Постанова

від 06.06.2006 по справі 05-11/2331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05-11/2331

                 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                ПОСТАНОВА            

                                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                        Справа  №05-11/2331

"06" червня 2006 р.,    год.   хв.                                 м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі :  головуючого -  судді Швидкого В.А., при секретарі Ятіній І.О., за   участю представників:

від позивача: Мартинюка І.Г.. - за довіреністю,

від 1-го відповідача: не з"явився;

від 2-го відповідача:  Кучер О.Г. - сільський голова;

від 3-ї особи: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Бирлівська"

до  ПП ТВК "Лілея"  та Бирлівської  сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, - Комунальне підприємство "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації"

про  визнання недійсним контракту, визнання недійсним рішення та свідоцтва на право власності,

              ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про визнання недійсним контракту № 1807-1 від 18 липня 1998 року (далі- Контракт), укладеного між КСП ім. газети "Молодь України", правонаступником якого є позивач, та Приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Лілея" ( далі - відповідач 1), визнання недійсним рішення виконкому Бирлівської сільської ради (далі - відповідач 2) № 5 від 18 лютого 1999 року "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна с. Бирлівка за приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Лілея" ( далі - Рішення ) та визнання недійсним Свідоцтва про право власності на свинокомплекс, розташований в с. Бирлівка Драбівського району, Черкаської області, видане відповідачу-1. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просить визнати Рішення нечинним в частині оформлення права власності на свинокомплекс, розташований в с. Бирлівка за відповідачем 1.

          В якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позивач вказав Драбівський виробничий підрозділ Комунального підприємства "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації". Ухвалою від 19 травня 2006 року замінено 3-тю особу на Колективне підприємство "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації".

          Представники 1-го відповідача та 3-ої особи в судове засідання не з"явились.   Причина не з"явлення представників суду не повідомлена. Відзиву від відповідача-1  на позов до суду не надійшло.

          Суд вважає можливим розглянути справу по наявним у ній матеріалам у відповідності із ст. 75 ГПК України.

          Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

          18 липня 1998 року між Колективним сільськогосподарським підприємством ім. газети "Молодь України", правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений  Контракт, який по своїй правові природі є договором купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:  свинокомплексу, вартістю 3373184 грн., розташованого в с. Бирлівська, Драбівського району, Черкаської області, що належав позивачу на праві колективної власності.

          На підставі вказаного Контракту,  відповідач- 2 прийняв  Рішення,   згідно з яким відповідачу - 1  Драбівським виробничим підрозділом Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації було видане Свідоцтво про право власності на вказаний комплекс від 03 березня 1999 року.

          Позивач вважає, що Контракт, Рішення та Свідоцтво про право власності є недійсними з підстав невідповідності чинному законодавству та інтересам позивача.

          Дослідивши матеріали справи вислухавши пояснення представників суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Згідно з ч.4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

          05 квітня 2006 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області при розгляді апеляційної скарги гр. Котова М.І. на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2006 року по справі за позовом Котова М.І.  до СТОВ "Агрофірма "Бирлівська" та приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "Лілея" встановила, що розтрату майна бувшого КСП ім. газети "Молодь України", - свинокомплексу, вартістю 3373184 грн., вчинив бувший голова правління Соболевський О.І.,  підписавши Контракт та фактично безоплатно передавши свинокомплекс Приватному підприємству "Торгівельно-виробнича компанія "Лілея" (відповідачу - 1) в цілях необхідності отримання  цільового кредиту в одному із банків м. Києва. Бувший голова Бирлівської сільської ради Зьомша І.М. знав, що на зборах уповноважених КСП ім. газети "Молодь України" не розглядалось питання щодо продажу свинокомплексу. Проте, рішенням виконкому Бирлівської сільської ради № 8 від 18 лютого 1999 року було оформлено право власності на приміщення свинокомплексу за Приватним підприємством "Торгівельно-виробнича компанія  "Лілея" (позивач-1)

          Як встановлено судовою палатою у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області голова правління бувшого КСП ім. газети "Молодь України" при укладенні договору не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

          Згідно ч. 1 ст. 63 ЦК УРСР, який діяв на день укладення договору, угода укладена від імені другої особи особою не уповноваженою на укладання договору або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди укладеної цією особою. Таких доказів судом не встановлено.

          Згідно з ч. 1 ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Виходячи із вимог ст. 224 ЦК УРСР визначення терміну і порядку розрахунку на придбане по договору купівлі-продажу є істотноюумовою такого договору.

          Контрактом передбачено, що відповідач -1 проводить розрахунок поетапно по окремій домовленості. Оскільки, за своїм змістом істотна умова повинна носити  конкретно визначений характер, суд вважає, що така істотна умова, як порядок розрахунок за придбаний свинокомплекс, Контрактом не визначена, а значить сторони не досягли згоди щодо цієї істотної умови.

          Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що спірний договір слід визнати недійсним з дня його укладення.

          В якості підстави визнання договору недійсним позивач також вважає відсутність розрахунків з боку відповідача - 1 за придбаний по Контракту свинокомплекс, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

          За загальним правилом невиконання чи неналежне невиконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших

передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

          Тому відсутність факту розрахунку відповідача за придбане по договору майно, не є підставою для визнання договору недійсним.

          Спірним Рішенням  відповідач - 2  оформив право власності відповідача-1 на  свинокомплекс, розміщений по вул. Леніна в с. Бирлівка.           

          Підставою визнання за відповідачем-1 права власності на свинокомплекс був  Контракт,   недійсність якого встановлено в судовому засіданні.  Оскільки Контракт є недійсним, то прийняте на його підставі відповідачем -2  Рішення є нечинним.

          Позивач також просить визнати недійсним Свідоцтво про право власності на приміщення свинокомплексу, видане відповідачу - 1 Драбівським виробничим підрозділом Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації.

          Позов в цій частині задоволенню не підлягає.

          Свідоцтво про право власності, видане на підставі Рішення,  є похідним і залежить від наявності Рішення.

          У разі визнання Рішення, на підставі якого видано Свідоцтво про право власності нечинним, Свідоцтво про право власності втрачає свою чинність.                                                               Керуючись ст. ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  –

                         ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним контракт № 1807-1 від 18 липня 1998 року, укладений між КСП ім. газети "Молодь України" та приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Лілея"  щодо приміщення свинокомплексу у с. Бирлівка, Драбівського району, Черкаської області.

Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Бирлівської сільської ради від 18 лютого 1999 року №5 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна"   в с. Бирлівка за приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Лілея" в частині оформлення за приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Лілея" права власності на приміщення свинокомплексу розміщеного по вул. Леніна в с. Бирлівка, Драбівського району, Черкаської області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "Лілея" м. Київ, вул. Автозаводська, буд.89, офіс 91, код 24934687 та Бирлівської сільської ради  Черкаська область, Драбівський район, с. Бирлівка на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Бирлівська" Черкаська область, Драбівський район, с. Бирлівка код 05390788 - 1 грн. 70 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції на протязі 10 днів та подачі на протязі 20 днів апеляційної скарги, після подання заяві про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для заяви про апеляційне оскарження.   

СУДДЯ                                                                                           В.А.ШВИДКИЙ