Рішення

від 09.08.2016 по справі 574/652/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/652/16-ц Провадження №2/574/208/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

при секретарі Кошелєвій Н.В.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_3 до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 26.05.2009 року померла її мати ОСОБА_4, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно, яку вона прийняла, оскільки проживала із спадкодавцем. До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка загальною площею 4,125 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку за спадкодавцем було посвідчено державним актом серії СМ №062831, в якому були зроблені незастережні виправлення у році видачі, а також є виправлення у кадастрових номерах земельної ділянки. При вказаних обставинах вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просила визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

Ухвалою Буринського районного суду від 29.07.2016 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача був залучений відділ Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позовній заяві, доповнивши, що спадщину після смерті матері позивачка прийняла, оскільки проживала з нею, однак нотаріус не може видати їй свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з вищевказаними виправленнями у правовстановлюючому документі на земельну ділянку.

Представник відповідача про розгляд справи повідомлений належним чином в судове засідання на явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Суд визнав можливим розглянути справу без його участі за наявними доказами.

Представник третьої особи ОСОБА_2 повідомив, що дійсно 25.01.2006 року ОСОБА_4 отримувала державний акт на земельну ділянку, яка складається з двох частин площею 3,6229 га та 0,5024 га. В цьому документі невідомо ким та при яких обставинах зроблені виправлення у кадастрових номерах та даті його видачі. У зв'язку із змінами в законодавстві видати новий державний акт можливості немає.

Вислухавши пояснення представника позивачки, представника третьої особи дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 травня 2009 року померла мати позивачки ОСОБА_4, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на його майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб позивачки (а.с.5,7,8).

До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,1253 га, з кадастровими номерами 5920986000:01:005:0434 та 5920986000:01:006:0535, розташована на території Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №062831, виданого на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.07.2003 року №209 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010662700067, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копією державного акта, звітом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.6,10-21,23-34).

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадщину після смерті останньої, прийняла її донька - позивачка по справі ОСОБА_3 відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини і являючись спадкоємцем першої черги за законом, що вбачається також довідки Слобідської сільської ради (а.с.35).

Однак нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки державний акт серії СМ №062831, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку, містить незастережні виправлення у році видачі державного акта та кадастрових номерів земельної ділянки, що вбачається з письмового роз'яснення нотаріуса №388/01-16.

Разом з тим, як видно з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також дослідженої судом Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, Державний акт серії СМ №062831 був виданий спадкодавцю на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.07.2003 року №209 та фактично отриманий 25.01.2006 року і вірні кадастрові номери земельної ділянки значаться: 5920986000:01:005:0434 - земельна ділянка площею 3,6229 га та 5920986000:01:006:0535 - земельна ділянка площею 0,5024 га..

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак наявність вищевказаних виправлень в кадастрових номерах земельних ділянок та року видачі державного акту унеможливили отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому відповідно до ст. 47 Закону «Про нотаріат» нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства.

З повідомлення відділу Держгеокадастру у Буринському районі (а.с.22) вбачається, що усунути зазначені недоліки в позасудовому порядку позивач також не спроможний.

Разом з тим, дослідженими судом доказами беззаперечно встановлено, що зазначена земельна ділянка належала її матері ОСОБА_4, а помилки у правовстановлюючому документі, що підтверджують право власності останньої на неї, мають технічний характер, однак не можуть бути виправлені у зв'язку зі смертю спадкодавця.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, а ч.1 ст.131 цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2016 року) передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншим нормативно-правовим актам. Не розглядаються документи з підчищеннями, або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності проводиться, в тому числі, на підставі свідоцтва про право на спадщину, державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року та рішення суду, що набрали законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, в силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на землю гарантується Конституцією (ч.2 ст. ст.373 ЦК).

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності захисту її права.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1225, 1233, 1268-1270,1296,1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку загальною площею 4,1253 га, кадастрові номери 5920986000:01:005:0434, 5920986000:01:006:0535 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Слобідської сільської ради, Буринського району Сумської області, що належала померлій 26 травня 2009 року ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №062831, виданого на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.07.2003 року №209 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010662700067.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлено 11.08.2016 року.