Постанова

від 08.04.2013 по справі 806/1790/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                      справа № 806/1790/13-a

категорія 10.1

08 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу №806/1790/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі до Гаражного кооперативу "Радуга" про стягнення 275,47 грн.,-

встановив:

Предметом даного позову є стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 275,47 грн.

Станом на 22.08.2012 року заборгованість підприємства зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, внаслідок часткової сплати, складає 275,47 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-липень 2004 року. Вимога про сплату боргу №Ю6-57 від 01.01.2007 року на суму 275,47 грн., направлялась на адресу відповідача. Доказів оскарження вимоги відповідачем до суду не надано.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.

Згідно з п.п. 5.9. п.5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п.4 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі до Гаражного кооперативу "Радуга" про стягнення 275,47 грн., - задовольнити.

Стягнути з Гаражного кооперативу "Радуга" (код ЄДРПОУ 13581872) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 275 (двісті сімдесят п"ять) грн. 47 (сорок сім) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                       А.В. Фещук