Постанова

від 19.07.2006 по справі 09-07/3053а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09-07/3053а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                        ПОСТАНОВА            

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                         Справа №  09-07/3053а

"19" липня 2006 р.,   12 год.  55 хв.                                                        м. Черкаси

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І.

за участю  представників сторін: позивача –Білобров В.Б. голова фермерського господарства, відповідача –Вусата Л.О. головний держподатінспектор за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фермерського господарства «Вікос»с. Сичівка Христинівського району до Державної податкової інспекції  у Христинівському районі Черкаської області про   зобов'язання визнати безнадійним та списати 164 917,36 грн. податкового боргу з прибуткового податку, -

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про зобов'язання відповідача визнати безнадійним та списати 164 917,36 грн. податкового боргу з прибуткового податку з громадян  та податку з доходів фізичних осіб за 2003-2004 роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом 01.04.2003 року позивач мав податковий борг з прибуткового податку за період 2000 –2003 року в сумі 94049,46 грн., який неможливо було сплатити у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, які підтверджені висновками Торгово-промислової палати України. Здійснюючи господарську діяльність в надзвичайно важких економічних умовах, викликаних збитками від форс-мажорних обставин, позивач став боржником по платежах до бюджету з доходів фізичних осіб станом на 01.10 2004 року в сумі 164917,36 грн.  Податкові зобов'язання з прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб відображені у щоквартальних податкових розрахунках, які подавались до податкового органу. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі вживається скорочено - ЗУ 2181)  та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого  Наказом ДПА України від 14.03.2001 року №103 за заявою платника податку відповідач здійснив списання, як безнадійного податкового боргу в силу форс-мажорних обставин за цей період з інших податків, але у списанні прибуткового податку та податку з доходів  фізичних осіб безпідставно відмовив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав, посилаючись на відсутність правових підстав для списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, оскільки  у 2006 році  пунктом 6 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»зупинено дію підпункту 7.1.1 п.7.1 ст.7 та підпунктів «в»і «г»підпункту 18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ 2181, тобто списання податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин у 2006 році заборонено; окрім цього, прибутковий податок з громадян та податок з доходів фізичних осіб не є самостійно визначеними податковими зобов'язаннями, тобто не є податковим боргом в розумінні ЗУ 2181.

Відповідно до ст. 55 КАС України здійснено заміну позивача –Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції її правонаступником по Христинівському району –Державною податковою інспекцією у Христинівському районі Черкаської області.

В судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, спростовуючи доводи відповідача посилався на те, що позивач в установленому порядку  звернувся до відповідача із заявами про списання безнадійного податкового боргу у квітні 2003 року та жовтні 2004 року, відповідач здійснив списання у правовому полі законодавства, що діяло на час звернення, але безпідставно не списав прибутковий податок та податок з доходів фізичних осіб; зміна Закону не може позбавляти права захисту, яке було порушено до прийняття нового Закону; законодавством не встановлена заборона на списання прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб;

- представник відповідача проти позову заперечила, дотримуючись доводів, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Заявою від 30.04.2003 року, яка одержана відповідачем у цей же день за вх. №329/10 та заявою від 26.10.2004 року,  яка одержана відповідачем у цей же день за вх.1821/10 позивач у відповідності до ЗУ №2181 просив списати безнадійний податковий борг, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, які  підтверджені висновками Торгово-промислової палати України.

До заяв позивач надав наступні висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини:

- від 29.04.2003 року №3714/05-4, згідно з яким внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2002 - 2003 років (тривалий період стійких значних морозів при безсніжжі) на площах ФГ «Вікос»загинули посіви озимої пшениці на площі 175 га, озимого ріпаку на площі 20 га, багаторічних трав на площі 30 га, чим нанесені збитки господарству та підтверджено актом від 01.04.2003 року, затвердженого Управлінням сільського господарства і продовольства Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області та протоколом №2 від 04.04.2003 року засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  Христинівського району Черкаської області;

- від 19.10.2004 року №4682/05-4, відповідно до яких внаслідок сильних зливових дощів в період з 30 липня по 11 серпня 2004 року на площах ФГ «Вікос»загинули посіви ярого ячменю на площі 188 га, озимого жита та площі 4 га, що підтверджується актом від 25.08.2004 року, затвердженим районним управлінням сільського господарства і продовольства  Христинівської районної державної адміністрації та протоколом №7 від 27.08.2004 року засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  Христинівського району Черкаської області.

У зазначених висновках вищевказані несприятливі погодні умови визнані форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 ЗУ №2181.

За розрахунками позивача, поданими до звітів про наслідки стихійного лиха, сума збитків, нанесених внаслідок стихійного лиха станом на квітень 2003 року по озимій пшениці 76083,53 грн., по озимому ріпаку –7548,68 грн. і  станом на червень 2004 року по ярому ячменю становила 98650,66 грн. по озимому житу –2709,23 грн.  

Відповідач провів комплексну документальну перевірку з питань правильності дотримання  позивачем податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.01.2003 року по 30.06.2004 року, за результатами якої складений акт від 30.08.2004 року №34/23-001/24416584, у розділі 2.4 якого відображені результати перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб.

За  результатами перевірки  встановлено, що позивач в порушення п.3 ст.7 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»не утримав прибуткового податку –600,00 грн. (висновки акту перевірки). Залишок коштів по прибутковому податку станом на 01.01.2003 року -117555,60 грн., утримано прибуткового податку –90395,25 грн., перераховано до бюджету –73468,21 грн. Залишок коштів по даних обліку по прибутковому податку станом на 01.07.2004 року становить –134482,54 грн. Станом на 01.07.2004 року заборгованість по перерахуванню прибуткового податку до бюджету на фактично видану заробітну плату становить 118812,50 грн. Довідки по формі №8ДР та по формі №2 платником податків подавались. (п.2.4.1 акту перевірки).

Розглянувши заяви позивача про списання безнадійного податкового боргу у зв'язку з форс-мажорними обставинами, відповідач прийняв рішення про списання безнадійного податкового боргу від 19 серпня 2003 року №109,  за яким на підставі п.18.2. ст.18 ЗУ 2181 вирішив списати безнадійний податковий борг ФГ «Вікос», який виник станом на 01.04.2003 року на загальну суму 10083,46 грн. з усіх податків у тому числі донарахований за результатами перевірки прибутковий податок з громадян,  та від 15 грудня 2004 року №15, за яким на підставі п.18.2 ст.18 ЗУ 2181 вирішив списати безнадійний податковий борг, який виник станом на 19.11.2004 року на загальну суму 19070,58 грн.  Виходячи зі змісту поданих платником податків до податкового органу матеріалів,   підставою для прийняття відповідачем вказаних рішень був податковий борг, який виник внаслідок обставин непероборної сили  (підпункт г) підпункту 18.2.1  п.18.2 ст.18 ЗУ 2181).

Розглянувши матеріали справи та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Порядок списання безнадійного податкового боргу передбачений пунктом 18.2 статті 18 ЗУ №2181. В силу цієї норми списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний», зокрема, розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних).

Відповідно до пункту 18.2. статті 18 цього Закону був розроблений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений Наказом ДПА України 14.03.2001 року №103 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за №16/6304 (далі –“Порядок”).

Згідно пункту 1.3 статті 1 ЗУ №2181 податковий борг –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк. Податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2 статті 1 ЗУ №2181).

Платники податків –це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції (підпункт 1.1. статті 1 ЗУ №2181).

          Згідно пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків.

          Порядок узгодження сум податкових зобов'язань визначений статтею 5 ЗУ №2181: апеляційне узгодження - в разі нарахування суми податкового зобов'язання контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 Закону та самостійне узгодження платником податків суми податкового зобов'язання в порядку, передбаченому пунктом 5.1. статті 5 Закону.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 ЗУ №2181 строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання становить десять днів, за сплином яких у платника податків щодо несплаченої суми виникає податковий борг.

В силу статті 10 Декрету, чинного до 01.01.2004 року, підприємства, установи, організації всіх форм власності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банку для виплати належних громадянам коштів, зобов'язані перераховувати в бюджет суми нарахованого і утриманого податку за минулий місяць.

Обов'язок підприємств, установ, організацій своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати і перераховувати в бюджет податок з доходів громадян та надавати податковим органам відповідні відомості передбачений статтею 19 Декрету.

Як наслідок невиконання цього обов'язку підприємствами, установами, організаціями податковим органам згідно статті 20 Декрету надано право стягувати з підприємств, установ, організацій, які виплачували доходи громадянам, не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно), а також не перераховані в бюджет суми прибуткового податку.

Статтею 9 Декрету передбачено надання особами, які проводять виплати доходів, до податкових органів відомостей про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а також до 1 березня року, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності з 01.01.2004 року  особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

- для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент;

- для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів;

- для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Відповідно до ст. 18 цього Закону річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів та має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. Для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

          У відповідності до пункту 4.1. Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється, зокрема, за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

          Пункт 3.4. Порядку визначає, що необхідно розуміти під терміном “безнадійний” податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

          Наказом ДПА України від 03.11.2004 року №629 підпункт 4.2. пункту 4 Порядку доповнений новим абзацом  наступного змісту: «у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку, - наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили». Позивач звернувся до до податкового органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу до внесення до Порядку викладених доповнень, положення яких зворотної сили не мають.

          Наказом ДПА України від 20.01.2004 року №36 “Про внесення змін до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” було виключено абзац шостий підпункту 4.2. пункту 4, в якому мова йшла про те, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в пункті 3.4. цього Порядку –дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

При цих обставинах суд виходить з того, що при відсутності норми визначення дати виникнення безнадійного податкового боргу необхідно виходити із буквального визначення терміну «безнадійний», під яким розуміється податковий борг, що виник після виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Обставини непереборної сили мали місце в зимовий період 2002 –2003 років,  потім  літом з 30 липня по 11 серпня 2004 року,  Торгово-промисловою палатою України  визнані форс-мажорними, не заперечується відповідачем.  Право на списання безнадійного податкового боргу виникло у 2003 та 2004 роках, яке реалізовано позивачем і задоволено відповідачем, але з вини відповідача не повному обсязі, оскільки відповідач не розглянув списання як безнадійного податкового боргу з прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи положення вищенаведених правових норм, списанню підлягає безнадійний податковий борг, визначення суми якого здійснюється за даними карток особових рахунків платника податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно  Інструкцією про порядок ведення державними податковими службами оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.1999 року за №174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.1999 року за №30473597 (далі –«Інструкція»).

          Згідно з пунктом 2.2 Інструкції документами, на підставі, яких здійснюється облік платежів до бюджету шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника в базу даних по податкових зобов'язаннях, які самостійно визначаються платником, є податкові декларації (розрахунки) … та інші документи, що надаються в податкові органи в порядку і строки, встановлені податковим законодавством, на підставі якого здійснюється зарахування платежів; по податкових зобов'язаннях, розрахованим органом податкової служби, у числі інших також і акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання і сплати прибуткового податку з громадян.

Згідно з приписами підпункту 1.11 статті 1 ЗУ №2181 податкова декларація, розрахунок –це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і (або) сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

          Такими документами по прибутковому податку з доходів громадян на час спірних правовідносин був розрахунковий документ форми № 8ДР «Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб», затверджений наказом ДПА України №473 від 30.12.1997 року (в редакції наказу ДПА України від 06.01.1999 року №10).

З 01.04.2004 року набрав чинності Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№ 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України  22 жовтня 2003 р. за № 960/8281), який був прийнятий у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб. Даним Наказом затверджена форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ).

Податковий розрахунок перший раз повинен подаватись за I-й квартал 2004 року. Інформацію про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків за IV-й квартал 2003 року повинен був подаватись за ф. № 8ДР.

В поданих до податкового органу Довідках Форми №8ДР та податкових розрахунках форми №1ДФ позивач самостійно визначав і вказував суми нарахованого та утриманого прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб, чим узгоджував своє зобов'язання перед бюджетом.

Суми  прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб, які виникли в період дії форс-мажорних обставин відповідачем не заперечуються та підтверджуються складеним ним вищезазначеним актом перевірки.

          Факт непереборної сили  позивачем засвідчений  у встановленому чинним законодавством України порядку. Відповідачем не заперечуються наявність форс-мажорних обставин та збитки, що виникли у позивача внаслідок цих обставин, відповідач здійснив списання податкового боргу позивача з інших податків та прибуткового податку, який нарахував за результатами перевірки, як безнадійного за той же період, у який виник податковий борг з прибуткового податку. До розрахунку прибуткового податку з громадян, який підлягає списанню, позивач включив утримані, але перераховані не в повному об'ємі, суми податку станом на 01.10.2004 року, тобто в період виникнення обставин непереборної сили.

          Відповідно до розрахунку позивача,  витягу з документів первинного бухгалтерського обліку позивача, які відповідають даним акту перевірки відповідача, до списання станом на 01.10.2004 року, тобто на час дії форс-мажорних обставин, підлягає 164917,36 грн. (155416,70 грн. – сальдо на 01.01.2004 року + 53206,14 грн. –нарахована сума за 9 місяців 2004 року -43705,48 грн.  –сума сплачена за 9 місяців 2004 року).   

Таким чином, суд вважає доведеним причинний зв'язок  між заявленою позивачем сумою до списання прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб та форс-мажорними обставинами.

З матеріалів справи вбачається, що право позивача на списання, як  безнадійного  внаслідок форс-мажорних обставин, вказаного податкового боргу з прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб, виникло у 2003 –2004 роках. Позивач своєчасно у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявами про списання безнадійного податкового боргу. Однак відповідач здійснив списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, з усіх податків, у тому числі прибуткового податку в сумі, яку визначив за результатами перевірки. Списання податкового боргу з прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб не здійснив, чим допустив неправомірні дії та порушив права позивача.

Подальші зміни у чинному законодавстві, не позбавляють особу права на захист та відновлення її порушеного права.  Отже порушене з вини відповідача право позивача, підлягає захисту.

Заперечення відповідача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Посилання відповідача  на Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», як підставі для відмови у списанні безнадійного податкового боргу з прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб, право на яке у позивача виникло у 2003 та 2004 роках, не відповідає  чинному законодавству, оскільки:

- Закони України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»та «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (статті 54, 74)  не забороняли списання безнадійного податкового боргу внаслідок виникнення форс-мажорних обставин;

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»зупинена на 2005 рік дія абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (ст.73), тобто зупинено списання безнадійного податкового боргу, у тому числі, що виник внаслідок  форс-мажорних обставин ;

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинена на 2006 рік дія  абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  (ст.77), тобто зупинено списання безнадійного податкового боргу , у тому числі, що виник внаслідок форс-мажорних обставин.

Окрім цього, суд  враховує те, що відповідно до бюджетного законодавства, Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік, прибутковий податок з громадян та податок з доходів фізичних осіб, на списання якого у позивача виникло право, не є податком, який зараховується до доходної частини Державного бюджету України, відповідно, не впливає на формування Державного бюджету України.

Посилання відповідача на те, що прибутковий податок з громадян та податок з доходів фізичних осіб не є податковим боргом в розумінні ЗУ 2181, тому він не підлягає списанню - є безпідставними, оскільки  позивач подавав встановлену звітність по прибутковому податку, яка перевірена відповідачем, відсутність нарахування цього податку не звільняє платників від обов'язку сплатити його до бюджету в установленому законом порядку та не обмежує застосування до відносин щодо його сплати положень ЗУ №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, у тому числі і статті 18 цього Закону.  

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 і Прикінцевих та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС України, тобто у встановленому  КАС України розмірі  судового збору –3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Христинівському районі, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, ідентифікаційний код 34275454 списати фермерському господарству «Вікос»с. Сичівка Христинівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 24416584,  безнадійний податковий борг з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2003 року по 01 жовтня 2004 року в сумі 164917,36 грн. (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять гривень 36 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України  через відділення Державного казначейства України у Христинівському районі на користь фермерського господарства «Вікос»с. Сичівка Христинівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 24416584 –3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                          Н.М.Курченко

Постанова складена в повному обсязі  27 липня 2006 року