Ухвала

від 06.09.2016 по справі 903/1050/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" вересня 2016 р. Справа № 903/1050/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна

за участю представників сторін:

від заявника: - ОСОБА_1 (представник за дов. від 20.01.2016р.)

від Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області: ОСОБА_2М . (представник за дов. №12-04/324/3073 від 20.05.2016 р.)

від ОСОБА_3 агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації: н/з.

від стягувача: - н/з

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Залухівської сільської ради Ратнівського району: - н/з;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області заяву ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 агропромислового розвитку, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Залухівська сільська ради про стягнення 143306,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернулося до господарського суду з заявою №248 від 25.08.2016р. в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015р. по справі №903/1050/15 по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 агропромислового розвитку, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Залухівська сільська ради про стягнення 143306,09 грн.

В обґрунтування заяви посилається на складне фінансове становище, на рахунках ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства відсутні кошти для погашення заборгованості по виконанню наказу господарського суду № 903/1050/15-1. У разі заблокування рахунків наявних в ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства в господарства не буде можливості здійснювати свою діяльність, що унеможливить в подальшому виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/1050/15-1.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.08.2016 р. розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 06.09.2016 р .

Представник заявника в судовому засіданні 06.09.2016р. заяву підтримала з підстав, викладених у ній, надала суду ряд документів на виконання вимог ухвали від 30.08.2016р. Також долучила платіжне доручення №790 від 02.09.2016р. на суму 3 000,00грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області-в судовому засіданні 05.09.2016р. та в поясненнях вказала, що Ратнівське міжрайонне управління водного господарства обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у ОСОБА_4 районі Волинської області. Відповідно до листа Управління Казначейства від 05.09.2016р. №01-17/948 станом на 02.09.2016р. рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015р. у справі №903/1050/15 на виконанні в Управлінні казначейства відсутнє.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 агропромислового розвитку Волинської ОДА в судове засідання 06.09.2016р. не з'явилася, вимог суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034278576 від 05.09.2016р.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви по суті в судовому засіданні за відсутністю представників стягувача та третіх осіб, оскільки відповідно до Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") та ст. 121 ГПК України заява про відстрочку виконання рішення має розглядатись в десятиденний строк, який визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання та одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи 13.11.2015 р. рішенням господарського суду Волинської області в справі № 903/1050/15 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" 138126,17 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2071,89 грн. (а.с.91-93).

Постановою Рівненського апеляційного господарського від 25.01.2016 р. рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. у справі № 903/1050/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. у справі № 903/1050/15 залишено без задоволення (а.с.154-160).

16.02.2016 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 р. по справі № 903/1050/15 видано наказ №903/1050/15-1 (а.с.163).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як визначено ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1. п.7.1., п. 7.2. постанови №9 від 17.10.2012 р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на відстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003р." передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України , слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Заявником не надано документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, також не подано доказів, які підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Наведені заявником в заяві та в судовому засіданні 06.09.2016р. підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та відсутність коштів для погашення заборгованості, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконується до цього часу.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням від 13.11.2015р. у справі №903/1050/15, відсутні також і висновки державного виконавця, казначейства про неможливість виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015р. у справі №903/10/15.

Боржником не надано суду доказів, які можуть слугувати належним доказом відсутності коштів на рахунках боржника станом на момент звернення заявника з заявою до суду про відстрочку виконання рішення та які б гарантували виконання рішення суду боржником в подальшому.

Разом з тим, заявник не досягнув згоди із стягувачем щодо умов добровільного виконання рішення суду та сплати наявного боргу шляхом підписання мирової угоди, якою можливо б встановлювались умови відстрочення виконання рішення по справі.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для відстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надання у даному випадку відстрочки було б невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період було б здійснено без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, чим порушено основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавило б кредитора можливості захистити свої права, знизило б авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не могло б вважатися законним та справедливим. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що вбачається з постанов від 19.11.2014р. у справі №5019/117/11, від 17.12.2015р. у справі №5015/3077/12, від 28.12.2015р. у справі №42/78-17/284 та Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 03.02.2016р. у справі №903/336/14.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили, і обов'язковість його для виконання, тривалий час невиконання рішення суду та той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення від 13.11.2015р., суд прийшов до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення до задоволення не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34 , 43 , 86 , 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України , суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до ОСОБА_4 міжрайонного управління водного господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 агропромислового розвитку, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Залухівська сільська ради про стягнення 143306,09 грн., відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ст. 106 ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар