Рішення

від 14.07.2006 по справі 16/3041

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/3041

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                        

"14" липня 2006 р.                                                                                    Справа №  16/3041

Господарський суд Черкаської області в складі:  головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Захарова А.Г.,  за участю представників сторін:

позивача: Слюсаренко А.В.  - директор;

відповідача: Васильєва Р,Т. - за довіреністю;

третя особа: Лозовий В.Є. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юримпекс-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашина"  про  стягнення 89 578,62 грн.

      ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по розрахунках за мировою угодою в розмірі 64 554,92 грн. , 19 372,93 грн. інфляційних та 5 650,77 грн. процентів річних за прострочення розрахунків.  В судовому засіданні  представник позивача позов підтримав.

Відповідач в останньому судовому засіданні позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до  повного задоволення, виходячи з наступного:

            19 травня 2003 року по справі № 08/1393 було затверджено мирову угоду, у відповідності до умов якої відповідач по справі в обмін на набуття у власність цілісного майнового комплексу банкрута ВАТ "Смілянський електромеханічний завод" зобов'язався на користь кредиторів відшкодувати їх майнові вимоги.

               Зокрема, на користь позивача відповідач зобов'язався сплатити 64 554,92 грн. в строк до 01.07.2003 року.

               Постановою Київського апеляційного господарського суду  від 20.10.2003 року, ухвалу про затвердження мирової угоди було змінено - виключено п. 2 ухвали про зобов'язання підприємства-банкрута передати цілісний майновий комплекс в заставу для одержання відповідачем  по справі цільового кредиту.  В частині строків та розмірів відшкодування на користь кредиторів ухвала залишилася без змін.

              За доводами позивача, в порушення умов мирової угоди, відповідач по справі розрахунок не провів, кошти в сумі 64 554,92 грн. позивачу не перерахував.

                У відповідності до ст. 4 ЦК УРСР, цивільні права і обов'язки виникають , зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.  До таких угод належить і мирова угода, укладена сторонами в ході розгляду справи і затверджена судом.

                 У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.  Доказів про те, що за згодою сторін по справі було змінено умови мирової угоди стосовно розрахунку з позивачем по строках чи сумі відшкодування - сторонами у справу не надано.

                   Доводи відповідача про те, що на виконання мирової угоди за вказівкою позивача кошти в сумі 41 554,00 грн. були перераховані на користь третьої особи по справі, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

                     Як випливає з матеріалів справи, всі перерахування на користь третьої особи -- приватного підприємця Слюсаренко І.Г. - були здійснені на підставі угод про надання інформаційно-консультаційних та обчислювальних послуг, копії яких знаходяться в матеріалах  справи.

                  Перерахування на користь позивача також здійснювалися з боку відповідача з призначеннями платежу "за інформаційно-консультаційні послуги". На підтвердження правомірності перерахування цих коштів позивач надав у справу копії  договорів про надання юридичних послуг від 10.06.2003 року та від 11.07.2003 року з актами приймання-передачі до них.

                     З приводу суми в розмірі 3 965.48 грн., яка була перерахована позивачу з боку відповідача 28.04.2006 року  з призначенням  платежу "оплата згідно мирової угоди в справі про банкрутство ........", то суд погоджується з доводами позивача про те, що призначення платежу є помилковим і ці кошти перераховувалися на виконання рішення суду по справі № 02/1091 від 02.03.2006 року. Загальна сума стягнення за цим рішенням ( з урахуванням судових витрат) становить саме 3 965,48 грн.

                        Таким чином, відповідачем не надано суду доказів того, що ним проведено частковий розрахунок з позивачем на виконання умов мирової угоди в справі про банкрутство ВАТ "Смілянський електромеханічний завод".

                       За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача 64 554,92 грн. основного боргу підлягає до повного задоволення.

                      У відповідності до ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання, боржник на користь кредитора повинен сплати суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу.

                 Позивач просить стягнути з відповідача 19 372,93 грн. інфляційних за період з липня 2003 року по травень 2006 року та 5 650,77 грн. процентів річних за цей же період.  Розрахунок інфляційних та процентів річних зроблено вірно.

             Доказів про проведення розрахунку за інфляційними та процентами річних відповідач суду не надала.

            За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 64 554,92 грн. основного боргу, 19 372.93 грн. інфляційних та 5 650,77 грн. процентів річних. а всього --              89 578.62 грн.

            Заперечень проти доводів позивача відповідач суду не надав, позовні вимоги визнав повністю, про що надав суду письмовий відзив на позов.            

           На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути 895,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині віднесення витрачених позивачем 50.00 грн. на одержання довідки з банку на рахунок судових витрат, суд в частині цієї вимоги позивачу відмовляє, оскільки ст. 49 ГПК України не розкриває поняття інші витрати, пов'язані з розглядом справи, а тому позивач не довів приналежність понесених ним витрат до судових витрат.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю .

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашина" , ідентифікаційний  код 21387303,  Черкаська область, м. Сміла,  вул. Коробейника, 1 на  користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юримпекс-2" , ідентифікаційний   код  22795158, м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1  –64 554,92 грн. основного боргу, 19 372.93 грн. інфляційних та 5 650,77 грн. процентів річних, 895,79 грн.   державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Наказ видати.

           Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

         СУДДЯ                                                                                                      Н.М. Спаських