Рішення

від 16.08.2016 по справі 911/2429/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа № 911/2429/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», с.Петропавлівська Борщагівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвенбуд», м.Ірпінь

про стягнення 2794118,51 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвенбуд» про стягнення 2794118,51 грн.

Провадження у справі № 911/2429/16 порушено ухвалою від 02.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 16.08.2026 року.

В судовому засідання 16.08.2016 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 16.08.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови Правління НБУ від 09.11.2015 року № 769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радика Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 року № 203 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радика Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радика Банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радика Банк» ОСОБА_2 на 2 роки з 10.11.2015 року до 09.11.2017 року включно.

Відповідно до п. 5. ч. 2. ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на Уповноважену особу Фонду покладено повноваження заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

02.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Радика Банк» (позивач та/або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комінвенбуд» (відповідач та/або Клієнт, Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту №17419-0-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк надав Клієнту грошові кошти у тимчасове користування шляхом здійснення з його поточного рахунку платежів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим Договором ліміту Овердрафту, а Позичальник зобов'язаний повернути заборгованість за Овердрафтом та сплатити проценти за користування Овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим Договором (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено ліміт Овердрафту, який складає 1 960 000,00 грн. Пунктом 1.3. Договору встановлен, що плата за користування Овердрафтом складає 23,5% річних.

Термін користування Овердрафтом закінчується 30.05.2016 року, якщо він не наступить раніше відповідно до умов п.7.3. цього Договору (п.1.4. Договору).

Пунктом 7.3. Договору передбачені додаткові умови, за якими строк користування Овердрафтом вважається таким, що закінчився, і цей перелік є вичерпним.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця, виходячи із фактичної Овердрафтом і фактичних залишків на дебетовому сальдо за поточним рахунком.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що платежі Позичальника здійснюються з будь-якого належного йому поточного рахунку. Днем здійснення Позичальником платежу за Кредитним договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок.

Пунктом 9.1. Договору Позичальник та Банк домовилися, що за повне або часткове неповернення у строки (терміни), що передбачені цим Договором, загальної заборгованості Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки (п.1.3.) за Кредитним договором, від суми неповернутого в строк (термін) Овердрафту за кожний день прострочення.

Пунктом 9.2. Договору Позичальник та Банк домовилися, що за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування Овердрафтом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Згідно з п. 9.3. Договору Позичальник та Банк домовилися, що за, зокрема, невиконання Позичальником зобов'язань згідно до п.п. 6.1.-6.4., 6.6., 6.7., 10.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 0,5% від розміру ліміту овердрафту.

Пунктом 9.6. Договору встановлено, що строк позовної давності, який застосовуватиметься для стягнення штрафних санкцій, складатиме 3 роки.

Також, позивач зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором Овердрафту між Банком та фізичною особою ОСОБА_3 (Заставодавець) 02.06.2015 року укладено Договір застави майнових прав №ДЗМП-17419/1-980, які виникають з Договору строкового банківського вкладу №1-22378 «Впіймай фортуну», що укладений між Банком та Заставодавцем 28.05.2015 року.

Однак, Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання згідно до Договору овердрафту у частині своєчасного виконання ним своїх зобов'язань зі сплати процентів за користування Овердрафтом та повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 13.06.2016 року утворилася заборгованість перед Банком у сумі 2 794 118, 51 грн., з яких:

- прострочена заборгованість щодо повернення суми кредиту - 1 949 562, 00 грн.;

- нараховані проценти за користування кредитними коштами - 373 633, 87 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення загальної заборгованості за Овердрафтом -

410 162, 80 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів - 60 759, 84 грн.

Також, позивач в ході розгляду спору повідомив суду, що ТОВ «Комінвентбуд» зверталось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Радикал Банк» про визнання зобов'язання за вищевказаним Договором припиненим.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.2016 року у справі № 911/5199/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Комінветбуд» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2016 року без змін.

Згідно з ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Оскільки, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Банком та фізичною особою ОСОБА_3 (Заставодавець) 02.06.2015 року укладено Договір застави майнових прав №ДЗМП-17419/1-980, предметом застави згідно якого виступили майнові права, позивач стверджує, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки наведеної особи в частині обсягу зобов'язань перед Банком. У зв'язку з чим, позивач в позові заявляв клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_3.

Однак, відповідне клопотання було відхилено судом, оскільки рішення суду у справі про стягнення заборгованості з Позичальника безумовно не впливає на права та обов'язки заставодавця. Відповідні обов'язки заставодавця випливають з умов основного зобов'язання і в разі обрання позивачем застосування заходу забезпечення виконання зобов'язання шляхом звернення стягнення на належний фізичній особі ОСОБА_3 предмет забезпечення, відповідні питання підлягатимуть вирішенню по суті за участю наведеної особи. Оскільки, в заявленому позові не ставиться вимога про звернення стягнення на предмет застави, відсутні підстави для залучення до участі у справі заставодаця.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитним договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Договором в сумі 1 949 562,00 грн. простроченої заборгованості щодо повернення суми кредиту, 373 633,87 грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами, 410 162,80 грн. пені за несвоєчасне погашення загальної заборгованості за Овердрафтом, 60 759,84 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвентбуд» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 70-В, код 36382392) на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-в, код 36964568) 1 949 562,00 грн. простроченої заборгованості щодо повернення суми кредиту, 373 633,87 грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами, 410 162,80 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 60 759,84 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та 41 911,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 02.09.2016 р.