Ухвала

від 06.09.2016 по справі 196/895/16-к

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/895/16-к

№ провадження 1-кс/196/156/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року слідчий суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №42016041500000044 про арешт речового доказу,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури юрист 1 класу ОСОБА_3 вніс до суду клопотання в кримінальному провадженні №42016041500000044 про арешт речового доказу, яке обмотивовує наступним.

21.06.2016 року Новомосковською місцевою прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.197-1 КК України.

Зокрема, встановлено, що невідомою особою у порушення вимог ст.ст.116, 124, 125, 211 Земельного Кодексу України та ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою, умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайнято земельну ділянку державної форми власності (землі запасу), орієнтованою площею понад 30 га, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно листа Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на теперішній час дорога Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решетилівка знаходиться на стадії незавершеного будівництв.

Відповідно до листа відділу Держгеокадастру в Царичанському районі №10-422-99.5-665/2-16 від 27.05.2016 року встановлено, що згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ землі зарезервовані під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решетилівка відносяться до земель сільськогосподарського призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, цільове призначення землі запасу, угіддя рілля, пасовища, сінокоси, перелоги та відносяться до державної форми власності.

22.06.2016 року проведено огляд, за участю представника Ляшківської сільської ради Царичанського району, земельної ділянки державної форми власності (землі запасу) орієнтованою площею 30 га, яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту). В ході проведеного огляду земельної ділянки встановлено, що на ній маються насадження сільськогосподарських культур соняха та кукурудзи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на сьогоднішній день невідомою особою у порушення вимог Земельного Кодексу України та ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу самовільно зайнято земельну ділянку державної форми власності (землі запасу), орієнтованою площею понад 30 га, яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню залучено в якості спеціаліста представника землевпорядної геодезичної організації Дніпропетровську регіональну філію Центру ДЗК для встановлення точної площі земельної ділянки, державної форми власності (землі запасу), яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, а також для складання геодезичного (технічного) звіту.

Згідно технічного звіту з топографо-геодезичних робіт встановлено, що фактична площа самовільно зайнятої земельної ділянки, яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур складає27,6602 га. Згідно технічного звіту з топографо-геодезичних робіт координати земельної ділянки становлять: точка 1 координата х 5419672.176 координата у 5217173.986; точка 2 координата х 5419714.970 координата у 5217223.190; точка 3 координата х 5419017.620 координата у 5217839.780; точка 4 координата х 5418622.150 координата у 5218281.720; точка 5 координата х 5417272.550 координата у 5220445.600; точка 6 координата х 5417214.860 координата у 5220409.070; точка 7 координата х 5418566.580 координата у 5218242.310; точка 8 координата х 5418964.890 координата у 5217792.040; точка 9 координата х 5418989.890 координата у 5217776.650.

На теперішній час, досудовим розслідуванням встановлено, що невідомою особою самовільно зайнято земельну ділянку державної форми власності (землі запасу), яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, площею 27,6602 га, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Повторним оглядом вказаної земельної ділянки 20.07.2016 року, який проведено за участі Держсільгоспінспектора встановлено, що на ній ростуть сільськогосподарські культури соняшник та кукурудза, висаджені невстановленими в ході досудового розслідування особами, за відсутності права користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, посіви (урожай на кореню) соняшнику та кукурудзи, вирощені на самовільно зайнятій земельній ділянці державної форми власності (землі запасу), яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, площею 27,6602 га є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування. У зв`язку з чим, постановою прокурора Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури від 05.09.2016 року, врожай на самовільно зайнятій земельній ділянці державної форми власності (землі запасу), яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, площею 27,6602 га, згідно технічного звіту з топографо-геодезичних робіт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Крім того, відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004, відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Враховуючи викладене, виникла необхідність забезпечити збереження речового доказу у кримінальному провадженні - посівів (урожаю) сільськогосподарських культур, що ростуть на самовільно зайнятій земельній ділянці до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого звернення врожаю в дохід держави.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Не зважаючи на те, що на теперішній час досудовим розслідування не встановлено особу, яка самовільно зайняла вказану земельну ділянку та засадила її соняшником, проте її відсутність не перешкоджає розгляду вказаного клопотання та накладення арешту на речовий доказ посіви (урожай на кореню) соняшнику та кукурудзи, оскільки відповідно до вимог законодавства він підлягає зверненню в дохід держави.

Враховуючи викладене, у провадженні наявна сукупність підстав вважати, що зайняття земельних ділянок запасу на території Ляшківської сільської ради, шляхом їх оброблення та використання для вирощування сільськогосподарських культур (соняшника, кукурудзи), є не законним та самовільним.

Сільськогосподарські культури, які вирощуються на території земельних ділянок запасу є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок. Збирання зазначених сільськогосподарських культур з земельних ділянок, може привести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливлює вивчення органом досудового розслідування всебічного та повного вивчення усіх обставин кримінального провадження.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що у кримінальному провадженні посіви (урожай на кореню) соняшнику та кукурудзи, що росте на земельній ділянці державної форми власності (землі запасу), яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, площею 27,6602 га, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, згідно технічного звіту з топографо-геодезичних робіт (координати земельної ділянки: точка 1 координата х 5419672.176 координата у 5217173.986; точка 2 координата х 5419714.970 координата у 5217223.190; точка 3 координата х 5419017.620 координата у 5217839.780; точка 4 координата х 5418622.150 координата у 5218281.720; точка 5 координата х 5417272.550 координата у 5220445.600; точка 6 координата х 5417214.860 координата у 5220409.070; точка 7 координата х 5418566.580 координата у 5218242.310; точка 8 координата х 5418964.890 координата у 5217792.040; точка 9 координата х 5418989.890 координата у 5217776.650.), визнано у встановленому порядку речовим доказом самовільного використання вказаної земельної ділянки, з метою забезпечення збереження речового доказу та недопущення знищення урожаю, його збирання та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та на теперішній час не встановлені, на час розслідування, на нього слід накласти арешт, який полягає в забороні будь-кому розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його.

Прокурор Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури юрист 1 класу ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та прохав задовольнити.

Представник Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгялду клопотання прокурора про арешт речового доказу в суді.

Заслухавши доводи прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до насутпних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 21 червня 2016 року були внесені відомості в ЄРДР за №42016041500000044 з правовою кваліфікацією за ст.197-1 ч.1 КК України, за фактом порушення невідомою особою вимог ст.ст.116, 124, 125, 211 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою, умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайнято земельну ділянку державної форми власності (землі запасу), орієнтованою площею понад 30 га, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) (а.с.7).

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

На підставі вимог ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до вимог ст.172 ч.1 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до змісту ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вимог ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ст.171 ч.2 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до листа відділу Держгеокадастру в Царичанському районі №10-422-99.5-665/2-16 від 27.05.2016 року встановлено, що згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ землі зарезервовані під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решетилівка відносяться до земель сільськогосподарського призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, цільове призначення землі запасу, угіддя рілля, пасовища, сінокоси, перелоги та відносяться до державної форми власності (а.с.17).

Відповідно до протоколів огляду місця події від 22.06.2016 року та від 20.07.2016 року, які було проведено за участю представника Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, на земельній ділянці державної форми власності (землі запасу) орієнтовною площею 30 га, яка зарезервована під дорогу державного значення Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решитилівка, яка розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) маються насадження сільськогосподарських культур соняха та кукурудзи (а.с.18-20, 24-26).

Технічним звітом з топографо-геодезичних робіт встановлено, що фактична площа самовільно зайнятої земельної ділянки, яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур складає27,6602 га. Згідно технічного звіту з топографо-геодезичних робіт координати земельної ділянки становлять: точка 1 координата х 5419672.176 координата у 5217173.986; точка 2 координата х 5419714.970 координата у 5217223.190; точка 3 координата х 5419017.620 координата у 5217839.780; точка 4 координата х 5418622.150 координата у 5218281.720; точка 5 координата х 5417272.550 координата у 5220445.600; точка 6 координата х 5417214.860 координата у 5220409.070; точка 7 координата х 5418566.580 координата у 5218242.310; точка 8 координата х 5418964.890 координата у 5217792.040; точка 9 координата х 5418989.890 координата у 5217776.650(а.с.34-38).

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання слідчого, 21 червня 2016 року прокурором при здійсненні аналізу законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Царичанського району Дніпропетровської області було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності, площею 30 га, на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, що було підверджено 22 червня 2016 року оглядом місця події, в ході якого на вказаних земельних ділянки були оглянуті та виявлені посіви соняшника та кукурудзи (а.с.18-20). Крім цього, при проведенні 20 липня 2016 року повторного огляду місця події, а саме 30 га земельної ділянки державної форми власності на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області наявність на вказаній земельній ділянці посівів соняшника та кукурудзи також була підтверджена, про що відомості зафіксовані в протоколі огляду від 20.07.2016 року (а.с.24-26). Прокурор з даним клопотання звернувся до слідчого судді лише 05 вересня 2016 року, в якому вказує, що метою накладення арешту на земельні ділянки є необхідність збереження їх як речових доказів по даному кримінальному провадженню.

Проте, прокурором як в судовому засіданні, так і в клопотанні не доведено наявність ризиків - приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначених посівів сільськогосподарських культур соняшника та кукурудзи, та не надано будь-яких доказів необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Крім цього, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України поркурорм в клопотанні посіви різних сільськогосподарських культур (соняшника та кукурудзи), на які прохається накласти арешт, вказані загальним масивом.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурорне доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідуваннявиправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, слідчий суддя, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання покурора про арешт речового доказу, виходить з того, що в даному кримінальному провадженні відсутні особи, яким повідомлено про підозру, не доведено та не надано доказів необхідності накладення такого арешту, тобто, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також не доведено наявність потреби досудового розслідування, що виправдовує такий ступінь втручанняу права фізичної чи юридичної особи, як арешт посівів соняшника та кукурудзи на земельних ділянках.

Крім цього, в порушення загальних вимог до клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених діючим кримінальним процесуальним законом, прокурором до клопотання долучено витяг з ЄРДР та інші копії документів, які взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в допустимості доказів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання даної категорії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №42016041500000044 про арешт речового доказу - відмовити.

Ухвала в повному обсязі виготовлена та проголошена о 14 год. 00 хв. 07 вересня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_4