Ухвала

від 31.08.2016 по справі 911/1960/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"31" серпня 2016 р. Справа № 911/1960/16

за позовною заявою керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі

Київської міської ради, м. Київ

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» , м. Біла Церква

про внесення змін до договору

в межах справи про банкрутство № 911/1960/16

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1960/16 за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2016 р.

21.07.2016 р. до господарського суду Київської області за підсудністю надійшла позовна заява керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р., укладеному між Київською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» , викласти перше речення пункту в наступній редакції: «гчна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінкиВ» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2016 р. прийнято до розгляду позовну заяву керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» про внесення змін до договору в межах справи № 911/1960/16 про банкрутство ТОВ В«РСТВ» , розгляд заяви призначено на 31.08.2016 р., зобов’язано заявника надати суду оригінали (для огляду) долучених до матеріалів заяви копій документів, зобов’язано ТОВ В«РСТВ» подати до суду нормативно обґрунтовані та документально підтвердженні письмові заперечення щодо обставин, викладених у позовній заяві керівника Київської місцевої прокуратури № 8.

30.08.2016 р. головою ліквідаційної комісії ТОВ В«РСТВ» подано заяву про пропущення позивачем строку позовної давності та заперечення на позовну заяву Київської міської прокуратури № 8.

В судове засідання, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду позовної заяви Київської місцевої прокуратури № 8 про внесення змін до договору відповідач не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши позовну заяву Київської місцевої прокуратури № 8 про внесення змін до договору в межах справи № 911/1960/16 про банкрутство ТОВ В«РСТВ» , заслухавши присутнього прокурора, суд

встановив:

30.03.2007 р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ В«РСТВ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 р. № 587/1997 та рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 37/94 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену даним договором (п. 1.1. договору).

Договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років (п. 3.1. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 2,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 4.3 договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

В п. 11.1. договору вказано, що всі зміни та/ або доповнення до цього договору вноситься за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/ або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 р. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, яку відповідач використовує та встановлено орендну плату у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. Проте, під час перевірки, прокуратурою виявлено, що ТОВ В«РСТВ» продовжує сплачувати орендну плату за землю без врахування вимог положень ст. 288 ПК України. У зв’язку з чим, прокуратурою заявлено позов до ТОВ В«РСТВ» про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р., укладеному між Київською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» , викласти перше речення пункту в наступній редакції: «гчна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінкиВ» .

У матеріалах справи наявний лист ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2016 р., наданий інспекцією у відповідь на лист прокуратури, яким податковий орган повідомляє, що, зокрема, керівнику ТОВ В«РСТВ» було направлено лист № 5313/10/26-57-15-01-34 від 24.02.2015 р., яким запрошено на зустріч для проведення роз’яснення вимог діючого законодавства в частині, що визначена п. 288.5 ст. 288 ПК України. Проте, відповідач на вказану зустріч уповноваженого представника не направив.

Вказані обставини не спростовані відповідачем у наданих останнім запереченнях.

Таким чином, податковою інспекцією, на яку рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 р. покладено обов’язок контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення, було вчинено дії з метою врегулювання питання щодо здійснення орендної плати за тарифами у відповідності з нормами чинного законодавства. Проте, вказані дії податкової інспекції проігноровано відповідачем.

Стаття 21 Закону України В«Про оренду земліВ» визначає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 188 Господарського кодексу України регулюється порядок зміни та розірвання господарських договорів і передбачено право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду у разі, якщо сторони договору не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Оскільки сторонами в договорі оренди, зокрема в п. 11.1, встановлена можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах: від 06.12.2010 року у справі №3-50гс10, від 23.05.2011 року у справі №3-42гс11, від 04.07.2011 року у справі №3-66гс11.

Як визначено в п. 2.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Статтею 30 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 р. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, яку відповідач використовує та встановлено орендну плату у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, однак відповідач ухилився від добровільного внесення вказаних змін до договору, так як після їх внесення продовжував користуватися земельною ділянкою за тарифами без урахування внесених, уповноваженим на те органом, змін.

Податковим органом було вжито заходів щодо врегулювання питання стосовно здійснення відповідачем орендної плати за встановленими тарифами у відповідності зі змінами внесеними до договору Київською міською радою шляхом прийняття рішення «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 р. Проте, відповідач жодним чином не відреагував на внесені орендарем, у передбаченому законодавством порядку, зміни та лист податкової інспекції № 5313/10/26-57-15-01-34 від 24.02.2015 р.

З огляду на наведені норми чинного законодавства та вказівки Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка є регульованою ціною, може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Таким чином, позовні вимоги Київської місцевої прокуратури № 8 про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р. є обґрунтованими.

Що стосується заперечень відповідача на позов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем подано заяву про порушення позивачем строку позовної давності, у зв’язку з чим останній просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Так, відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В силу положень частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, як було вказано вище: рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 від 28.02.2013 р. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, яку відповідач використовує та встановлено орендну плату у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. А про недотримання відповідачем вказаних змін щодо здійснення орендної плати з урахуванням змін, що й було підставою для звернення до суду, стало відомо з листа податкової інспекції, яка відповідно до вказаного рішення повинна здійснювати контроль за дотриманням орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плат, а саме: 10.05.2016 р., згідно з відміткою про отримання, яка міститься на вказаному листі.

Виходячи з наведеного, прокуратурою заявлено позов в межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про сплив позовної давності та заперечення, в яких останній просить суд з наведених підстав відмовити в задоволенні позову є безпідставні.

З огляду на все вищенаведене, позовна заява Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р., підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що абз. 4 п. 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» вказано: якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору, суд зазначає, що оскільки зміни до Договору оренди внесені за наслідками розгляду даного спору і набирають чинності з моменту набрання судовим рішенням законної сили, орендна плата має сплачуватися відповідачем з урахуванням внесених судовим рішенням змін з дати набрання таким рішенням законної сили.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Позов Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р., який розглядається в межах справи № 911/1960/16 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» задовольнити.

2. Внести зміни до змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 р., укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» , який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00337 у книзі записів державної реєстрації договорів, викласти перше речення пункту в наступній редакції: «гчна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінкиВ» .

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РСТВ» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 17, код ЄДРПОУ 31752910) на користь Прокуратури м. Києва (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9; за реквізитами: р/р 35215057011062, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. На примусове виконання даної ухвали видати наказ.

Копію ухвали суду направити учасникам судового процесу.

Суддя А.В. Лопатін