Рішення

від 31.08.2016 по справі 914/1658/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016р. Справа№ 914/1658/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Папроцькій Б.С.

розглянув справу

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ескулап», м. Львів

про стягнення неустойки в розмірі 406 527,99 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 2302-вих-709 від 05.01.2016р.);

від відповідача- : не з'явився.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ескулап» про стягнення неустойки в розмірі 406 527,99 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.07.2016р.

Розгляд справи відкладено на 04.08.2016 р. з підстав, викладених в ухвалі суду від 12.07.2016р.

Ухвалою суду від 04.08.2016 р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України та відкладено її розгляд на 31.08.2016 р.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2016р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях щодо нарахування неустойки (вх.№ 34283/16 від 25.08.2016 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 21.06.2016р., 12.07.2016 р. та 04.08.2016 р. не виконав, причин неявки не повідомив.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України може бути розглянута за відсутності відповідача, за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 31.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

29.11.2004р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ескулап» укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-2380-4 (надалі Договір), на підставі якого відповідачу було надано в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 м.кв. та перебуває на балансі ЛКП «Підзамче - 404».

Договір укладено на термін до 27.11.2005р. включно (п.4.1. Договору).

Відповідно до п.4.3 договору сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору на той самий термін і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2011р. у справі №5015/3249/11 встановлено факт припинення дії договору з 16.11.2010 року, зобов'язано ТзОВ «Ескулап» повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 м.кв. та стягнуто з ТзОВ «Ескулап» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради неустойку в розмірі 11 274,36 грн.

Як вбачається з Постанови про закінчення виконавчого провадження №47509290 від 18.03.2016р. рішення суду виконано, Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради повернуто нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 кв.м.

Оскільки відповідачем не здано об'єкт оренди після розірвання договору оренди, Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради з 19.02.2011 нараховано неустойку в розмірі 406 527,99 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 6097 грн. 92 коп.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у п.5.4 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», де зазначено, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2004р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ескулап» було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-2380-4 (надалі Договір), на підставі якого відповідачу було надано в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 м.кв. та перебувають на балансі ЛКП «Підзамче - 404».

Договір укладено на термін до 27.11.2005р. (п.4.1. Договору). Відповідно до п.4.3 договору сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору на той самий термін і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2011р. у справі №5015/3249/11, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. встановлено факт припинення дії договору з 16.11.2010 року, зобов'язано ТзОВ «Ескулап» повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 м.кв. та стягнуто з ТзОВ «Ескулап» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради неустойку в розмірі 11 274,36 грн. Крім того, в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. у справі № 5015/3249/11 чітко зазначено, що неустойка нарахована станом на 18.02.2011 р.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Постанови про закінчення виконавчого провадження №47509290 від 18.03.2016р. рішення суду виконано, Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради повернуто нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Жовківська,25, м. Львів загальною площею 100,9 кв.м.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не здано об'єкт оренди після розірвання договору оренди, Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради з 19.02.2011 нараховано неустойку в розмірі 406 527,99 грн. Розмір і факт нарахування вказаної неустойки відповідачем не спростований відповідно до ст. 33 ГПК України. Представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення орендованого майна після припинення дії договору оренди та сплати наявної заборгованості не надав.

З огляду на викладене, нарахована позивачем неустойка в розмірі 406 527,99 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 , 4 5 , 4 6 , 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕСКУЛАП» (79015, м. Львів, вул. Зв'язкова,11а/3, код ЄДРПОУ 20841990) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) - 406 527 (чотириста шість тисяч п'ятсот двадцять сім) грн.. 99 коп. - неустойки та 6 097 (шість тисяч дев'яносто сім) грн. 92 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.09.2016 р.

Суддя Галамай О. З.