Рішення

від 06.09.2016 по справі 903/494/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2016 р. Справа № 903/494/16

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МОДІВ» , Закарпатська обл., с.В.Лази

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПАККО ХолдингВ» , м.Луцьк

про стягнення 23041,70 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 04.01.2016р.

Суть спору: позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МОДІВ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПАККО ХолдингВ» про стягнення 23041,70 грн. заборгованості за договором поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р. щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог подав договір поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р., протокол розбіжностей до договору поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р., видаткові накладні №1273 від 24.09.2014р., , №372 від 08.10.2014р., №373 від 08.10.2014р., №439 від 08.10.2014р., №1055 від 22.10.2014р., №1050 від 22.10.2014р., №1048 від 22.10.2014р., №216 від 05.11.2014р., №250 від 05.11.2014р., №251 від 05.11.2014р., №874 від 19.11.2014р., №875 від 19.11.2014р., №876 від 19.11.2014р., №173 від 03.12.2014р., №174 від 03.12.2014р., №199 від 03.12.2014р., №768 від 17.12.2014р., №791 від 17.12.2014р., №792 від 17.12.2014р., претензію №3/06 від 29.06.2016р.

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 09.08.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю подав наступні документи:

1.) лист за вх. №01-54/7516/16 від 22.08.2016р. (вих. №5/08 від 18.08.2016р.), яким долучив:

- довідку за підписом директора та головного бухгалтера товариства про наявну у відповідача заборгованість;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства станом на 30.06.2016р.;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку:361 за 01.07.2016 - 18.08.2016р.;

- постанову господарського суду Закарпатської області №907/59/16 від 08.03.2016р.;

- оригінал договору поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р. та оригінали видаткових накладних №1273 від 24.09.2014р., , №372 від 08.10.2014р., №373 від 08.10.2014р., №439 від 08.10.2014р., №1055 від 22.10.2014р., №1050 від 22.10.2014р., №1048 від 22.10.2014р., №216 від 05.11.2014р., №250 від 05.11.2014р., №251 від 05.11.2014р., №874 від 19.11.2014р., №875 від 19.11.2014р., №876 від 19.11.2014р., №173 від 03.12.2014р., №174 від 03.12.2014р., №199 від 03.12.2014р., №768 від 17.12.2014р., №791 від 17.12.2014р., №792 від 17.12.2014р.

2.) заяву за вх. №01-54/7515/16 від 22.08.2016р. (вих. №3/08 від 18.08.2016р.);

3.) клопотання за вх. №01-54/7517/16 від 22.08.2016р. (вих. №4/08 від 18.08.2016р.).

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив за вх. №01-54/8021/16 від 06.09.2016р., в якому вказав, що частково погоджується із вимогами позивача, оскільки по даних бухгалтерського обліку сума боргу за отриманий згідно договорів поставки №010312-10/1п від 01.03.2012 року та № 120614-01/іп від 12 червня 2014 року товар станом на день розгляду справи становить 12540,09 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2012 р. - липень 2016 р. за договором №010312-10/1 п та актом звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2014 р. - липень 2016 р. за договором №120614-01/1п.

В підтвердження долучив копії платіжних доручень за період з 26.09.2014 року по 10.06.2015 року, згідно яких ТОВ «ПАККО Холдинг» здійснювалися платежі на користь ТОВ «Моді» за отриманий в період з 24.09.2014 року по 17.12.2014 року товар згідно видаткових накладних, які додаються позивачем до матеріалів позовної заяви.

Крім того, подав копії накладних повернення постачальнику № 267591 від 22.10.2014року на суму 201 гри. 48 код. та №381007 від 21 квітня 2015 року на суму 188 грн. 82 коп., копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №12758 від 31.08.2014р., №13066 за 31.08.2014 року, №14457 від 30.09.2014 року та №17115 від 31.10.2014 року. згідно яких підприємством, керуючись п. 4.5. договору про надання послуг №120614-01/2п від 12 червня 2014 року (укладеним між ТОВ «Моді» (Замовник) та ТОВ «ПАККО Холдинг» (Виконавець)) , було застосовано залік зустрічних однорідних (платіжних) вимог, тобто одноособово зменшено суму, що належала до оплати ТОВ «Моді» за товар на суму вартості послуг.

В судовому засіданні просить відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Моді» у стягненні з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» на їх користь 10 501,61 грн.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника позивача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01 березня 2012р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Моді» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (покупець) укладено договір поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р. (а.с.9-11).

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору поставка товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

12 червня 2014р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Моді» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (покупець) укладено договір поставки №120614-01/1п.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору поставка товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця, які є невід'ємною частиною договору.

12 червня 2014р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Моді» (замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (виконавець) укладено договір про надання послуг №120614-01/2п, відповідно до якого сторони погодили, що у випадку існування взаємної заборгованості (замовника по сплаті суми вартості наданих послуг згідно даного договору та виконавця за товар, згідно договору поставки №120614-01/1п від 12.06.2014р.) виконавець вправі застосувати залік зустрічних однорідних (платіжних) вимог, тобто однобоко зменшити суму, що належить до оплати замовнику за товар на суму вартості послуг. Замовник і виконавець узгодили, що зарахування проводиться виконавцем одноособово протягом 10 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, про що він повідомляє замовника через надсилання заяви про зарахування.

Позивач поставив для ТзОВ «ПАККО Холдинг» продукцію на загальну суму 23502,90грн., що підтверджується видатковими накладними №1273 від 24.09.2014р., , №372 від 08.10.2014р., №373 від 08.10.2014р., №439 від 08.10.2014р., №1055 від 22.10.2014р., №1050 від 22.10.2014р., №1048 від 22.10.2014р., №216 від 05.11.2014р., №250 від 05.11.2014р., №251 від 05.11.2014р., №874 від 19.11.2014р., №875 від 19.11.2014р., №876 від 19.11.2014р., №173 від 03.12.2014р., №174 від 03.12.2014р., №199 від 03.12.2014р., №768 від 17.12.2014р., №791 від 17.12.2014р., №792 від 17.12.2014р. (а.с.13-31).

Між тим, його доводи про те, що за даними накладними була здійснена поставка на підставі договору №010312-10/1п від 01.03.2012р. спростовано доводами відповідача та матеріалами справи.

Зокрема, як слідує із п.10.1. договору поставки №010312-10/1п від 01.03.2012р. строк його дії закінчився 31.12.2012р.

В той час, договір на який посилається відповідач був укладений 12.09.2014р. та строк його дії згідно п.9.1. встановлений до 31.12.2014р.

Співставлення строку дії договору та періоду здійснення поставки, що є предметом даного спору дає змогу зробити висновок про те, що доводи відповідача про поставку товару за видатковими накладними №1273 від 24.09.2014р., , №372 від 08.10.2014р., №373 від 08.10.2014р., №439 від 08.10.2014р., №1055 від 22.10.2014р., №1050 від 22.10.2014р., №1048 від 22.10.2014р., №216 від 05.11.2014р., №250 від 05.11.2014р., №251 від 05.11.2014р., №874 від 19.11.2014р., №875 від 19.11.2014р., №876 від 19.11.2014р., №173 від 03.12.2014р., №174 від 03.12.2014р., №199 від 03.12.2014р., №768 від 17.12.2014р., №791 від 17.12.2014р., №792 від 17.12.2014р. на підставі договору № 120614-01/іп від 12 червня 2014 р. є правомірними.

Між тим, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В« ПАККО Холдинг В» взяті на себе згідно договору поставки від 12.09.2014р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконав частково в сумі 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №36909 від 10.06.2015р. та повернув позивачу товар на суму 390,30грн., що підтверджується накладними повернення постачальнику № 267591 від 22.10.2014року на суму 201,48 грн. та №381007 від 21 квітня 2015 року на суму 188,82 грн.

ТОВ «ПАККО Холдінг» в судовому засіданні частково погодився із вимогами позивача, оскільки по даних бухгалтерського обліку сума боргу за отриманий згідно договорів поставки №010312-10/1п від 01.03.2012 року та № 120614-01/іп від 12 червня 2014 року товар станом на день розгляду справи становить 12540,09 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2012 р. - липень 2016 р. за договором №010312-10/1 п та актом звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2014 р. - липень 2016 р. за договором №120614-01/1п, платіжними дорученнями за період з 26.09.2014 року по 10.06.2015 року, згідно яких ТОВ «ПАККО Холдинг» здійснювало платежі на користь ТОВ «Моді» за отриманий в період з 24.09.2014 року по 17.12.2014 року товар згідно видаткових накладних №1273 від 24.09.2014р., , №372 від 08.10.2014р., №373 від 08.10.2014р., №439 від 08.10.2014р., №1055 від 22.10.2014р., №1050 від 22.10.2014р., №1048 від 22.10.2014р., №216 від 05.11.2014р., №250 від 05.11.2014р., №251 від 05.11.2014р., №874 від 19.11.2014р., №875 від 19.11.2014р., №876 від 19.11.2014р., №173 від 03.12.2014р., №174 від 03.12.2014р., №199 від 03.12.2014р., №768 від 17.12.2014р., №791 від 17.12.2014р., №792 від 17.12.2014р.

Станом на день розгляду справи заборгованість ТзОВ «Пакко Холдинг» перед позивачем становить 12651,40 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки №010312-10/іп від 01.03.2012р. підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в сумі 12651,40 грн. В решті позову слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 756,61 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПАККО ХолдингВ» (43000, 43005, м.Луцьк, вул. Клима Савура,21А, код ЄДРПОУ 34928470) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МОДІВ» (89440, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.В.Лази, вул. Тельмана,4Б, код ЄДРПОУ 33705773) 12651,40грн. заборгованості та 756,61грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

08.09.2016р.

Суддя В. М. Дем`як