Згідно з частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки розмір вказаної договірної санкції, нарахованої Товариством, є арифметично вірним, відповідає положенням закону та договорам, позовна вимога про стягнення з Центру 1 825,92 грн. також підлягає задоволенню.

Таким чином даний позов підлягає задоволенню повністю.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики" (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка, будинок 10-А, ідентифікаційний код 25402863) на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01601, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15, ідентифікаційний код 14333937) 1 190 (одну тисячу сто дев'яносто) грн. 30 коп. основного боргу, 1 825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 92 коп. договірної санкції, а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 серпня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко