Рішення

від 30.08.2016 по справі 910/11205/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11205/16 30.08.16 р.

За позовомРегіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскольд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина НОМЕР_1 )

продострокове розірвання договору оренди

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:Гармашов Б.С. за довіреністю № 14 від 08.02.2016 р. ;

від відповідача:не з`явився;

від третьої особи:Олійник С.В. за довіреністю № 20 від 11.01.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскольд" про дострокове розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 21.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.07.2016 р.

11.07.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення по справі.

Ухвалою від 13.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 27.07.2016 р.

21.07.2016 р. від третьої особи надійшли пояснення по справі.

Ухвалою суду від 27.07.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.

25.08.2016 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 25.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 30.08.2016 р.

29.08.2016 р. від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.08.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечив.

Представник відповідача у судове засідання вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.03.2009 р. між Регіональним відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (надалі позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскольд" (надалі - відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4238 (надалі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно технічний майданчик, інвентарний № 5(надалі Майно) площею 120,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Магнітогірська, 5, що перебуває на балансі 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі третя особа, Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2008 року і становить 156 000,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів.

Згідно з п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання передавання Майна.

Відповідно до п. п. 5.5., 5.14. Договору, Орендар зобов`язується забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об`єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеним цим Договором; не надавати третім особам право користування об`єктом оренди та інші права (повністю чи в певній частині), що випливають з цього Договору, у тому числі на правах суборенди.

Пунктами 8.1. 8.3. Договору сторони погодили, що Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна переданого в оренду за Договором; виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов Договору; здійснювати контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

Пунктом 10.7.5. Договору сторони погодили, що Договір буде достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар передає орендоване нерухоме майно (його частину) у суборенду, укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за цим Договором Майна.

06.03.2009 р. сторони підписали Акт приймання передачі орендованого майна за адресою м. Київ, вул. Магнітогірська, 5, відповідно до умов якого Орендодавець, згідно з Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4238 від 06.03.2009 р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно технічний майданчик, інвентарний № 5, загальною площею 120,00 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Магнітогірська, 5, що перебуває на балансі 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ).

Договором № 4238/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4238 від 06.03.2009 р., сторони продовжили дію Договору до 06.12.2017 р.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як на підставу для розірвання Договору позивач посилається на наступне.

Листом прокуратури Деснянського району від 19.10.2015 р. № 10-53/4372 вих 15 повідомлено позивача про порушення орендарями умов договорів оренди майна, що обліковується на балансі 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ); та повідомлено про необхідність проведення обстеження нерухомого майна, що належить до державної власності, за усіма договорами оренди державного нерухомого майна.

16.11.2015 р. Регіональним відділення Фонду Державного майна України по м. Києву проведено обстеження об`єкта оренди за спірним Договором, за результатами якого складено Акт обстеження.

Відповідно до Акта обстеження, позивачем виявлено істотне порушення Орендарем умов Договору, а саме, об`єкт оренди за Договором - державне нерухоме майно, фактично використовується для розміщення пункту продажу лотерейних білетів «Національні лотереї».

При цьому, розміщення в орендованому приміщенні пункту продажу лотерейних білетів «Національні лотереї» вказує на передачу приміщення в суборенду.

За таких обставин, позивач вказує на істотне порушення умов Договору з боку відповідача та просить розірвати спірний Договір.

Приписами ст. 651 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави для зміни чи розірвання договору. За вимогою однієї із сторін договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду при істотному порушенні умов договору іншою стороною.

Поняття дефініції істотного порушення сформульовано у статті 651 Цивільного Кодексу України, а саме: істотним визнається порушення договору однією із сторін, яке спричинить іншій стороні такі збитки, що вона у значній мірі втратить те, на що могла розраховувати при укладанні договору.

Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі:

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Порядок та підстави для розірвання договору оренди об`єкту, що є державною власністю, визначені в Законі України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Фондом державного майна 14.05.2012 р. прийнято наказ № 655 «Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди», відповідно до якого, зокрема, регіональні відділення Фонду державного майна України, мають здійснювати постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об`єкта оренди); періодичний комплексний з оглядом об`єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо: використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

За результатами контрольних заходів складаються акти, які затверджуються керівником відповідного орендодавця або його заступником.

Таким чином, Актом обстеження від 16.11.2016 р. встановлено порушення відповідачем умов Договору щодо заборони передачі орендованого майна в суборенду у будь-який спосіб, що, відповідно до закону та положень Договору, являється підставою для дострокового розірвання такого Договору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

З пояснень Балансоутримувача (третьої особи) вбачається, що у останнього відсутні будь-які претензії з виконання Договору оренди, орендні платежі сплачуються своєчасно та у повному обсязі.

Проте, належне виконання відповідачем умов Договору щодо сплати орендних платежів не спростовує висновки позивача про передачу майна в суборенду та не може свідчити про відсутність порушень Договору з боку відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з`ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 06.03.2009 р. №4238, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскольд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; код ЄДРПОУ 19131213).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскольд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; код ЄДРПОУ 19131213) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 31.08.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна