05/3203а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2006 р. Справа № 05/3203а
Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі Ятіній І.О., за участю представників:
позивача: Бакуна С. Й. - голова;
відповідача: Гаврилюка А.І. - сільський голова;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Леськове"
до Леськівської сільської ради
про скасування рішень та стягнення 20649 грн.
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Леськове" (далі-позивач) заявило позов до Леськівської сільської ради (далі-відповідач) про скасування рішення відповідача від 21 червня 2005 року "Про включення до складу об"єктів комунальної власності приміщення бані в с. Леськове" №22-2/IV (далі - Рішення - 1); рішення від 24 червня 2006 року "Про використання приміщення Леськівської сільської бані" від 27-3/IV ( далі- Рішення - 2 ) та стягнення з відповідача 20649 грн.
Представник позивача позов в судовому засіданні підтримав по підставам викладеним у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення відповідач мотивує наступним.
Приміщення бані використовувалось для задоволення потреб жителів села. Відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо використання реформування аграрного сектора економіки" № 1529 від 03 грудня 1999 року при ліквідації колективних підприємств, об'єкти соціально-культурного призначення повинні передатись на баланс сільських рад. В процесі реформування сільськогосподарського підприємства „Прогрес” у СГВК „Леськове”, а потім у СТОВ „Леськове” питання про передачу об'єктів соціально-культурного призначення не ставилось.
Згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” та постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року приміщення бані повинно було бути передано на баланс сільської ради та використовуватись в інтересах громади.
Відповідач вважає, що виходячи із змісту підпункту 30 пункту 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” він має право на включення до об'єктів комунальної власності майно, відчуджене в процесі приватизації. Крім того, оскільки спірний об'єкт не підлягає розпаюванню, не використовується правонаступником тобто позивачем, не вживаються заходи по його збереженню, відповідач мав всі підстави для прийняття спірних рішень.
Представник відповідача викладені у відзиві на позов заперечення у судовому засіданні підтримав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідач не заперечує, що власником спірного приміщення бані був позивач. Разом з тим вважає свої дії по вилученню приміщення у позивача законними.
Підпункт 30 пункту 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” не надає права органам місцевого самоврядування вилучати із володіння, користування та розпорядження інших суб'єктів господарювання їх власність та визнавати такі об'єкти комунальною власністю.
Згідно ст.56 Закону України „Про власність” державний орган не має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у п.5 ст.48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном або встановлювати непередбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки та обмеження.
Якщо відповідач вважає, що він має право на приміщення бані, то повинен вилучити це приміщення у позивача у встановленому законом порядку, тобто шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Позивач, посилаючись на знаходження приміщення на його балансі вартістю 20649 грн., просить суд стягнути вказану суму з відповідача.
Суд вважає, що позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Позивачем не надано доказів про приведення приміщення у стан, непридатний для подальшого використання.
Факт реалізації приміщення бані відповідачем третій особі не виключає можливості у позивача повернути приміщення шляхом звернення до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу та вилучення приміщення із чужого незаконного володіння.
Керуючись ст.ст.94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Леськівської сільської ради від 21 червня 2005 року № 22-2/IV „Про включення до складу об”єктів комунальної власності приміщення бані в с.Леськове” та рішення від 24 січня 2006 року „Про використання приміщення Леськівської сільської бані”.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Леськівської сільської ради, с.Леськове, Монастирищенського району, Черкаської області, код 04410232 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Леськове”, с.Леськове, Монастирищенського району, Черкаської області, код 03791485 - судові витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів, з дня її проголошення та подачі на протязі 20 днів апеляційної скарги, після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.А.ШВИДКИЙ
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 61141 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Швидкий В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні