Ухвала

від 06.09.2016 по справі 25/364-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 25/364-А Головуючий у 1-й інстанції: Морозов С.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Земляної Г.В., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції до Акціонерного товариства «Банк Велес», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Воталі» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Господарського суду м. Києва від 24 травня 2016 року,

У с т а н о в и в :

Іванівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась у суд із позовом до Акціонерного товариства «Банк Велес», за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Воталі», у якому просила стягнути з відповідача заборгованість по непогашених векселях третьої особи на загальну суму 911 579,22 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 24 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, правонаступник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано податковий орган зарахувати третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов'язань за податковими векселями, у зв'язку із непогашенням яких податковий орган заявив даний позов до відповідача - аваліста третьої особи за цими векселями.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Воталі» є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка є правонаступником Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції.

Відповідно до пункту 10 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01 жовтня 1997 року, до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції від митного органу надійшли податкові векселі Товариства з обмеженою відповідальністю «Воталі» з податку на додану вартість від 07 грудня 2006 року (серії АА за №№ 0112818, 0112844, 0112846, 0112847, 0112848, 0112849, 0112850) та від 22 січня 2007 року (серії АА за №№ 0835176, 0835169, 0835177, 00835175, 0835185, 0835180, 0835184, 0835186, 0835174, 0835181, 0835183, 0835187, 0835171, 0835179, 0835178, 0835182, 0835172), строком погашення 05 січня та 20 лютого 2015 року відповідно, авальовані Акціонерним товариством «Банк Велес».

Оскільки в установлений строк вищевказані векселі не були погашені платником податків, податковий орган направляв Товариству з обмеженою відповідальністю «Воталі» податкові вимоги від 11 січня 2007 року №1/62 та від 16 лютого 2007 року №2/84, які були отримані адресатом 16 січня та 20 лютого 2007 року відповідно.

Зважаючи на те, що борг за вищевказаними податковими векселями не було погашено, позивачем заявлено до суду позов про його стягнення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до положень пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній станом на дату видачі вищезгаданих податкових векселів) з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Податковий вексель, згідно пункту 1.16 статті 1 цього Закону, - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Пунктом 11.5 статті 11 цього Закону також передбачено, що податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.

За визначенням пункту 2 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01 жовтня 1997 року, аваль - це вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя.

Приписами пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 19 вищевказаного Порядку також установлено, що комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Аналіз приведених норм свідчить на користь висновку, що у комерційного банку виникає обов'язок погасити авальовані ним та видані платником податку податкові векселі у разі їх непогашення останнім в установлений строк.

Разом із тим, наявність у платника податку підтвердженої суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або є більшою ніж зобов'язання за векселем, та прийняття ним рішенням про оплату векселя за рахунок цієї суми виключає обов'язок комерційного банку погасити суму грошового зобов'язання за таким векселем.

Підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування, за визначенням, викладеним у Методичних рекомендаціях щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів (лист ДПА України від 22.12.2005 № 25595/7/16-1517), - це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350).

Як убачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Київської області від 14 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у справі №А 20/283-07/4 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воталі» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області) зобов'язано податковий орган зарахувати Товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн в рахунок погашення зобов'язань Товариства за виданими у грудні 2006 року та січні 2007 року податковими векселями (в тому числі тими, на підставі яких податковою інспекцією заявлено цей позов).

Під час розгляду вказаної справи судами встановлено, що з 22 серпня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Воталі» мало узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 4 000 000,00 грн, і 18 січня 2007 року зверталось до територіальної податкової інспекції із заявою про її зарахування в рахунок погашення зобов'язань по податкових векселях, що були видані в грудні та січні 2007 року (в тому по тих, що стосуються даної справи), однак податкова інспекція безпідставно та необґрунтовано відмовила у задоволенні вимог заявника.

Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 254, статті 255 та частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені судові рішення набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України, а встановлені ними обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на встановлені під час розгляду адміністративної справи № А 20/283-07/4 обставини, які свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Воталі» вчинило усі необхідні дії для погашення векселів, заборгованість за якими в даній справі прагне стягнути податкова інспекція з Акціонерного товариства «Банк Велес», а їх ненадходження спричинене протиправною відмовою інспекції вчинити відповідні дії, колегія суддів не вбачає підстав для погашення векселів за рахунок комерційного банку.

Таким чином, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи помилкове застосування норм матеріального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін на підставі пункту 1 статті 198 та статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення .

Постанову Господарського суду м. Києва від 24 травня 2016 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя Г.В. Земляна суддяС.Б. Шелест

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Земляна Г.В.

Шелест С.Б.