Постанова

від 05.09.2016 по справі 826/7074/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2016 року 11:45 № 826/7074/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Вітма Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітма Сервіс» (надалі - позивач або ТОВ «Вітма Сервіс», товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві в укладені договору № 2 від 13.02.2016 про визнання електронних документів платника - ТОВ «Вітма Сервіс» (код ЄДРПОУ 34543690);

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві укласти з ТОВ «Вітма Сервіс» (код ЄДРПОУ 34543690) договір про визнання електронних документів.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність відмови відповідача у підписанні договору про визнання електронних документів № 2, надісланого позивачем 13.02.2016 до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у відповідне судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодних заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13.02.2016 ТОВ «Вітма Сервіс» засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві примірник договору про визнання електронних документів № 2 (реєстраційний номер в системі 9015950893, далі - електронний договір).

У відповідь позивач отримав електронну квитанцію № 1 від 13.02.2016 (о 09:37:24), в якій зазначено про збереження документу на центральному рівні та запропоновано товариству подбати про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документу, та трохи згодом - електронну квитанцію № 2, в якій зазначено про неприйняття електронного документу.

Зі змісту наявної в матеріалах справи роздруківки електронної квитанції № 2 вбачається, що підставою для відмови у прийнятті електронного договору позивача визначено виявлені помилки, а саме: «місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру ст.17, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб і підприємців від 15 травня 2003 року № 755-IV ч. 2 ст. 17. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: … місцезнаходження юридичної особи (Код: 1)».

Не погоджуючись з правомірністю такої відмови відповідача в укладені договору № 2 від 13.02.2016 позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норм пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в тому числі з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розд. 2 зазначеної Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

При цьому, згідно положень п. 5 розд. 3 цієї Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Так, пунктом 5 розд. ІІІ Інструкції визначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

В свою чергу, згідно з п. 6 розд. 3 Інстукції № 233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору;

- записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Тобто, за наведеною затвердженою процедурою передбачається укладання договору про визнання електронних документів у письмовій (паперовій) формі безпосередньо за місцем реєстрації платника податків.

Водночас суд встановив, що 14.12.2011 на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://www.sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58693.html) була розміщена інформація наступного змісту: «Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов'язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 - 4 пп.7.1 п.7 розділу ІІІ Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України…».

Аналогічні положення наведені в листі Державної податкової адміністрації України від 22.07.2011 № 19916/7/28-0517 «Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами «Про визнання електронних документів» в електронному вигляді».

Відповідно до положень п. 7 розд. ІІІ Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

- платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків;

- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції. При цьому, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Тобто, з наведеного вище вбачається можливість укладання договору «Про визнання електронних документів» не лише в паперовому вигляді, але і в електронному, крім того, доказом укладання договору, який підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки та ЕЦП ДПС України, є друга квитанція, водночас, у випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови.

Як свідчать наявні матеріали справи в результаті отримання 13.02.2016 примірника електронного договору позивача відповідач відхилив укладання такого договору з підстав зазначення позивачем у тексті свого договору відомостей про місцезнаходження ТОВ «Вітма Сервіс», що не відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Дослідивши текст наявної у матеріалах справи роздруківки електронного договору суд встановив, що в якості місцезнаходження ТОВ «Вітма Сервіс» (код ЄДРПОУ 34543690) вказана адреса: «Київ, Ревуцкого,15, 10».

Аналізуючи обґрунтованість підстав, з яких відмовлено в укладені електронного договору з позивачем суд зазначає наступне.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В розумінні норми ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться Єдиному державному реєстрі.

В силу норм ч. 1 - 3 ст. 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У відповідності до наявних у матеріалах справи роздруківок електронних витягів з ЄДР, сформованих станом на 13.02.2016 та 05.05.2016 відносно ТОВ «Вітма Сервіс» (код ЄДРПОУ 34543690), місцезнаходженням цього товариства є адреса: 02091, м. Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, буд. 15, офіс 10.

Таким чином, відомості про місцезнаходження, зазначені позивачем в тексті електронного договору, не відповідають даним ЄДР на відповідну дату. Висновки контролюючого органу про невідповідність таких даних відомостям ЄДР та неможливість укладення електронного договору у наданій позивачем редакції суд вважає вірними, оскільки відомості про неправильну адресу ТОВ «Вітма Сервіс» («Київ, Ревуцкого,15, 10») в подальшому після укладання електронного договору відображатимуться в електронній податковій звітності та інших електронних документах товариства, що в силу норм податкового законодавства буде перешкодою для їх прийняття та обліку контролюючим органом.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерт.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 цього Кодексу обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Наявні матеріали справи свідчать, що станом на 13.02.2016 (тобто, на день отримання примірника договору про визнання електронних документів) в ЄДР містилася інформації щодо іншої адреси позивача, ніж та, що була вказана в тексті електронного договору.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови платнику податків (позивачу) в укладанні договору про визнання електронних документів від 13.02.2016 № 2 (реєстр. № 9015950893) з підстав невідповідності місцезнаходження ТОВ «Вітма Сервіс» відомостям ЄДР, є правомірними.

Що ж стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про визнання електронних документів з ТОВ «Вітма Сервіс», то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення у зв'язку з тим, що такі позовні вимоги заявлені на майбутнє. Станом на день прийняття судового рішення матеріали даної справи не містять доказів щодо виникнення у позивача перешкод для укладання з відповідачем договору про визнання електронних документів (в тому числі з підстав невідповідності місцезнаходження ТОВ «Вітма Сервіс» відомостям ЄДР).

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови в позові повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 11, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вітма Сервіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя К.М. Кобилянський