Рішення

від 30.08.2016 по справі 910/11350/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11350/16 30.08.16 р.

За позовом Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання

"МАСАНДРА"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВИЧ"

2) Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал вайн"

про захист прав інтелектуальної власності

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіна В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дроздович О.О. за довіреністю № б/н від 13.06.2016 р.;

від відповідача-1: Панчишин А.М, за довіреністю № б/н від 15.12.2015 р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Дарда С.С. за довіреністю № б/н від 01.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "МАСАНДРА" звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВИЧ", Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал вайн" про захист прав інтелектуальної власності.

Ухвалою суду від 21.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.07.2016 р.

12.07.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.07.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 13.07.2016 р. подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 13.07.216 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.07.2016 р.

18.07.2016 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

27.07.2016 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2016 р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи речових доказів.

Ухвалою суду від 27.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.

25.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання.

25.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відзив.

Ухвалою від 25.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 30.08.2016 р.

30.08.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та додаткові пояснення по справі.

30.08.2016 р. від відповідача-3 надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

У судовому засіданні представники відповідачів -1, -3 підтримали клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача заперечила проти призначення у справі судової експертизи.

Розглянувши клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд встановив, що клопотання про призначення експертизи обґрунтовано необхідністю дослідження питань щодо того, чи являється тикетка, якою марковано товар, що виробляється ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", тотожною або схожою настільки, що її можна сплутати, із зареєстрованими за позивачем знаками для товарів і послуг.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у правах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» судам роз'яснено, що судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Отже, господарські суди не повинні порушувати перед судовим експертом питання суто правового характеру, які мають вирішуватися самим судом. Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка зі вступом України до Світової організації торгівлі з 16.05.2008 є частиною національного законодавства України, передбачено, що процедури, які стосуються захисту прав інтелектуальної власності, не повинні бути безпідставно ускладнені або вартість їх здійснення не повинна бути високою або супроводжуватися значними матеріальними затратами, містити безпідставні часові обмеження або невиправдані затримки (частина друга статті 41). З огляду на зазначені приписи важливим є дотримання господарськими судами норм чинного законодавства щодо порядку призначення і проведення судових експертиз, у зв'язку з чим судам необхідно мати на увазі таке. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення. З урахуванням конкретних обставин справи та у разі, коли знань судді достатньо для з'ясування обставин справи, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, можливе вирішення суддею (суддями) питань, які виникають у розгляді справи, з позиції споживача без призначення судової експертизи. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, які випливають із застосування до спірних правовідносин норм законодавства, що регулює захист права інтелектуальної власності, і вирішення яких віднесено до компетенції суду, зокрема, про правову оцінку дій сторін тощо. (п. п. 1.3., 1.4. постанови Пленуму).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що зібраних сторонами доказів та знань судді достатньо для з'ясування обставин даної справи, та вирішення питань, які виникають у розгляді справи, без призначення судової експертизи.

Також, суд зазначає, що питання схожості етикеток відповідача-3 вцілому із знаками для товарів і послуг, що належать позивачу, не відноситься до предмета доказування у даній справі, оскільки позивачем оспорюється використання лише окремих елементів, нанесених на етикетки.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової експертизи та відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів -1, -3 проти позову заперечили.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. судом було оглянуто оригінали фіскальних чеків від 24.03.2016 р. та від 02.06.2016 р. і встановлено їх відповідність наявним у матеріалах справи копіям.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів -1, -3 всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державний концерн «Національне виробничо-аграрне об'єднання «МАСАНДРА» (позивач, ДК «НВАО «МАСАНДРА», являється власником Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: №40782 на позначення «МАСАНДРА», заявка m2002054337, дата подання заявки - 29.05.2002, для товарів та послуг за 16, 20, 21, 31, 33, 35, 43 класами МКТП; №61303 на позначення «МАССАНДРА», заявка m20040809068, дата подання заявки - 26.08.2004, для товарів та послуг 31, 33, 35, 42, 43 класів МКТП; №40831 на позначення «МАСАНДРА», заявка m2002064596, дата подання заявки - 06.06.2002, для товарів та послуг 33, 35, 43 класів МКТП; №105494 на графічне позначення, заявка m200719449, дата подання заявки - 09.11.2007, для товарів та послуг 9, 16, 30, 33, 35, 41, 43 класів МКТП.

Також, ДК «НВАО «МАСАНДРА», являється власником позначення «МАССАНДРА», визнаного добре відомим в Україні на підставі Рішення Апеляційної палати від 11.01.2008 р., затвердженого наказом Держдепартаменту від 08.08.2008 №156, для товарів 33 класу «вина».

Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачами.

Предметом спору у даній справі є вимоги ДК «НВАО «МАСАНДРА» про зобов'язання відповідачів припинити порушення виключних прав інтелектуально власності позивача на вищезазначені знаки для товарів і послуг.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає наступне.

Позивачем було виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВИЧ" (відповідач-1) та Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна" (відповідач-2) здійснюють продаж товарів, вироблених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал вайн" (відповідач-3), а саме, товарів 33 класу МКТП (вина), на етикетці яких використано позначення, що охороняються Свідоцтвами на знаки для товарі і послуг, та належать позивачу.

Так, 24.03.2016 р. позивачем було придбано у магазині ТОВ "ТВИЧ" вино МАССАНДРА червоне напівсолодке, виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", що підтверджується фіскальним чеком №3000047589 від 24.03.2016 р., копія якого міститься у матеріалах справи.

02.06.2016 р. позивачем було придбано у магазині Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-УКРАЇНА» вино МАССАНДРА ШАРДОНЕ сортове сухе біле, виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", що підтверджується фіскальним чеком №ФН2665013592 від 02.06.2016 р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Крім того, ТОВ "Кам'янка Глобал вайн" розміщує та пропонує до продажу в мережі Інтернет товари із зображенням знаків для товарів і послуг, належних позивачу, на підтвердження чого останнім надано роздруківки з мережі Інтернет.

При цьому, позивач зазначає, що він не надавав жодному з відповідачів дозволу на використання позначень, зареєстрованих за позивачем.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 Кодексу, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 426 ЦК України передбачено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Частинами 2, 4 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно зі ст. 16 Закону, права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як роз'яснено п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.

Так, до матеріалів справи долучено речові докази - вино МАССАНДРА червоне напівсолодке, виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", дата розливу - 10.12.2015 р., та вино МАССАНДРА ШАРДОНЕ сортове сухе біле, виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", дата розливу - 05.11.2015 р.

Судом встановлено, що на етикетках вказаних речових доказів використано позначення згідно зареєстрованих за позивачем знаків на підставі Свідоцтв України №40782, №61303, №40831, №105494 та позначення «МАССАНДРА», визнаного добре відомим в Україні.

При цьому, суд зазначає, що встановлення факту такого використання не потребує будь-яких спеціальних знань та являється очевидним, як і використання зазначених позначень відносно товарів 33 класу МКТП, для яких зареєстровано вищевказані знаки за позивачем.

Таким чином, факт використання ТОВ "Кам'янка Глобал вайн" позначень, належних позивачу на підставі відповідних правоохоронних документів, являться доведеним та підтвердженим матеріалами справи.

Водночас, позовні вимоги до ТОВ "ТВИЧ" та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-УКРАЇНА» ґрунтуються на тому, що вказані підприємства здійснюють продаж зазначеного товару виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн".

Як зазначалось вище, ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що використанням знака визнається, зокрема, пропонування товару для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Відтак, здійснення ТОВ "ТВИЧ" та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-УКРАЇНА» продажу вина «МАССАНДРА» виробництва ТОВ "Кам'янка Глобал вайн" являється порушенням прав інтелектуальної власності позивача та підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що ним не продається товар з використанням знаку для товарів і послуг «МАССАНДРА».

Водночас, такі твердження спростовуються фіскальним чеком №3000047589 від 24.03.2016 р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Не приймаються до уваги також доводи відповідача-2 про те, що будь-які вимог з приводу порушення прав інтелектуальної власності мають пред'являтись виключно до ТОВ "Кам'янка Глобал вайн", оскільки фіскальним чеком №ФН2665013592 від 02.06.2016 р., копія якого міститься у матеріалах справи, підтверджується продаж товару саме відповідачем-2.

Також, не заслуговують на увагу і доводи відповідача-3 про те, що товар з порушенням прав інтелектуальної власності позивача, не виготовляється ТОВ "Кам'янка Глобал вайн".

Такі твердження спростовуються речовими доказами, наданими до матеріалів справи.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що ТОВ "Кам'янка Глобал вайн" не надано жодних доказів припинення виготовлення такого товару (наприклад, наказ про зняття продукції з виробництва тощо), а також доказів вилучення з цивільного обороту відповідної продукції та недопущення її до подальшого продажу споживачам.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати, понесені позивачем, на ТОВ "Кам'янка Глобал вайн".

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янка Глобал вайн» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 16/1З ЛІТЕРА А; код ЄДРПОУ 36805359) припинити порушення прав Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «МАСАНДРА» на Знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №40782, № 40831, №61303, №105494 та знак для товарів і послуг №61303, який визнано добре відомим в Україні, при виробництві товарів і наданні послуг, для яких зареєстровано такі знаки для товарів і послуг, у тому числі при пропонуванні для продажу, в тому числі через мережу Інтернет та при введенні товарів і послуг у цивільний оборот на території України.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВИЧ» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (ЛІТЕРИ Б, Б'), код ЄДРПОУ 39118195) припинити порушення прав Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «МАСАНДРА» на Знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №40782, № 40831, №61303, №105494 та знак для товарів і послуг №61303, який визнано добре відомим в Україні, при пропонуванні для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, та при введенні товарів і послуг у цивільний оборот на території України, товарів виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка Глобал вайн» із використанням Знаків для товарів і послуг за Свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №40782, № 40831, №61303, №105494 та знака для товарів і послуг №61303.

4. Зобов'язати Підприємство 3 100% Іноземними Інвестиціями "Білла-Україна" (02140, м. Київ, вул. Гришка, будинок З; код ЄДРПОУ 25288083) припинити порушення прав Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «МАСАНДРА» на Знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №40782, № 40831, №61303, №105494 та знак для товарів і послуг №61303, який визнано добре відомим в Україні, при пропонуванні для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, та при введенні товарів і послуг у цивільний оборот на території України, товарів виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка Глобал вайн» із використанням Знаків для товарів і послуг за Свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №40782, № 40831, №61303, №105494 та знака для товарів і послуг №61303.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка Глобал вайн» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 16/1З ЛІТЕРА А; код ЄДРПОУ 36805359) на користь Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «МАСАНДРА» (вул. Мира, 6, смт Масандра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, Україна, код ЄДРПОУ 00411890) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 02.09.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна