Рішення

від 28.09.2009 по справі 56/206-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2009 р. Справ а № 56/206-09

вх. № 6598/4-56

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1 (довір еність № 6969 від 10.08.2009р.);

відповідача - Чайчук О.О. (довіреність № 189 від 07.09.2009р.);

розглянувши справу за поз овом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків

до Регіонального в ідділення Фонду державного м айна України по Харківській області, м.Харків

про визнання договору прод овженим

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особ а - підприємець ОСОБА_3 (м.Ха рків) звернувся до господарс ького суду з позовною заявою про визнання продовженим до 24.04.2010р. Договору оренди № 2868-Н від 27.08.2006р., укладеного між позивач ем та відповідачем - Регіон альним відділенням Фонду д ержавного майна України по Х арківській області.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримує за явлені позовні вимоги.

Представник відповідача п роти позову заперечує повніс тю.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників позивача та відп овідача, суд встановив насту пне.

27.08.2006р. між позивачем та відпо відачем було укладено Догові р оренди № 2868-Н.

Предметом зазначеного Дог овору є окреме індивідуально визначене майно - частина неж итлових приміщень фойє та ма нежу на 1-му поверсі будівлі те атрально-видовищного підпри ємства ДП "Харківський держа вний цирк", загальною площею 23 ,7 кв.м., що знаходиться за адрес ою: 61010 м.Харків, АДРЕСА_1 Згі дно п.10.1 вищезазначеного Дого вору - договір укладено строк ом на 11 місяців, що діє з 27.08.2006р. до 26.07.2007р.

04.10.2007р. між сторонами було укл адено Додаткову угоду № 2 до До говору оренди № 2868-Н від 27.08.2006р. За значеною Додатковою угодою б ули внесені зміни до Договор у оренди № 2866-Н від 27.08.2006р., відпові дно до яких п.10.1. продовжено на 11 місяців з 26.07.2007р. до 25.06.2008р.

11.09.2008р. сторони уклали Додатк ову угоду № 3 до Договору оренд и № 2868-Н від 27.08.2006р. Заз наченою Додатковою угодою бу ли внесені зміни до Договору оренди, відповідно до яких п.1 0.1. продовжено на 11 місяців з 25.06.20 08р. до 25.05.2009р.

Листом від 30.03.2009р. № 06-2491 відпові дач проінформував позивача п ро те, що відповідно до листа - роз'яснення ФДМУ від 23.02.2009р. № 10-16- 2371 договори оренди, строк яких закінчується у 2009 році, продов жені не будуть. Відповідач за пропонував позивачу у разі н аміру в подальшому орендуват и майно за Договором оренди № 2868-Н від 27.08.2006р., надати до РВ ФДМ У країни заяву про передачу ць ого майна в оренду на конкурс них засадах та лист-згоду бал ансоутримувача. Відповідач з азначив, що у разі відсутност і заяви на передачу цього май на в оренду на конкурсних зас адах договір оренди припиняє ться по закінченню терміну й ого дії, а також, що позивачу б уде направлений акт прийманн я-передачі орендованого майн а, який необхідно підписати.

Лист Регіонального відді лення фонду державного майна України по Харківський обла сті від 30.03.2009р. № 06-2491 не було вруче но особисто довіреній особі ФОП ОСОБА_3, а надіслано че рез поштовий зв'язок.

Оскільки відповідач не поп ередив орендаря, відповідно до вимог чинного законодавст ва, у місячний термін про розі рвання Договору оренди, пози вач вважає, що Договір оренди № 2868-Н від 27.08.2006р. є продовженим за мовчазною згодою сторін до 24. 04.2010р.

Пропозиція орендодавця пр о розірвання договору оренди , на думку позивача, свідчать п ро порушення його прав та охо ронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 ста тті 15 Господарського процесу ального кодексу України, кож на особа має право на захист с вого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання.

Згідно статті 1 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, підприємства, устано ви, організації, інші юридичн і особи (у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють пі дприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку наб ули статусу суб'єкта підприє мницької діяльності (далі - пі дприємства та організації), м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів, а також для в життя передбачених цим Кодек сом заходів, спрямованих на з апобігання правопорушенням . Відповідно до статті 2 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд порушує справи за позовн ими заявами підприємств та о рганізацій, які звертаються до господарського суду за за хистом своїх прав та охороню ваних законом інтересів.

Тобто, право на судовий захи ст у суб' єкта господарюванн я виникає у разі порушення аб о оспорювання його права або охоронюваного законом інтер есу.

В даному разі позивачем всу переч вимог статей 4-3, 33 Господа рського процесуального коде ксу України (судочинство у го сподарських судах здійснюєт ься на засадах змагальності; сторони та інші особи, які бер уть участь у справі, обґрунто вують свої вимоги і заперече ння поданими суду доказами; к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень) не надано доказів порушення або оспор ювання відповідачем прав або охоронюваних законом інтере сів позивача.

За таких обставин, враховую чи відсутність доказів, які с відчать про порушення чи осп орювання права позивача, суд приходить до висновку про ві дсутність підстав для судово го захисту права.

Крім того, суд, оцінюючи від повідність заявлених позовн их вимог вимогам чинного зак онодавства, зауважує на таке .

Згідно абзацу 2 частини 2 ста тті 16 Цивільного кодексу Укра їни, частини 2 статті 20 Господа рського кодексу України суд може захистити цивільне прав о або інтерес способами, що вс тановлені договором або зако ном. В даному разі предмет поз ову в частині вимог про визна ння договору продовженим не відповідає способам захисту права, передбаченим законом . Такий спосіб захисту не міст иться в переліках способів з ахисту права, що визначені у в ищевказаних нормативних акт ах, не передбачений він й інши ми нормами права. Також, в мате ріалах справи відсутні доказ и того, що такий спосіб захист у був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсу тність у суду правових підст ав для застосування обраного позивачем способу захисту п рава і унеможливлює задоволе ння позову в частині такого п редмету.

Також суд зазначає, що обран ий позивачем спосіб захисту права не є різнови дом способу "визнання права". С уд зауважує, що вимога про виз нання договору продовженим н е є вимогою про визнання прав а. У відповідності до статей 15 , 16 Цивільного кодексу України , статті 20 Господарського коде ксу України, способи захисту права по своїй суті - це право ві заходи, за допомогою яких у встановленому законом поряд ку здійснюється відновлення порушеного суб' єктивного п рава. Спосіб захисту права “в изнання права” застосовуєть ся в разі необхідності підтв ердження в судовому порядку наявності у певної особи кон кретного, визначеного за змі стом і за обсягом суб' єктив ного права.

Натомість, договір не підпа дає під категорію конкретног о суб' єктивного права. Дого вір, згідно статті 626 Цивільно го кодексу України, це домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов'язків. Тобто , договір це більш широка юрид ична категорія, котра включа є в себе не одне суб'єктивне пр аво, комплекс численних за кі лькістю та різноманітних за змістом та обсягом суб'єктив них прав та обов' язків. Тому договір не можна ототожнюва ти з суб' єктивним правом.

Отже, визнання договору про довженим не є спором про наяв ність чи відсутність цивільн ого права, а заявлена позовна вимога не є позовом про визна ння. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розг лядатися самостійно. Це юрид ичний факт, який може бути лиш е проміжним предметом доказу вання у спорі про право цивіл ьне і застосовуватись лише р азом із способами захисту пр ава, які є дійсно передбачени ми законом чи договором (прип инення дії, яка порушує право ; відновлення становища, яке і снувало до порушення; примус ове виконання обов'язку в нат урі тощо).

Такий проміжний статус ціє ї вимоги означає, що вона не сп роможна привести спірні відн осини до мети, за для якої покл икані способи захисту права - до відновлення порушеного п рава. Застосування судом зах одів, які не приводять до захи сту права, неприпустимо, оскі льки це суперечить завданням суду визначеним статтею 2 Зак ону України "Про судоустрій" (С уд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантова них Конституцією України та законами прав і свобод людин и і громадянина, прав і законн их інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і дер жави).

Висновок суду про неможлив ість застосування способу за хисту права, який не відповід ає Закону, договору і не приво дить до відновлення порушено го права, узгоджується з пози цією ВГСУ, викладеною в п. 3 Інф ормаційного листа від 25.11.2005р. N 01- 8/2229, а також із правовою позиці єю ВСУ, викладеною в його пост ановах від 13.07.2004р. у справі № 10/732 т а від 14.12.2004р. у справі № 6/11.

Крім того, суд зауважує, що з а відсутності доказів оспорю вання договору до нього взаг алі є неможливим застосуванн я способів захисту права, спр ямованих на підтвердження йо го (договору) існування - визна ння договору дійсним, існуюч им, таким, що є укладеним, подо вженим тощо. Це унеможливлює ться презумпцією правомірно сті правочину (ст. 204 ЦК України ) - правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним.

Також суд зазначає, що визна чення строку дії договору ор енди виходить за межі компет енції суду. Це компетенція ст орін договору відповідно ста тей 626, 763 Цивільного кодексу Ук раїни, статей 180, 284 Господарськ ого кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду де ржавного та комунального май на". Підстав для вирішення цьо го питання в судовому порядк у (ст. 187 ГК України) позивачем н е надано.

На підставі викладеного, су д приходить до висновку про в ідсутність підстав для задов олення позовних вимог та вва жає за необхідне відмовити у позові.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України, ви трати по сплаті державного м ита та витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу у разі відмови від позову покладаються на п озивача.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, статтями 15, 16, 626, 763 Цивільного кодексу України , статтями 20, 180, 187, 284 Господарсько го кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду де ржавного та комунального май на", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення пі дписано "01" жовтня 2009 року.