Рішення

від 07.09.2016 по справі 573/1506/16-ц

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1506/16-ц

Номер провадження 2/573/591/16

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2016 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Кліщ О.В.

при секретарі: Свердличенко А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ободівської сільської ради Білопільського району, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, відділ Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування. Свої вимоги мотивували тим, що 17 квітня 1996 року помер їх батько ОСОБА_4. За життя останній склав заповіт, яким все своє майно заповів своїй дружині ОСОБА_5 та донькам, тобто позивачам по справі. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, розташована на території Ободівської сільської ради, яка перебувала у колективній власності АТЗТ «Ободівське». Право на земельну частку (пай) належало померлому на підставі сертифікату серії СМ № 169374, виданого 08 грудня 1996 року, зареєстрованого за № 374. Мати позивачів ОСОБА_5 померла 20 листопада 2014 року, за життя спадщину після смерті чоловіка не прийняла. Являючись спадкоємницями, вони не можуть реалізувати своє право на спадщину у зв'язку з тим, що оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) втрачений. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати за ними право власності за кожною на 1/3 земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області, розміром 4,08 умовно кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, в порядку спадкування після ОСОБА_4, який помер 17 квітня 1996 року.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явились, надавши до суду письмові заяви про те, що підтримують заявлений позов, просять розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача - Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився, повідомивши, що з позовом згодні, просили розглянути справу без участі представника сільської ради.

Представники третіх осіб - Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області та відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області у судове засідання також не з'явились, надавши письмові заяви про розгляд справи без участі представників.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Зокрема, суд вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час їх виникнення, а також норми нині діючого Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, який діяв на час смерті спадкодавця - ОСОБА_4, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 527 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Зі змісту ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 560 ЦК УРСР визначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Зокрема п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року зазначено, що цивільні правовідносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 5 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року передбачено, що правила книги 6 Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Зі змісту ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, який посвідчує право на земельну частку (пай) також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_7, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_9 є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії ЯЛ № 673774, серії ЯФ № 694737 та серії ГД № 641548 відповідно (а. с. 11-13).

Згідно свідоцтва про одруження серії І-АБ № 372984 ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_11, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_10 (а. с. 10).

З свідоцтва про укладення шлюбу серії І-БП № 331308 вбачається, що після укладення шлюбу ОСОБА_12 присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_3 (а. с. 11).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області 23 червня 1993 року, зареєстрованого в реєстрі за № 25, ОСОБА_4 половину свого майна заповів своїй дружині - ОСОБА_5, а другу половину своїм донькам в рівних долях - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто позивачам по справі (а. с. 14).

17 квітня 1996 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-БП № 312034 (а. с. 7).

ОСОБА_5 померла 20 листопада 2014 року, місце її смерті: с.Кам'янка, Тростянецького району, Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії І-БП № 230974 (а. с. 9). Згідно довідки виконкому Ободівської сільської ради, Білопільського району, Сумської області № 385 від 05.09.2016 року ОСОБА_5 з 1993 року на території сільської ради не проживала, зареєстрована не була ( а.с.45).

У відповідності до інформаційної довідки, виданої Держгеокадастром у Білопільському районі Сумської області № 99-28-99,2-2924/2-16 від 08 червня 2016 року грошова оцінка земельної частки на території Ободівської сільської ради станом на 2016 рік (з урахуванням Кі-4,796) становить 80 980 грн. (а. с. 18).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 12 березня 2015 року вбачається, що що сертифікат на земельну частку (пай) дійсно був виданий на ім'я ОСОБА_4 08 грудня 1996 року серії СМ № 169374, зареєстрований за № 374 (а. с. 16).

На підставі довідки, виданої виконкомом Ободівської сільської ради ОСОБА_13 постійно до дня смерті - 17 квітня 1996 року, був зареєстрований та постійно проживав одиноко за адресою: с. Ободи, вул. Першотравнева, 46 Білопільського району Сумської області. Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 посвідчено виконкомом Ободівської сільської ради 23 червня 1993 року за реєстровим № 25, реєстраційний номер у спадковому реєстрі 43909056, заповіт не змінювався і не відмінявся (а. с. 19).

Згідно довідки № 384, виданої виконкомом Ободівської сільської ради, Білопільського району, Сумської області 05.09.2016 року, гр.ОСОБА_4 постійно до дня смерті (помер 17.04.1996 року) був зареєстрований та постійно проживав сам за адресою: с.Ободи, вул. Першотравнева, 46, Білопільського району, Сумської області. Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 посвідчено виконкомом Ободівської сільської ради, Білопільського району, Сумської області 23 червня 1993 року за реєстровим № 25, реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 43909056. Цей заповіт не змінювався і не відмінявся. Спадкоємцями на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 є його доньки: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які поховали батька, користувалися земельною ділянкою, тому фактично прийняли спадщину ( а.с. 46).

Щодо роз'яснення з питань оформлення спадщини нотаріус роз'яснила, що видача свідоцтва про право на спадщину не можливо, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку (а. с. 17).

З оголошення в районній газеті «Білопільщина» від 10 листопада 2007 року вбачається, що загублений сертифікат на право на земельну частку ( пай) серії СМ № 169374, зареєстрований за № 374, виданий 08.12.1996 АПТЗТ «Ободівське» на ім'я ОСОБА_4, вважати недійсним (а. с. 15).

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області спадкова справа після ОСОБА_4, який помер 17 квітня 1996 року, держнотконторою не заводилась (а. с. 40).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають право на 1/3 земельної частки (паю), що видавався на ім'я ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,08 ум. кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташованої на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області, в порядку спадкування.

Однак, позивачі позбавлені можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину і вільно розпоряджатися спадковим майном у зв'язку з тим, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачений.

На підставі вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 525, 527, 534, 560 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), ст. ст. 316, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233, 1235, 1261,1268, 1269 ЦК України, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, ст. 81 Земельного Кодексу, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ободівської сільської ради Білопільського району, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, відділ Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування після батька ОСОБА_4, який помер 17 квітня 1996 року, право власності на 1/3 земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,08 ум. кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташованої на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 169374, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 374.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування після батька ОСОБА_4, який помер 17 квітня 1996 року, право власності на 1/3 земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,08 ум.кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташованої на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 169374, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 374.

Визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування після батька ОСОБА_4, який помер 17 квітня 1996 року, право власності на 1/3 земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,08 ум. кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташованої на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 169374, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 374.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: