Рішення

від 29.08.2016 по справі 908/1898/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/80/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016 Справа № 908/1898/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Чернетенко А.С.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.01.2016 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1898/16,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Газ інвестВ» (69005, АДРЕСА_1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВЕЛАГРОВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, провул. Пролетарський, 99);

про стягнення суми

Сутність спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Газ інвестВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВЕЛАГРОВ» 2472,60 грн. заборгованості за Договором № 184/1 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 15.06.2015 р., з яких: 1856,40 грн. - втрат від інфляції, 528,16 грн. - 3% річних, 88,03 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1898/16, присвоєно номер провадження 34/80/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 08.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 29.08.2016 р.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Між ТОВ «Газ інвест» та ТОВ «ВЕЛАГРО» було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 184/1 від 15.06.2015 року. У зв'язку з невиконанням умов договору ТОВ «Газ інвест» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «ВЕЛАГРО» про стягнення заборгованості, а саме попередньої оплати за Договором у розмірі 20 400,00 грн. 22.02.2016 року Донецький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ «Газ інвест» задовольнив, рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2015 року по справі №908/4457/15 скасував та прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ТОВ «Газ інвест» до ТОВ «ВЕЛАГРО» про стягнення заборгованості в розмірі 20 400,00 грн. Відповідно до специфікації № 1 до договору ТОВ «Газ інвест» платіжним дорученням № 1189 здійснив передплату за товар в розмірі 20 400,00 грн. В п. 2 специфікації зазначено, що поставка товару здійснюється протягом семи робочих днів, а п. 1 специфікації передбачений остаточний розрахунок за товар по факту доставки товару. Однак, не зважаючи на здійснення позивачем передплати за товар у розмірі 20 400,00, (що підтверджується платіжним дорученням № 1189 від 16.07.2015 р.), у порушення умов договору, відповідач поставку товару у встановлені строки не здійснив. Оскільки суму заборгованості відповідач повернув лише 17.06.2016 року позивач вважає за необхідне нарахувати пеню, три відсотки річних та інфляційні збитки по договору та відповідно до чинного законодавства України за період з 07.08.2015 року по 16.06.2016 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ В«Газ інвестВ» посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 15, 22, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 193, 230 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

ТОВ В«ВЕЛАГРОВ» , відповідач по справі, у відзиві на позов зазначає наступне. У травні 2015 року ТОВ «Газ інвест» звернулось до ТОВ «ВЕЛАГРО» з заявкою на поставку платформи-підбирача ПП-3,4-07. Перемовини між сторонами здійснювались усно телефоном. 04 червня 2015 року ТОВ «ВЕЛАГРО» надало ТОВ «Газ інвест» рахунок на оплату № 184/1. Предметом зазначеного рахунку є Платформа-підбирач ПП-3,4-07 (одна шт.) вартістю 68000 грн. 16 липня 2015 року ТОВ «Газ інвест» відповідно до платіжного доручення № 1189 здійснило часткову оплату за товар на користь ТОВ «ВЕЛАГРО». Призначення платежу: часткова оплата за платформу підбирача, згідно рахунку № 184/1 від 04.06.2015р. Таким чином ТОВ «Газ інвест» погодило вартість товару за рахунком та прийняло на себе зобов'язання здійснити повний розрахунок за товар. В свою чергу ТОВ «ВЕЛАГРО» прийняло на себе зобов'язання відвантажити товар. У наданому до суду ТОВ «Газ інвест» проекті договору зазначено, що строк поставки товару - протягом семи робочих днів. Проте з якої саме події, або дати повинні відраховуватись ці сім робочих днів а ні у проекті договору, а ні у інших погоджених сторонами документах не визначено. Крім того, наданий ТОВ «Газ інвест» договір не підписаний ТОВ «ВЕЛАГРО», рішення про визнання його укладеним сторонами у редакції позивача відсутнє. Враховуючи той факт, що позов ґрунтується лише на тому, що ТОВ «ВЕЛАГРО» нібито не виконало своїх зобов'язань щодо поставки товару в строк, обов'язковим у цій справі є встановлення судом наявності факту порушення строків поставки і відповідно правомірності застосування штрафних санкцій та інших нарахувань. Сторони погодили, що товар повинен відвантажуватись зі складу ТОВ «ВЕЛАГРО» у Бердянську, транспортом і за рахунок покупця ТОВ «Газ Інвест». Відповідач звертає увагу на той факт, що зі сторони ТОВ «ВЕЛАГРО» не має місця порушення домовленостей щодо поставки товару. В той же час ТОВ «Газ інвест» навмисно ухилялось від отримання вантажу, оскільки твердженнями позивача, вони знайшли такий самий товар за більш вигідною піною. Крім того, ТОВ «Газ інвест» не надано суду жодних належних доказів на підтвердження пред'явлення останнім вимоги про передачу товару - Платформа - підбирач ПЛ-3,4-0,7 ТО] «ВЕЛАГРО», та навіть щодо намірів отримати товар. В той же час, до позовної заяви доданий лист ТОВ «Газ інвест» №88 від 22.07.2015р. адресований ТОВ «ВЕЛАГРО» в якому міститься вимога про повернення надлишкові перерахованих коштів, сплачених 16.07.2015р. (платіжне доручення №1189) у сумі 20 400,00 грн. Цей лист надісланий на четвертий робочий день, після здійснення передплати позивачем ті на п'ятий робочий день, після нібито укладання договору постачання. Цей лист підтверджує факт односторонньої відмови позивача від зобов'язання та пояснення, чому позивач навмисне ухилявся від отримання товару. ТОВ «Газ інвест» не надало жодних доказів на підтвердження правових підстав для нарахування та стягнення з ТОВ «ВЕЛАГРО» штрафних санкцій та інших нарахувань. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газ інвест» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «ВЕЛАГРО» про стягнення заборгованості, а саме попередньої оплати за Договором у розмірі 20 400,00 грн. 22.02.2016 року Донецький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ «Газ інвест» задовольнив, рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2015 року по справі №908/4457/15 скасував та прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ТОВ «Газ інвест» до ТОВ «ВЕЛАГРО» про стягнення заборгованості в розмірі 20 400,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.16. у справі № 908/4457/15 встановлено наступні обставини: «Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем був виставлений рахунок № 184/1 від 04.06.2015 р. на оплату товару - платформи-підбирача ПП - 3,4 - 07 на загальну суму 68 000,00 грн. (а.с. 57). Позивач відповів офертою з пропозицією укласти Договір № 184/1 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 15.06.2015р. (далі - Договір), в якому крім іншого зазначені істотні умови щодо найменування, кількості та вартості продукції, що збігається із зазначеними у рахунку, а також встановлений порядок оплати у вигляді передоплати в розмірі 30% від суми вартості, залишок в 70% - після отримання товару та строк поставки - протягом семи робочих днів. Також разом з Договором на адресу відповідача було надіслано Специфікацію № 1 до Договору та Акт приймання-передачі товару, що підтверджується копією фіскального чеку від 06.07.2015р. (а.с. 12). Позивачем, згідно платіжного доручення № 1189 від 16.07.2015р. (а.с. 14), за вказаним рахунком було сплачено відповідачу, із зазначенням підстави оплати "часткова оплата за платформу підбирача, згідно рахунку № 184/1 від 04.06.2015р.", але суму в 20 400,00 грн., що відповідає 30% від вартості товару як зазначено ним в Договорі. Відповідач підписаного тексту Договору не повернув. Листом за вих. № 91 від 27.07.2015р. позивач, через невиконання відповідачем свого зобов'язання по поставці товару, звернувся до відповідача з фінансовою вимогою про повернення суми передоплати в розмірі 20 400,00 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 29.07.2015р., що підтверджується поштовою накладною № 2075176 (а.с. 17). Після отримання зазначеної вимоги відповідач листом за вих. № 83 від 30.07.2015р. повідомив, що згідно спірного Договору і Специфікації № 1 до нього товар готовий до відвантаження (а.с. 77). Також зазначеним листом відповідач просив узгодити умови відвантаження та вимагав здійснення остаточного розрахунку. Зазначеним листом за підписом першого керівника, засвідченого печаткою підприємства відповідача, останній підтвердив факт укладення зазначеного Договору та Специфікації до даного Договору. Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, товар не поставив, часткову передоплату в розмірі 20 400,00 грн. не повернув».

04.05.2016 року Вищим господарський судом України винесено постанову по справі № 908/4457/15 якою постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року по справі № 908/4457/15 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ «ВЕЛАГРО» без задоволення.

Згідно із п. 1.1. Договору зазначено, що Продавець (Відповідач) зобов'язується поставити сільськогосподарську техніку, згідно доданих специфікацій (Платформа підбирач (новий) ПДС -3,4), а Покупець (Позивач) зобов'язується прийняти та оплатити зазначену кількість ТОВАРУ на умовах даного Договору.

Відповідач поставку товару у встановлені строки не здійснив.

В свою чергу, позивач 29.07.2015 року на адресу відповідача направив фінансову вимогу № 91 про повернення передплати за товар, у зв'язку за порушенням умов Договору та строків поставки товару. Зазначену вимогу відповідач отримав 30.07.2016 року.

17.06.16. грошові кошти в сумі 24236,70 грн. були перераховані ТОВ «Газ інвест» на виконання наказу у справі № 908/4457/15 від 22.03.16.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На виконання взятих зобов'язань за Договором та згідно рахунку - фактури № 184/1 від 04.06.2015 р. позивач здійснив 30% передоплату товару у розмірі 20400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1189 від 16.07.2015 р.

Відповідно до специфікації № 1 до Договору визначено умови оплати і поставки:

1. Оплата ТОВАРУ здійснюється безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ в розмірі:

- 30% (тридцять відсотків) передплати безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту укладання даного Договору.

- 70% (сімдесят відсотків) безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ по факту доставки ТОВАРУ.

ТОВ «Газ інвест» платіжним дорученням № 1189 здійснило передплату за Товар в розмірі 20 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1189 від 16.07.2015 р.

В пункті 2 специфікації зазначено, що поставка товару здійснюється протягом семи робочих днів.

Виходячи з системного аналізу умов Договору, що викладені у специфікації № 1, зобов'язання щодо поставки товару є порушеними з 28.07.15. (дата здійснення 30% попередньої оплати + 7 робочих днів).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки спірної продукції відповідачем не надано.

Згідно п. 8.2. Договору за порушення строку поставки продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості оплаченого, але не поставленого товару за кожен день прострочення.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.»

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення 88,03 грн. пені за період: з 07.08.15. по 16.06.16 згідно п. 8.2 Договору.

Перевіривши розрахунок пені за правильний період: з 07.08.15. по 28.01.16 (6 місяців від дати порушення зобов'язання - 28.07.15), суд дійшов висновку що заявлена сума пені не перевищує фактичний її розмір, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Стосовно нарахування 3% річних та втрат від інфляції на суму попередньої оплати слід зазначити наступне.

В цій частині позивачем вимоги обґрунтовані приписами статті 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем стягнення 3% річних заявлено за період: з 07.08.15. по 16.06.16., а інфляція з вересня 2015 року по травень 2016 року.

Разом з тим, ТОВ «Газ інвест» не враховано позицію Верховного Суду України з приводу правової природи сум попередньої оплати, що стягнута за рішенням суду.

Згідно статті 111 28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд України при розгляді справи № 16/164(2010) в постанові від 05.12.11. дійшов наступних висновків: «Переглядаючи дану справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати за недопоставлений у строк товар, присуджене до стягнення рішенням господарського суду Львівської області від 9 червня 2009 року у справі № 14/62, не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо здійснення поставки товару. З огляду на це за порушення відповідачем обов'язку, який виник у нього на підставі рішення суду, для нього не можуть наставати негативні наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України , оскільки це зумовлює настання правових наслідків, установлених статтею 611 ЦК України. Водночас такий висновок суду касаційної інстанції суперечить вищезазначеним положенням законодавства. Зокрема, частині 5 статті 11 ЦК України, яка прямо передбачає можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов'язання, негативних наслідків, установлених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Суму попередньої оплати стягнуто з ТОВ В«ВЕЛАГРОВ» за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.16. у справі № 908/4457/15, отже і 3% річних і втрати від інфляції слід нараховувати з 22.02.16., тобто з дати судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, суд перераховує 3% річних за період: з 22.02.16. по 16.06.16 (193,97 грн.), та втрати від інфляції: з березня 2016 року по травень 2016 року (946,47 грн.).

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідача з приводу неукладеності Договору та невизначеності дати поставки спростовуються вищевикладеним та обставинами, що встановлені в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.16. у справі № 908/4457/15, зокрема щодо факту укладення Договору, невиконання відповідачем обов'язків щодо поставки товару та правомірності стягнення попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВЕЛАГРОВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, провул. Пролетарський, 99, ідентифікаційний код юридичної особи: 39568938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Газ інвестВ» (69005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31731398) 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 47 коп. втрат від інфляції, 193 (сто дев'яносто три) грн. 97 коп. 3% річних, 88 (вісімдесят вісім) 03 коп. пені, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2016 р.

Суддя А.О. Науменко