Рішення

від 03.05.2007 по справі 5/823

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/823

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" травня 2007 р. Справа № 5/823

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Єрмак В.І. - дов. від 31.03.07р.

від відповідача Грищук Ю.Г. - дов. від 20.03.07р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (м. Дніпропетровськ)  

до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 21012,92 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 21012,92 грн. суми передоплати згідно договору поставки, з яких 16340,33 грн. - сума основного боргу, 3774,54 грн. - пеня, 898,05 грн. - відсотки за користування чужими коштами та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 16339,53 грн. за відсутністю предмету спору, оскільки відповідач поставив позивачеві товар на вказану суму. В підтвердження надав копію товарно-транспортної накладної № СМК-012274 від 26.04.07р. та довіреності ЯНЗ №711558 від 23.04.07р. Разом з тим, просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2712,49 грн. та 898,05 грн. - відсотків за користування чужими коштами.

Представник відповідача в засіданні суду не заперечував проти припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу. Проти стягнення штрафних санкцій заперечував. Крім того, визнав судові витрати в розмірі 50% від ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.06р. між сторонами був укладений договір поставки шкіряної сировини №11/24 від 18.01.06р. (а.с.8), відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язується передати у власність позивача (покупця) товар, а позивач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.2 даного договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом повної попередньої оплати до його передання постачальником (відповідачем) або по факту завантаження транспортного засобу.

На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату в сумі 70000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №818 від 30.06.06р. (а.с.9) і не заперечується відповідачем, а також отримав товари на суму 57772,92грн., про що свідчить  товарно-транспортна накладна №СМК-044211 від 13.09.2006р. та довіреність  ЯМН №559757 від 12.09.06р. (а.с.73-74).  

На решту  попередньої оплати позивач товари не отримав.

22.08.06. останній направив відповідачеві претензію №186 (а.с.69-70), на яку відповідач дав відповідь  за  №2280 від 29.09.2006р., у якій повідомив, що  позивач може отримати шкіряну продукцію у зручний для нього час (а.с.71).

Проте, позивач за товарами не приїжджав і доказів, що підтверджували би  відсутність шкіряних товарів у відповідача на складі теж не надав, хоча відповідно до п. 6.2 договору приймання товарів за кількістю і якістю здійснюється на складі постачальника. Товар  повинен був поставлятися за рахунок позивача, його транспортними засобами на умовах франко-завод  постачальника (п.5.1 договору).

Після порушення провадження у справі позивач отримав товар на загальну суму 16339,53грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СМК-012274 від 26.04.07р. та довіреністю ЯНЗ №711558 від 23.04.07р. Тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 16339,53 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2712,49 грн. пені на підставі п.9.2 договору та 898,05 грн. відсотків за користування чужими коштами на підставі ст.231 ГК України відповідно до уточнення  (пояснення ), наданого в засіданні суду.

Дійсно, відповідно до п.9.2 договору постачальник  за несвоєчасне передання товару в термін, зазначений в даному договорі, виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення пені, та відсотків за користування чужими коштами вважаючи, що позивач безпідставно нарахував її відповідачеві враховуючи наступне:

Як уже зазначив суд вище, відповідно до п. 6.2 договору приймання товарів за кількістю і якістю здійснюється на складі постачальника. Товар  повинен був поставлятися за рахунок позивача, його транспортними засобами на умовах франко-завод  постачальника (п.5.1 договору). Тобто, позивач повинен  був своїми транспортними засобами поставити товар і перешкод йому в цьому відповідач не створював.

Позивач за продукцією не приїжджав і доказів, що підтверджували би  відсутність товарів у відповідача на складі теж не надав.

Відповідач надав докази, що підтверджують наявність товарів на складі, зокрема: товарно-транспортні накладні і довіреності по яких отримували товари інші покупці.

Враховуючи викладене,  відповідач не повинен нести відповідальність за несвоєчасну поставку товарів, оскільки його вини  не має щодо  неналежного виконання умов договору.

Крім того, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Проте, суд вважає що невиконане відповідачем зобов'язання перед позивачем не є грошовим, оскільки відповідно до договору, постачальник (відповідач) зобов'язується передати товар у власність покупця (позивача).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не довів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України в частині стягнення основного боргу в сумі  16339,53грн., а  в решті позову відмовляє

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони порівну, оскільки представник відповідача  в судовому засіданні судові витрати в розмірі 50% від ціни позову визнав.

Керуючись ст. ст. 549 ЦК України, ст.231 ГК України, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, р/р 26008302935018 у Новоград-Волинському відділенні ПІБ, МФО 311711, код ЄДРПОУ 00443424:

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 149, та м. Новомосковськ Дніпропетровська обл., вул. Сучкова, 154, р/р 26003122222001 у КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299 ЗКПО 19143593

- 105,06 грн. - витрат по сплаті державного мита;

- 59,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 16339,53 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 04 травня 2007 р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу