Рішення

від 25.04.2007 по справі 15/66пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/66пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.04.07 р.                                                                               Справа № 15/66пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Харківський завод тракторних двигунів” (код ЄДРПОУ 05750326)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Машинобудівник” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31577711)

про розірвання договору поставки металопродукції № 10/07 від 26.07.2004 р. з поверненням всього придбаного

за участю представників сторін:

від позивача: Бринь В.С. за довіреністю № б/н від 02.04.07 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Харківський завод тракторних двигунів” до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Машинобудівник” м. Донецьк про розірвання договору поставки металопродукції № 10/07 від 26.07.2004 р. з поверненням всього придбаного.

Ухвалою суду від 16.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/66пд.  

У порушення вимог ухвал суду від 16.03.2007 р., 03.04.2007 р. відповідач у судове засідання 03.04.2007 р., 25.04.2007 р. не з'явився, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не представив.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки металопродукції № 10/07 від 26.07.2004 р. На виконання умов договору відповідач зобов'язаний був поставити позивачу штампи у кількості 23 одиниці на суму 6 млн. грн., а позивач прийняти та оплатити продукцію у кількості та в асортименті відповідно до специфікації № 1 від 26.07.2004 року до вищевказаного договору.

У підтвердження поставки відповідачем продукції позивач посилається на податкову накладну від 30.07.2004 року, згідно якої продавець (відповідач) поставив покупцю (позивачу) продукцію у вигляді штампів на загальну суму 5 млн. грн. без врахування ПДВ, а разом з ПДВ на суму 6 млн. грн. Позивач за отриману продукцію оплатив 726526 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 584 від 04.10.2004 р., решту продукції позивач до теперішнього часу не оплатив та звернувся до суду з позовними вимогами розірвати договір поставки металопродукції № 10/07 від 26.07.2004 року з поверненням всього отриманого.

Суть заявлених позовних вимог полягає в наступному:

Вищевказаний господарський договір поставки укладався у період, коли стосовно позивача господарським судом Харківської області була введена процедура санації у справі пор банкрутство. Вказаний договір укладався керуючим санацією з метою відновлення платоспроможності боржника. Але в результаті вжитих заходів в період процедури санації платоспроможність боржника не відновилася, що привело до винесення господарським судом Харківської області 14.04.2005 р. постанови про визнання боржника банкрутом та введення стосовно нього ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та відповідно до постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом підприємницька діяльність банкрута закінчилася. Відповідно до пояснень позивача згідно листа № 01-22/л від 02.04. 2007 року майно, яке було отримано за вказаним договором поставки на підставі ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було включено до ліквідаційної маси банкрута, станом на теперішній час не реалізовано та знаходиться на складі позивача.

На думку позивача підставою для розірвання договору поставки є те, що у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності підприємства-банкрута позивач не може використовувати вказану продукцію за її прямим призначенням у своїй виробничий діяльності з метою відновлення платоспроможності підприємства.

Яких-небудь інших законних підстав для розірвання договору поставки позивач не навів.

Відповідач участі в судовому засіданні не приймав, заперечень на позовні вимоги не заявив.

Розглянувши позовні вимоги та представлені позивачем докази щодо наявності підстав для розірвання договору поставки та повернення всього придбаного, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаних позовних вимог у зв'язку з наступним:

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений порядок розірвання господарського договору.

Підстави для розірвання договору передбачені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України.

У частині 1 статті 651 ЦК України зазначено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.1 договору вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов'язань. Дострокове розірвання даного договору допускається виключно за згодою на це обох сторін. Даний договір вважається розірваним після завершення усіх розрахунків між сторонами.

Такими чином умови договору не передбачають його розірвання за тих підстав, які наведені позивачем у позовній заяві.

Згідно частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В даному випадку відповідач не тільки не порушував умов договору, а навпаки є потерпілою стороною у правовідносинах за цим договором внаслідок неповної оплати позивачем за отриману продукцію.

Суд дійшов висновку, що договір не може бути розірваний судом за ініціативою позивача у зв'язку з відсутністю істотних порушень умов договору відповідачем.

Як встановлено судом в судовому засіданні договір не передбачає права односторонньої відмови будь-якої сторони від договору, тому договір з цих підстав також не може бути розірваним.

Ст. 652 ЦК України передбачає можливість розірвання договору як за згодою сторін так і за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин, але за наявності одночасно усіх чотирьох умов, що передбачені частиною 2 вказаної статті цього кодексу.

Позовні вимоги не містять одночасно усіх умов, які є підставою для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

У зв'язку з недоведеністю позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства “Харківський завод тракторних двигунів” до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Машинобудівник” м. Донецьк про розірвання договору поставки металопродукції № 10/07 від 26.07.2004 р. з поверненням всього придбаного.

В судовому засіданні 25.04.2007 року оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя