Ухвала

від 06.09.2016 по справі 915/950/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

06 вересня 2016 року                                         Справа № 915/950/16

м. Миколаїв

          Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши заяву боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Продімпортгрупп” (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19, код ЄДРПОУ 37109461),

про порушення справи про банкрутство,

встановив:

           02.09.2016 року на адресу господарського суду Миколаївської області втретє надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Продімпортгрупп” від 02.09.2016 року про порушення справи про банкрутство боржника та визнання його банкрутом за ознаками ст. 95 Закону України “Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом”.

          Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі таких обставин.

          Відповідно до ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон), справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 ст. 95 Закону встановлено, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення зазначених норм боржником не подано належних доказів на підтвердження вжиття необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, зазначеної в рядку 1135 Балансу боржника станом на 31.12.2015 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Заявником до заяви не додано відповідних доказів на підтвердження виконання ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо своєчасного надання до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період, для проведення перевірок.

Крім того, положеннями ч. 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому, як витікає з положень ч. 1 ст. 45 Закону, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, законодавцем визначаються в такому обсязі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута, тощо.

Правовий аналіз зазначених норм Закону дозволяє дійти висновку про те, що законодавцем встановлено безумовний обов‘язок боржника забезпечити проведення ліквідаційної процедури за свій рахунок в обсязі, визначеному Законом.

В обґрунтування наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, заявник посилається на те, що на балансі товариства станом на 31.12.2015 обліковується дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у розмірі 163000,00 грн.

Зазначені доводи заявника судом не приймаються до уваги оскільки дебіторську заборгованість фактично не стягнуто, що виключає можливість покриття ТОВ «Продімпортгрупп» судових витрат у даній справі про банкрутство.

Таким чином, заява ТОВ «Продімпортгрупп» не містить доказів на підтвердження виконання вимог ч. ч. 1, 7 ст. 111 ЦК України, ч. 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а отже не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

          Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 63, 86 ГПК України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

          Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.          

          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Продімпортгрупп” (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19, код ЄДРПОУ 37109461) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 13780,00грн, сплачений за квитанцією №0.0.592479189.1 від 29.07.2016р.

Суддя В.О.Ржепецький