Рішення

від 01.09.2016 по справі 910/12212/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2016Справа №910/12212/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/12212/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ-32»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Житлобуд»;

про стягнення 219 220,21 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дзюба Я.С., довіреність б/н від 29.06.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ-32» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Житлобуд» (надалі - відповідач) про стягнення 219 220,21 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору оренди у визначений строк не сплатив орендну плату за оренду будівельної опалубки, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 219 220,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016р. порушено провадження у справі № 910/12212/16 та призначено її розгляд на 04.08.2016р.

Ухвалою суду від 04.08.2016р. було відкладено розгляд справи на 01.09.2016р., у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні 01.09.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.07.2016р. та ухвали від 04.08.2016р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 05.07.2016р. та ухвалу від 04.08.2016р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштові відправлення .

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014р. між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено договір № 11-04/14, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежилі приміщення орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі користування своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Ціна, строк та склад майна, що передається в оренду, визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі майна, що є невід'ємними частинами цього договору (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю.

Згідно з п.5.3 договору, розмір орендної плати визначається у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду.

Умовами п.7.1 договору сторонами визначено, що договір укладений на невизначений строк. Строк кожної окремої оренди визначається у специфікаціях та/або актах передачі орендованого майна.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди позивач передав у користування відповідача майно, що підтверджується наступними актами приймання-передачі:

- № 1 від 11.04.2014р., за яким загальна ціна оренди з ПДВ за 30 днів склала 16 887 грн.;

- № 3 від 28.04.2014р., за яким загальна ціна оренди з ПДВ за 30 днів склала 15 731 грн.;

- № 4 від 28.04.2014р., за яким загальна ціна оренди з ПДВ за 30 днів склала 950 грн.;

- № 5 від 30.05.2014р., за яким загальна ціна оренди з ПДВ за 30 днів склала 20 090 грн.;

- № 8 від 13.06.2014р., за яким загальна ціна оренди з ПДВ за 30 днів склала 13 323 грн.

Момент закінчення строку оренди у вищевказаних актах встановлено за наявності відповідної заяви орендаря.

Умовами п.5.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцеві. Розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж на умовах 100% передплати суми розрахункового строку, наступні платежі за 5 днів до дати закінчення розрахункового періоду. Розрахунковий строк дорівнює строку оренди, що визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі майна, що є невід'ємними частинами цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.10.2014р. відповідачем було повернуто частину орендованого майна, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом повернення об'єкту оренди № 1 від 01.10.2014р.

В подальшому між сторонами було підписано зведений Акт приймання-передачі обладнання від 01.07.2015р., взятого відповідачем в оренду, згідно якого загальна ціна оренди майна за 30 днів з ПДВ становить 26 086,74 грн.

Як зазначає позивач, станом на 01.07.2016р. майно, передане відповідачу в оренду згідно зі зведеним актом від 01.07.2015р., позивачу повернуто не було та перебуває в користування відповідача. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За період користування майном з дати отримання кожного майна індивідуально по 01.10.2014р., переданим відповідачу згідно з актами № 1 від 11.04.2014р., № 3 від 28.04.2014р., № 4 від 28.04.2014р., № 5 від 30.05.2014р., № 8 від 13.06.2014р., орендна плата загалом склала 582 537,01 грн., за період користування майном за період з 01.07.2015р. по 01.07.2016р., переданим згідно зі зведеним актом від 01.07.2015р., орендна плата загалом склала 318 255,30 грн.

Відтак, загальна сума орендної плати становила 900 792,31 грн.

Водночас, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди належним чином щодо здійснення орендних платежів, у зв'язку з чим, у відповідача станом на день звернення позивача з позовом до суду утворилась заборгованість у розмірі 219 220,21 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт несплати за користування орендованим майном в сумі 219 220,21 грн., та не надано доказів оплати оренди, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 219 220,21 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Житлобуд» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-в, оф. 419; код ЄДРПОУ 38997108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ-32» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 21-а; код ЄДРПОУ 33937746) основний борг у сумі 219 220 грн. 21 коп. та 3288 грн. 30 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.09.2016р.

Суддя А.І. Привалов