Ухвала

від 06.09.2016 по справі 807/3002/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 р. Справа № 876/5915/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 22.09.2014року звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 63-15 від 27.12.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим що, в липні місяці 2014 року позивачці стало відомо про те що 27.12.2013 р. Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 р. за № 63-15 про визначення їй суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4367,73 грн. Однак, ОСОБА_1 стверджує що не є орендарем земельної ділянки і їй жодна земельна ділянка в оренду не надавалась, а посилання відповідача на укладений між Кіблярівською сільською радою та нею договір № 3 від 01.01.2008р. про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договору оренди, не може бути підставою для нарахування орендної плати, оскільки не є договором оренди земельної ділянки як нікчемний та не породжує жодних правових наслідків.

В подальшому позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначено що у зв'язку з тим що відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 року за № 0004021500 щодо зобов'язання сплати штрафу у розмірі 20% у сумі 971,26 гри. за порушення граничного строку сплату суми грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, та оскільки вказане повідомлення рішення випливає з нарахування орендної плати на підставі оскаржуваною повідомлення рішення від 27.12.2013 року за № 63-15, то відповідно заявляє про зміну (збільшення) позовних вимог та просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 27.12.2013 р. за № 63-15. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області 12.09.2014 року за № 0004021500. Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято відповідачем з порушенням вимог, без належного з'ясування фактичних обставин та неповному дослідженні документів та невірним застосуванням норм чинного законодавства з питань оподаткування, а за таких обставин є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскаржуваною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року - в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що не є орендарем земельної ділянки і їй жодна земельна ділянка в оренду не надавалась, а посилання відповідача на укладений між Кіблярівською сільською радою та нею договір № 3 від 01.01.2008р. про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договору оренди, не може бути підставою для нарахування орендної плати, оскільки не є договором оренди земельної ділянки є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не сплатив вчасно (з затримкою від 30 до 122 днів) по самостійно поданій декларації №18816 від 09.02.2012 р. з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 р., то Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.09.2014 р. №0004021500 про застосування штрафної санкції з орендної плати у розмірі 971,26 грн. При цьому, пп. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що між Кіблярівською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено договір №3 від 01.01.2008 р. про упорядкування плати за користування земельним ділянками до укладання договорів оренди (Затверджено рішенням Киблярівської сільської ради 22.06.2007р.) та договір №7 від 01.06.2009 р. про внесення змін до договору №3 «Про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договорів оренди укладеного 01.01.2008 р. (Затвердженого рішенням Кіблярівської сільської ради 22.05.2009 р.).

Відповідно до укладеного договору від 01.01.2008р. (з врахуванням змін внесених договором №7 від 01.06.2009р.) між Кіблярівською сільською радою, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування " та громадянкою ОСОБА_1, що мешкає у АДРЕСА_1, та на підставі рішення Кіблярівської сільської ради від 11.09.2008 р., останній за фактичне використання земельної ділянки до реєстрації договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,35га., призначеної розташування цеху по пошиву взуття, в межах існуючого землекористування, в період з 19.11.2004р. по дату реєстрації договору оренди землі зобов'язався: - протягом 6 місяців від дати укладання даного договору оплатити на розрахунковий рахунок №33215815700298, код 22107827, орендна плата з фізичних осіб, код платежу 13050500 банк ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016 власника земельної ділянки в грошовій формі в розмірі 3-х кратної ставки земельного податку в сумі 174,03 грн. щомісяця до 30 числа наступного за звітнім місяцем на поточні рахунки землевласника; - після завершення 6 місяців від дати укладення даного договору оплатити на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, код 22107827, орендна плата з фізичних осіб, код платежу 13050500 банк ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016 власника земельної ділянки в грошовій формі в розмірі 12% від грошової оцінки землі в сумі 298,35 грн. щомісяця до 30 числа наступного за звітнім місяцем на поточні рахунки землевласника. Даний договір підписано Кіблярівською сільською радою в особі сільського голови - Пеца О.В. та землекористувачем - ОСОБА_1 та зареєстровано в Кіблярівський сільській раді, про що у книзі реєстрації договорів про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договорів про упорядкування договорів оренди вчинено запис від 01.01.2008 р. за №3 .

Згідно п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому КМ України. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим Кодексом України, із змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У відповідності до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Отже, об'єктом оподаткування є ті земельні ділянки, земельні частки (паї), що перебувають у власності або в користуванні платника податку на будь-яких умовах, включаючи, але не обмежуючись, орендою.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.287.2 ст. 287 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

У відповідності до ст.287 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, податок сплачується фізичними особами з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

27.12.2013 р. Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було виставлено податкове повідомлення - рішення від 27.12.2013 р. № 63-15 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4 367,73 грн. Вище вказане податкове повідомлення - рішення було направлено засобами поштового зв'язку на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Даний лист було повернуто на адресу інспекції у відповідності до довідки Ф.20 УДППЗ «Укрпошти» «За закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано платнику податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення пре результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного мі розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків, у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 р. за № 63-15 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4367,73 грн. 22.08.2014 р. працівниками Ужгородської ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю із нарахуванням плати за землю. Під час проведення перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати по декларації №18816 від 09.02.2012 р. За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки від 22.08.2014 р. №1673/15-01 та винесено податкове повідомлення - рішення від 12.09.2014 №0004021500 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати у розмірі 971,26 грн.

У відповідності до ст.126 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансовим внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строків ті у розмірах, встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, оскільки позивач не сплатив вчасно (з затримкою від 30 до 122 днів) по самостійно поданій декларації №18816 від 09.02.2012 р. з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 р., то Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.09.2014 р. №0004021500 про застосування штрафної санкції з орендної плати у розмірі 971,26 грн.

При цьому, пп. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Аналогічну позицію висвітлено в Постанові ВАСУ № К/800/19107/14 від 08 жовтня 2014 року, де досліджені питання укладання тимчасових договорів на право користування земельною ділянкою, визначення грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій, в т.ч. коли договір відсутній чи скасований .

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року у справі № 807/3002/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар