Рішення

від 06.09.2016 по справі 310/237/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/237/15 головуючий у 1 інстанції Троценко Т.А.

провадження № 22-ц/778/3350/16 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Панкеєва О.В.,

суддів Кухаря С.В., Осоцького І.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2015 року у справі за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п. 5.11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п. 5.11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що в ході розслідування кримінального провадження було призначено прокурорську перевірку додержання вимог земельного та водного законодавства під час надання у власність громадянам земельних ділянок уздовж прибережної смуги Азовського моря.

В ході перевірки встановлено, що пунктом 5.11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,07 га, розташовану по АДРЕСА_1

На підставі цього рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

Прокурор вважає п. 5. 11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року таким, що не відповідає вимогам закону, і просить визнати його недійсним і скасувати за таких підстав.

Проекти відводу земельної ділянки, затверджені спірним рішенням міської ради розроблялися та затверджувалися без розробки містобудівного обґрунтування об'єкту, без встановлення містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок з порушенням водного, земельного та містобудівного законодавства.

Згідно генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25. 06. 2009 року, вказані у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування.

На час прийняття Бердянською міською радою цього рішення містобудівна документація м. Бердянська не затверджувалась, відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема, Бердянської коси.

Будівництво нових дачних районів в межах м. Бердянська не передбачено.

Спірна земельна ділянка у відповідності до ст. 51 ЗК України відноситься до земель рекреаційного призначення, проектна документація щодо відведення земельної ділянки затверджена без проведення державної експертизи землевпорядної організації.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 16. 04. 2010 року № 101 пунктом 14. 4 Бердянську міську раду зобов'язано скасувати висновки, надані з 20. 05. 2009 року стосовно відведення земельних ділянок під індивідуальне дачне будівництво на територіях рекреаційного призначення.

Вказаним рішенням міської ради порушено ст. 12 ЗУ «Про планування та забудову території», ст. ст. 16, 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, Бердянською міською радою під час прийняття рішення № 38 від 28. 01. 2010 року порушено порядок надання земельної ділянки у власність, визначений Конституцією України, Земельним та Водним кодексами України, тому п. 5. 11 вказаного рішення є протиправним і підлягає скасуванню, державний акт, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, необхідно визнати недійсним.

29. 04. 2013 року ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу земельної ділянки продала її ОСОБА_2 , і на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України вона підлягає витребуванню у останньої на користь територіальної громади м. Бердянська.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасувати п. 5. 11 рішення вісімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради Запорізької області п'ятого скликання № 38 від 28. 01. 2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,07 га, виданий на ім'я ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у витребуванні з володіння ОСОБА_2 земельної ділянки та ухвалити в цій частині нове рішення про витребування земельної ділянки.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині його оскарження в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Апеляційна скарга в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 5. 11 рішення Бердянської міської ради Запорізької області п'ятого скликання № 38 від 28. 01. 2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 у м. Бердянську не оскаржується, а тому відповідно до частин 1,4 статті 303 ЦПК України та роз'яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, не перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи, що пунктом 5. 11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року 78-ї сесії п'ятого скликання «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,07 га, для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, яка розташована по АДРЕСА_1

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08. 05. 2013 року, складеного Державною інспекцією сільського господарства у Запорізькій області у ході перевірки встановлено порушення пунктом 8 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року порядку надання земельних ділянок у власність зокрема, ОСОБА_3

Проект прибережної захисної смуги на території міста Бердянська, Бердянської коси не розроблений, та в передбаченому законом порядку не затверджений.

Всупереч вимогам закону проекти землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації не пройшли, чим не дотримано порядок набуття права на землю.

Вказана земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а саме на відстані 581 км від узрізу води Азовського моря.

Відповідно до проектних рішень генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка не запланована для індивідуального дачного будівництва. Проект відведення затверджений без розробки містобудівного обґрунтування об'єкту, не встановлені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. Крім того, будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах згідно п. 3. 39 ДБН 360- 92 «Планування і забудова» сільських поселень» не допускається.

На момент прийняття спірного рішення Бердянською міською радою діяв Генеральний план м. Бердянська, затверджений рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання, таким чином за адресою виділеної відповідачу земельної ділянки передбачено лише розміщення території малоповерхової житлової забудови.

На виконання п. 14. 4 розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 16. 04. 2010 року № 101 «Про результати комплексної перевірки діяльності Бердянської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету» відкликано висновки управління архітектури та містобудування, що були видані громадянам під індивідуальне дачне будівництво з 20. 05. 2009 року з вимогами п. 3.41* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень».

Вищевикладені обставини дали можливість суду зробити висновок про порушення Бердянською міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, про незаконність п. 5.11 рішення 78 сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 38 від 28. 01. 2010 року про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 і необхідності його скасування.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна спірна земельна ділянка 29. 04. 2013 року за договором купівлі - продажу відчужена ОСОБА_2, договір посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Пунктом 5. 11 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28. 01. 2010 року земельна ділянка надана ОСОБА_3 в порядку безоплатної приватизації.

Суд дійшов до висновку, який не оскаржується в апеляційному порядку сторонами, проте, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави всупереч вимогам законодавства, у ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не виникло право власності на землю, а укладений між ними договір є нікчемним і не може бути підставою для виникнення будь - яких прав та обов'язків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 проведена з порушенням вимог чинного законодавства, без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, а отже оскаржуване рішення міської ради підлягає скасуванню як незаконне. Виданий на його підставі Державний акт про право власності на землю має бути визнаним недійсним. Водночас, суд також прийшов і до висновку, що спірна земельна ділянка має бути повернута територіальній громаді м.Бердянськ, оскільки відповідач ОСОБА_2 безпідставно набула на неї право власності.

Відмовляючи в задоволенні позову прокурору, суд виходив із того, що сама громада не заявила вимог про витребування майна, суд вважав за можливе відхилити позов Прокурора в цій частині заявлених вимог.

Проте, такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

За положеннями ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ОСОБА_2 не набула право власності на підставі договору купівлі - продажу, оскільки право власності на вказану земельну ділянку не належало ОСОБА_3, і вона не мала права її відчужувати.

Згідно до ст. ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 6-3090цс15 від 23.09.2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів Україникондиція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Доводи Бердянської міської ради і представника ОСОБА_2 не спростовують позовні вимоги, а отже не можуть прийматись судом до уваги, висновки землевпорядних організацій про погодження відведення цієї земельної ділянки були відкликані як незаконні, що свідчить про порушення Бердянською міською законності при виділенні спірної земельної ділянки у власність. Той факт, що порушення при виділенні земельної ділянки виявлені вже після винесення спірного рішення не може служити виправданням для порушення законодавства України.

Згідно до правової позиції Верхового суду України по справі № 6-57-ц13 якщо право власності на земельну ділянку набуто на підставі незаконного розпорядження органу місцевого самоврядування такий державний акт підлягає визнанню недійсним без врахування вимог ст. 140 ЗК України.

Частиною 1 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу (ст.35 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно ч.2 ст.45 ЦПК України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

За положеннями ст. 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють , за винятком права укладати мирову угоду. Якщо особа, в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, районним судом не звернуто уваги на те, що територіальна громада м. Бердянськ із заявою до суду про те, що не підтримує позовні вимоги прокурора щодо витребування земельної ділянки не зверталася, прокурором заявлені вимоги в інтересах держави , і позиція Бердянської міської ради не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті. З огляду на вказане аргументи апеляційної скарги є обґрунтованим та рішення суду в частині відмови задоволення позову прокурору у вимозі про витребування з володіння ОСОБА_2 земельної мідянки та передання її територіальній громаді м. Бердянська підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог прокурора.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17.06.2015 року у цій справі в частині відмови у задоволені заявлених вимог про витребування земельної ділянки скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави про витребування земельної ділянки задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 передати територіальній громаді м.Бердянськ земельну ділянку 0,07 га кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Судді: