Рішення

від 01.09.2016 по справі 910/13604/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2016Справа №910/13604/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-Технічний Центр «Охоронні Системи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-КЛАСИКА»

про стягнення 121 863,67 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Іваненко М.В. (дов. від 12.04.2016);

від відповідача - не з'явися;

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-Технічний Центр «Охоронні Системи» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-КЛАСИКА» про стягнення заборгованості в розмірі 121 863,67 грн., з якої: основний борг в розмірі 116 026,32 грн., пеня в розмірі 5 360,23 грн. та 3% річних у розмірі 476,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №Ю-1/16М від 21.03.2016 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13604/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2016.

10.08.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.08.2016 у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 01.09.2016.

В судове засідання 01.09.2016 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 01.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 01.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-Технічний Центр «Охоронні Системи» (далі - позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-КЛАСИКА» (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №Ю-1/16М (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у передбачені даним договором строки «товар», перелік якого, номенклатура та асортимент передбачений у Специфікації (додаток №1 до даного договору), а покупець зобов'язується отримати товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість договору згідно специфікації (додаток №1 до даного договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що попередня оплата за товар, що поставляється, здійснюється в розмірі 80% від вартості товару готівковим переказом коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, протягом 5 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками цього договору. Кінцевий розрахунок (решта 20% від вартості договору) за поставлену продукцію здійснюється готівковим переказом коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, протягом 5 календарних днів після приймання покупцем товару та підписання видаткових накладних.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом 90 календарних днів з дати попередньої оплати за товар.

За умовами п. п. 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1 ,5.4.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар, прийняти товар згідно видаткової накладної, а постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, та має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строків оплати товару з покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та реєстрації у покупця та діє до виконання сторонами умов цього договору, але не пізніше 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами (п. 10.1 договору).

Специфікацією №1 до договору поставки №Ю-1/16М сторони погодили найменування товару, який буде постачатися, кількість та його ціну, загальна вартість якого склала 580 131,61 грн.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 580 131,61 грн., що підтверджується видатковою накладною №КТЦ-000508 від 27.05.2016 на суму 580 131,61 грн., підписаною повноважними представниками сторін, та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №4061 від 27.05.2016.

Відповідачем 24.03.2016 на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі, на виконання умов договору була проведена попередня оплата в розмірі 464 105,29 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Таким чином, несплаченою за умовами договору поставки №Ю-1/16М від 21.03.2016, залишилася сума у розмірі 116 026,32 грн.

Матеріали справи містять претензію позивача щодо невиконання умов договору, надіслану на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, за змістом якої позивач вимагав сплатити заборгованість у розмірі 116 827,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач не здійснив своєчасну оплату за поставлений товар, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 116 026,32 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

У зв'язку із цим позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 116 026,32 грн., пеня в розмірі 5 360,23 грн. та 3% річних у розмірі 476,82 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, одержаного за договором поставки №Ю-1/16М від 21.03.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що попередня оплата за товар, що поставляється, здійснюється в розмірі 80% від вартості товару готівковим переказом коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, протягом 5 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками цього договору. Кінцевий розрахунок (решта 20% від вартості договору) за поставлену продукцію здійснюється готівковим переказом коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, протягом 5 календарних днів після приймання покупцем товару та підписання видаткових накладних.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за видатковою накладною №КТЦ-000508 від 27.05.2016 на суму 580 131,61 грн., підписаною повноважними представниками сторін, та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №4061 від 27.05.2016, проте відповідачем оплата за поставлений товар була здійснена частково у розмірі 464 105,29 грн., у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 116 026,32 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 116 026,32 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього пеню в розмірі 5 360,23 грн. та 3% річних у розмірі 476,82 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строків оплати товару з покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ-КЛАСИКА» (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, б. 18, оф. 10, код 33643356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-Технічний Центр «Охоронні Системи» (02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, б. 26-Д, код 38937782) суму основного боргу у розмірі 116 026 (сто шістнадцять тисяч двадцять шість) грн. 32 коп., пеню у розмірі 5 360 (п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 23 коп., 3% річних у сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 95 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 06.09.2016.

Суддя В.О. Демидов