Постанова

від 01.09.2016 по справі 910/30722/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2016 р. Справа№ 910/30722/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябко А.О. - дов. №01 від 12.01.2016р.

від відповідача-1: Крупка М.П. дов. б/н від 01.07.2016р.

від відповідача-2: Крупка М.П. - дов. б/н від 17.09.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р.

у справі № 910/30722/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Гама Естейт"

(відповідач-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська

продакшн студія" (відповідач-2)

про визнання договорів недійсними

В судовому засіданні 01.09.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015р. Приватне акціонерне товариство "Одеська кіностудія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Гама Естейт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продакшн студія" про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений 07.12.2012р. між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1 договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, а також укладений 01.08.2013р. між відповідачем -1 та відповідачем -2 договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, повинні бути визнані недійними з таких підстав.

По-перше, договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р., укладений між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1, є фіктивним, оскільки сторонами такого правочину не було вчинено дій, спрямованих на настання правових наслідків, зокрема відповідачем 1 не сплачено ТОВ «Нова Студія» 970000,00 грн., як це передбачено умовами такого договору.

По-друге, позивача, в порушення положень ст. 516 ЦК України, не було повідомлено про вчинення договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1, а отже заміна кредитора в зобов'язанні відбулась без згоди позивача, всупереч п. 7.5 первісного договору №3 від 12.02.2009р. про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між позивачем та ТОВ «Нова Студія». Тому, за умов недійсності договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладений на його підставі договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. також повинен бути визнаний недійсним.

По-третє, договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. має всі істотні умови договору факторингу за відсутності у відповідачів відповідної ліцензії на надання фінансових послуг.

З огляду на вищенаведене, позивач просив суд визнати недійсним договір від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні та договір від 01.08.2013р. №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні як такі, що суперечать актам цивільного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №910/30722/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки позивача не було повідомлено про вчинення 07.12.2012р. договору про оплатне відступленя права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні між ТОВ «Нова студія» та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» на суму 1 420 000, 00 грн., чим порушено ст.516 ЦК України.

Апелянт вважає, що п.7.5 первісного договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р. передбачено, що кредитор у договорі може бути замінений виключно за згодою боржника, а позивач не надавав згоди на укладення договору відступлення права вимоги, відтак договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора від 07.12.2012р. суперечить приписам ч.1 ст.516 ЦК України.

На думку апелянта, договір №3 має бути визнаний недійсним на тій підставі, що договір №2, на підставі якого ТОВ «Інтер- Гама Естейт» набуло право вимоги є також недійсним, положення договору №3 додатково має всі істотні положення договору факторингу (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Апелянт зазначає, що існує договір №3 між ТОВ «Нова студія» та позивачем про надання поворотної фінансової допомоги, за яким відбулося відступлення права грошової вимоги двом різним контрагентам. При цьому судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ «Індустріальні технології».

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" 18.02.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тарасенко К.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався, у справі оголошувалась перерва, останній раз на 01.09.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.09.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.09.2016р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.09.2016р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заявлене 21.03.2016р. представником позивача клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення господарського суду м.Києва у справі №910/3886/16 за позовом ТОВ «Індустріальні технології» до ТОВ «Інтер-Гама Естейт» та ТОВ «Українська продакшн студія» про визнання недійсними договорів про оплатне відступлення права грошової вимоги, проти якого заперечував представник відповідача-2 у своїх запереченнях від 11.05.2016р., не підлягає задоволенню колегією суддів з огляду на те, що позивачем в порушення вимог ст. 79 ГПК України не зазначено в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/3886/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Студія» (компанія) та Закритим акціонерним товариством «Одеська кіностудія» (перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія») (отримувач, позивач) було укладено договір № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (Договір 1), за умовами п. 1.1. якого компанія надає отримувачу фінансову допомогу (грошові кошти), а отримувач зобов'язується повернути її в порядку та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно п. 4.2. Договору 1, фінансова допомога надається у розмірі 1420000,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок отримувача, зазначений в цьому договорі.

Як встановлено п. 5.1. Договору 1, отримувач зобов'язується повернути компанії отриману ним суму фінансової допомоги на поточний рахунок компанії не пізніше 12 лютого 2010 року.

Відповідно до п. 7.2. Договору 1, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань отримувача по цьому договору.

Згідно п.п. 7.5., 7.6. Договору 1, у випадку зміни будь-якого з реквізитів сторін чи платіжних реквізитів, зазначених в розділі 8 цього договору, компанія або отримувач зобов'язані повідомити іншу сторону про такі зміни не пізніше 5 календарних днів з дня, коли вони відбулися. Цей договір може бути змінений (крім випадків, передбачених законодавством України) тільки за взаємною згодою компанії і отримувача за умови, що такі зміни викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

12.02.2010р. між ТОВ «Нова Студія» (компанія) та ЗАТ «Одеська кіностудія» (отримувач, позивач) було укладено угоду про зміни та доповнення до договору №3 (про надання поворотної фінансової допомоги) від 12.02.2009, за умовами якої п. 5.1. Договору 1 викладено в такій редакції: отримувач зобов'язується здійснити повернення компанії отриманої ним суми фінансової допомоги на поточний рахунок компанії не пізніше 12 лютого 2015 року.

07.12.2012р. між ТОВ «Нова Студія» (первісний кредитор) та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» укладено договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні (Договір 2).

Згідно п. 1.1. Договору 2, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги до боржника (Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія»), що належить первісному кредитору на підставі договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р., укладеного між первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством «Одеська кіностудія», яке на момент укладення договору діяло у формі закритого акціонерного товариства.

Згідно п. 1.2. Договору 2, на підставі цього договору здійснюється заміна кредитора у зобов'язанні, а саме - первісний кредитор ТОВ «Нова Студія» замінюється новим кредитором ТОВ «Інтер-Гама Естейт», яке набуває статусу і всіх прав кредитора в зобов'язаннях за договором поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3, включаючи право вимоги сплати штрафних санкцій та інших платежів.

Відповідно до п. 1.3. Договору 2, відступлення первісним кредитором права вимоги, а також прийняття новим кредитором права вимоги набирає чинності з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 2.1. Договору 2, відступлення права вимоги відповідно до цього договору відбувається на дату підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі. Такий акт підписується сторонами одночасно із переданням документів щодо права вимоги та засвідчує належність виконання сторонами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору 2, новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору за відступлене право вимоги суму грошових коштів в розмірі 970000,00 грн.

Новий кредитор зобов'язаний сплатити вищевказану суму грошових коштів в строк протягом 5 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі відповідно до цього договору (п. 3.2. Договору 2).

Відповідно до п. 4.1. Договору 2, відступлення вимоги згідно з цим договором та заміна кредитора в зобов'язанні не тягне за собою зміни будь-яких інших умов основного договору (договору поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нова Студія» та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» складено акт приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р. на підставі договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між ТОВ «Нова Студія» як первісним кредитором та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» як новим кредитором. Згідно з вказаним актом приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р. ТОВ «Нова Студія» передало, а ТОВ «Інтер-Гама Естейт» прийняло право грошової вимоги до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» за договором № 3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р. в розмірі основного боргу в сумі 1420000,00 грн., а також без обмеження всі інші права вимоги за цим договором, включаючи вимогу про сплату процентів, неустойки та будь-яких інших платежів. З моменту підписання цього акту ТОВ «Інтер-Гама Естейт» набуває всіх прав кредитора (позикодавця) в зобов'язаннях за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3. Зазначений акт приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р. підписаний ТОВ «Нова Студія» та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» та скріплений їх печатками.

01.08.2013р. між ТОВ «Інтер-Гама Естейт» (кредитор) та ТОВ «Українська Продакшн Студія» (новий кредитор) укладено договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні (Договір 3) (копія вказаного договору додана позивачем до клопотання, поданого 22.12.2015р.).

За умовами п. 1.1. Договору 3, кредитор відступає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги до боржника (Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія»), що належить кредиторові на підставі договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між первісним кредитором (ТОВ «Нова Студія») та кредитором (ТОВ «Інтер-Гама Естейт»).

Згідно з п. 1.2. Договору 3, на підставі цього договору здійснюється заміна кредитора у зобов'язанні, а саме - кредитор ТОВ «Інтер-Гама Естейт» замінюється новим кредитором ТОВ «Українська Продакшн Студія», яке набуває статусу і всіх прав кредитора в зобов'язаннях за договором №3 поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р., включаючи право вимоги сплати штрафних санкцій та інших платежів до боржника.

Відповідно до п. 1.3. Договору 3, відступлення кредитором права вимоги, а також прийняття новим кредитором права вимоги набирає чинності з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 2.1. Договору 3, відступлення права вимоги відповідно до цього договору відбувається на дату підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі. Такий акт підписується сторонами одночасно із переданням документів щодо права вимоги та засвідчує належність виконання сторонами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору 3, новий кредитор зобов'язується сплатити кредитору за відступлене право вимоги суму грошових коштів в розмірі 1000000,00 грн. не пізніше 15 робочих днів з моменту виконання боржником всіх своїх зобов'язань.

Згідно п. 3.2. Договору 3, оскільки Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія» згідно з договором поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3 та угодою від 12.02.2010 про зміни та доповнення до договору №3 (про надання поворотної фінансової допомоги) від 12.02.2009 зобов'язана повернути в повному обсязі отриману поворотну фінансову допомогу у сумі 1420000,00 грн. не пізніше 12 лютого 2015р., момент розрахунку між новим кредитором та кредитором настає не пізніше, ніж через 15 робочих днів, які починають перебіг з 12 лютого 2015 року.

При цьому, відповідно до п. 4.1. Договору 3, відступлення вимоги згідно з цим договором та заміна кредитора в зобов'язанні не тягне за собою зміни будь-яких інших умов основного договору (договору поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3).

Згідно з актом приймання-передачі права грошової вимоги від 01.08.2013р., складеним між ТОВ «Інтер-Гама Естейт» та ТОВ «Українська Продакшн Студія» на підставі договору №ИГ-УПС/2013 від 01.08.2013р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між ТОВ «Інтер-Гама Естейт» (кредитор) та ТОВ «Українська Продакшн Студія» (новий кредитор), ТОВ «Інтер-Гама Естейт» передало, а ТОВ «Українська Продакшн Студія» прийняло право грошової вимоги до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» за договором № 3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р. в розмірі основного боргу в сумі 1420000,00 грн., а також без обмеження всі інші права вимоги за цим договором, включаючи вимогу про сплату процентів, неустойки та будь-яких інших платежів. З моменту підписання цього акту Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Продакшн Студія» набуває всіх прав кредитора (позикодавця) в зобов'язаннях за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3. Зазначений акт приймання-передачі права грошової вимоги від 01.08.2013 підписаний ТОВ «Інтер-Гама Естейт» та ТОВ «Українська Продакшн Студія» та скріплений їх печатками.

Дослідивши зміст укладених договорів від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні та №ИГ-УПС/2013 від 01.08.2013р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами про відступлення права вимоги.

Як передбачено ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Судом встановлено, що постановою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №46/187-б ТОВ «Нова Студія» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. у справі №46/187-б ліквідовано банкрута - ТОВ "Нова студія" (02021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п 43, ідентифікаційний код 32381746) як юридичну особу у зв'язку з банкрутством. Ухвалено: Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва зняти Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова студія" з податкового обліку; Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова студія" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова студія" як юридичної особи.

Судом встановлено, що станом на даний час юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова студія" (ідентифікаційний код 32381746) припинено, що вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, позов про визнання недійсними договорів про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012 та договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. заявлено до відповідачів - сторін таких договорів, однак з огляду на те, що юридичну особу ТОВ "Нова студія" припинено, вказана особа - сторона договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012 - позивачем до складу відповідачів не включалася.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частина 2 даної статті передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

За змістом ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом не є підставою для визнання недійсним відсутність у договорі істотних умов.

Як зазначено у п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11, у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

При цьому не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо.

Як вбачається зі змісту оспорюваних договорів про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012 та №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р., сторонами погоджені істотні умови таких договорів, що свідчить про те, що останні є вчиненими з моменту їх підписання (07.12.2012 та 01.08.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Позивач серед підстав позову, по-перше, вказує на те, що спірний договір від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладений між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1, є фіктивним, оскільки сторонами такого правочину не було вчинено дій, спрямованих на настання правових наслідків, зокрема відповідачем 1 не сплачено ТОВ «Нова Студія» 970000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11, фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Судом встановлено, що згідно п. 1.3. договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, відступлення первісним кредитором права вимоги, а також прийняття новим кредитором права вимоги набирає чинності з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

При цьому, п. 2.1. договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні передбачено, що відступлення права вимоги відповідно до цього договору відбувається на дату підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі. Такий акт підписується сторонами одночасно із переданням документів щодо права вимоги та засвідчує належність виконання сторонами цього договору.

Зважаючи на наявність акту приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р., на підставі договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між ТОВ «Нова Студія» як первісним кредитором та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» як новим кредитором, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, з моменту підписання якого ТОВ «Інтер-Гама Естейт» набуває всіх прав кредитора (позикодавця) в зобов'язаннях за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3, до ТОВ «Інтер-Гама Естейт», як нового кредитора, в момент підписання акту приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р. перейшло в порядку п.п. 1.3. та 2.1. договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. право вимоги до позивача основного боргу в сумі 1420000,00 грн. за умовами договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р.

Враховуючи те, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину, а у випадку, якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним, беручи до уваги встановлені обставини, що ТОВ «Нова Студія», як первісним кредитором, вчинено дії щодо досягнення правового результату за договором про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р., що, зокрема, вбачається з акту приймання-передачі права грошової вимоги від 07.12.2012р., за яким до відповідача 1 перейшло право вимоги до позивача, яке виникло на підставі договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р., у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати укладений договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. фіктивним.

Більше того, відповідач 2 у відзиві на позов зазначав про те, що оплата зі сторони відповідача 1 за договором про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. відбулась шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Як зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. у справі №46/187-б, 07.12.2012р. між банкрутом (ТОВ «Нова Студія») та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» було укладено договір про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого банкрут передав останньому право грошової вимоги до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» у розмірі 1420000,00 грн., за що останній зобов'язувався сплатити 970000,00 грн. У подальшому, у засіданні комітету кредиторів 28.02.2013 було вирішено зарахувати зустрічні грошові вимоги ТОВ «Нова студія» та ТОВ «Інтер-Гама Естейт» на суму 970000,00 грн., у зв'язку з чим розмір кредиторських вимог останнього був зменшений на вказану суму.

За таких обставин, доводи позивача про невчинення сторонами дій, спрямованих на настання правових наслідків, спростовуються вищенаведеним.

Більше того, саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину в будь-якому разі не означає його фіктивності за відсутності доказів на підтвердження умислу його сторін, а отже, з урахуванням того, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами відсутності наміру сторін договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. на момент його вчинення створити правові наслідки, що обумовлені ним, позивачем не доведено фіктивність такого договору, з огляду на що підстав для визнання його недійсним з цих підстав немає.

Щодо посилань позивача (апелянта) на порушення положень ст. 516 ЦК України щодо не повідомлення його про вчинення договору від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеного між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1, та заміну кредитора в зобов'язанні без згоди позивача, всупереч п. 7.5. первісного договору №3 від 12.02.2009р. про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між позивачем та ТОВ «Нова Студія» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 511 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на зміст вищенаведених норм цивільного законодавства, відносини щодо заміни кредитора в зобов'язанні є окремими договірними відносинами, що виникають на підставі укладеного тільки між первісним кредитором та новим кредитором договору, який не впливає на сутність основного зобов'язання, яке підлягає виконанню боржником.

При цьому, право вимоги сплати боргу, яке уступається, є, по суті, майновим правом кредитора, та у розумінні ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України є майном, яким він має право вільно розпоряджатись (ст. 319 Цивільного кодексу України), що в тому числі означає, що правомочності власника майна (майнового права) не можуть бути обмежені боржником у зобов'язальних правовідносинах, у яких здійснено уступку прав. Таким чином, майнове право кредитора у зобов'язальних правовідносинах має ознаки майна як об'єкта цивільних прав, в тому числі права власності, та з елементу відносних (зобов'язальних) правовідносин (змісту) перетворюється на об'єкт абсолютного права.

Згідно п.п. 7.5 7.6. договору №3 від 12.02.2009р. про надання поворотної фінансової допомоги, у випадку зміни будь-якого з реквізитів сторін чи платіжних реквізитів, зазначених в розділі 8 цього договору, компанія або отримувач зобов'язані повідомити іншу сторону про такі зміни не пізніше 5 календарних днів з дня, коли вони відбулися. Цей договір може бути змінений (крім випадків, передбачених законодавством України) тільки за взаємною згодою компанії і отримувача за умови, що такі зміни викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Зміст договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р., укладеного між ТОВ «Нова Студія» та відповідачем 1, жодним чином не змінює умови договору №3 від 12.02.2009р. про надання поворотної фінансової допомоги, оскільки не впливає на сутність, обсяг, строки виконання (тощо) основного зобов'язання.

Більше того, як встановлено судом, відповідно до п. 4.1. договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012, відступлення вимоги згідно з цим договором та заміна кредитора в зобов'язанні не тягне за собою зміни будь-яких інших умов основного договору (договору поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3).

Крім того, сторона договору не є його окремою умовою (змістом), а є одним з елементів такого договору (суб'єктом).

Отже, умовами п.7.5 договору №3 від 12.02.2009р. не було передбачено можливість заміни кредитора у договорі виключно за згодою боржника, а тому посилання позивача (апелянта) на невідповідність договору від 07.12.2012р. приписам ч.1 ст.516 ЦК України є хибними.

Окрім того, щодо доводів позивача (апелянта) про неповідомлення останнього про заміну кредитора (за умовами договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. в зобов'язанні, що виникло на підставі договору поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009р. №3, колегія суддів зазначає, що факт повідомлення/неповідомлення позивача про заміну кредитора у зобов'язанні, з огляду на приписи ст. 516 ЦК України, може впливати лише на обставини виконання зобов'язання боржником (виконання належному/неналежному кредитору), оскільки ст. 516 ЦК України встановлює умови розподілу ризику настання несприятливих наслідків для нового кредитора у випадку виконання боржником зобов'язання первісному кредиторові за відсутності повідомлення боржника про заміну кредитора.

В той же час, факт неповідомлення боржника про заміну кредитора в жодному разі не впливає на чинність зобов'язання за основним договором, за яким було передано право вимоги, та на дійсність договору відступлення.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012р. з заявлених позивачем підстав, відповідно і відсутність підстав для визнання недійсним договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013, який укладений на підставі договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012 (з огляду на обґрунтування недійсності договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013 саме недійсністю договору про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 07.12.2012).

Крім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказував на те, що договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013 має всі істотні положення договору факторингу за відсутності у відповідачів відповідної ліцензії на надання фінансових послуг.

Як встановлено судом, 01.08.2013р. між ТОВ «Інтер-Гама Естейт» (кредитор) та ТОВ «Українська Продакшн Студія» (новий кредитор) укладено договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні (Договір 3).

За умовами п. 1.1. договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013, кредитор відступає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги до боржника (Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія»), що належить кредиторові на підставі від 07.12.2012р. про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні, укладеним між первісним кредитором (ТОВ «Нова Студія») та кредитором (ТОВ «Інтер-Гама Естейт»).

Відповідно до п. 3.1. договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013, новий кредитор зобов'язується сплатити кредитору за відступлене право вимоги суму грошових коштів в розмірі 1000000,00 грн. не пізніше 15 робочих днів з моменту виконання боржником всіх своїх зобов'язань.

Згідно п. 3.2. договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013, оскільки Приватне акціонерне товариство «Одеська кіностудія» згідно з договором поворотної фінансової допомоги від 12.02.2009 №3 та угодою від 12.02.2010 про зміни та доповнення до договору №3 (про надання поворотної фінансової допомоги) від 12.02.2009 зобов'язана повернути в повному обсязі отриману поворотну фінансову допомогу у сумі 1420000,00 грн. не пізніше 12 лютого 2015, момент розрахунку між новим кредитором та кредитором настає не пізніше, ніж через 15 робочих днів, які починають перебіг з 12 лютого 2015 року.

Позивач вважає, що умови п.п. 3.1., 3.2. договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. свідчать про наявність у такого договору ознак факторингу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

За змістом п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, №352 від 06.02.2014 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року N 231», до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення;

отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, необхідними ознаками для кваліфікації правовідносин як факторингу є, в тому числі, здійснення фінансування клієнта та отримання фактором плати за користування клієнтом грошовими коштами, які надаються під відступлення права вимоги.

В свою чергу, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого попередній кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо правової природи договору факторингу, висловленої у постанові від 10.07.2007 р. у справі № 26/347-06-6531, договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Ця послуга за допомогою факторингу є оплатною, при цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. не є договором факторингу, оскільки у ньому не передбачена будь-яка плата на користь відповідача 2 за надані другою стороною кошти, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання договору №ИГ-УПС/2013 про оплатне відступлення права грошової вимоги та про заміну кредитора в зобов'язанні від 01.08.2013р. недійсним із заявлених позивачем підстав.

Доводи позивача про скасування рішення суду від 26.01.2016р. у зв'язку з безпідставною відмовою у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ «Індустроіальні технології», не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки останні не містять достовірних даних про заявлення позивачем вказаного клопотання при розгляді справи в суді першої інстанції, а в суді апеляційної інстанції таке клопотання не заявлялось.

Долучені апелянтом до апеляційної скарги копії документів не приймаються колегією суддів у відповідності до ст.101 ГПК України, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (документи були наявні у позивача ще з 15.07.2015р., про що він сам зазначав в апеляційній скарзі).

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 26.01.2016р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі № 910/30722/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №910/30722/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/30722/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич