Рішення

від 30.08.2016 по справі 910/13638/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016Справа №910/13638/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ "ЗДРАВИЦЯ" до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" про стягнення 12 011, 37 грн, за участю представників:

від позивача - Манжула А.М. (довіреність від 01.02.2016 № б/н);

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ "ЗДРАВИЦЯ" (далі - позивач / ТОВ "КСМ "ЗДРАВИЦЯ" / виконавець) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (далі - відповідач / ПрАТ "СК "НОВА" / замовник) про стягнення з останнього заборгованості в сумі 12 011, 37 грн, з яких: 11 909, 52 грн - основний борг; 55, 97 грн - пеня; 45, 88 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані таким.

Позивачем було надано відповідачеві послуги згідно договору від 08.07.2011 № 54/0/14-11 про надання медичної допомоги та договору від 08.07.2011 № 53/0/14-11 про медикаментозне забезпечення, однак відповідач своє грошове зобов'язання з оплати послуг за вказаними договорами не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 11 909, 52 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені 55, 97 грн та суму 3% річних 45, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 30.08.2016.

26.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 28.07.2016 про порушення провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 30.08.2016 представник позивача з'явився та надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про уточнення прохальної частини позовної заяви у зв'язку із допущенням технічної описки, яка судом прийнята.

Ухвала про порушення провадження у даній справі надсилалася відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач у судове засідання 30.08.2016 свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

08.07.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ "ЗДРАВИЦЯ" (позивач, ТОВ "КСМ "ЗДРАВИЦЯ", виконавець) та відкритим акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (відповідач, ПрАТ "СК "НОВА", замовник) був укладений договір за № 54/0/14-11 (далі - договір 1) про надання медичної допомоги відповідно до умов якого виконавець надає замовнику медичні послуги застрахованим особам (клієнтам) замовника (п. 1.1. договору 1), а замовник проводить оплату за медичні послуги, надані виконавцем клієнтам на умовах і в порядку, визначеним в розділі 5 договору 1 (п. 1.2. договору 1).

Під медичними послугами слід розуміти наступні види допомоги: амбулаторно-поліклінічна допомога, консультативно-діагностична допомога, стаціонарне лікування, невідкладна допомога (п. 1.3. договору 1).

Згідно п. 3.1. договору 1 вартість обумовлених медичних послуг визначається прейскурантом виконавця, письмово погодженим із замовником.

Пунктом 5.1. договору 1 встановлено, що оплата медичних послуг виконавця здійснюється замовником на підставі наступних документів:

- рахунку виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг клієнтам в звітному місяці;

- медичної довідки/медичного висновку та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря;

- акту наданих послуг з переліком наданих медичних послуг згідно форми, викладеної у додатку № 8.

Документація, зазначена в п.5.1. договору 1 надається виконавцем замовнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

У відповідності до п. 5.3. договору 1 оплата замовником рахунку здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена в п.5.1. договору 1.

За п. 7.2. договору 1 у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п. 5.3. договору 1, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 01 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011. Якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не висловила бажання щодо його розірвання чи зміни, шляхом направлення рекомендованого листа, він вважається пролонгованим на такий же термін та на таких самих умовах (п. 11.1. договору 1).

Також 08.07.2011 між виконавцем та замовником був укладений договір за № 53/0/14-11 (далі - договір 2) відповідно до умов якого виконавець забезпечує медикаментами та медичними матеріалами застрахованих осіб (клієнтів) відповідно до додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується оплатити вартість медикаментів, наданих виконавцем клієнтам (п. 1.1. договору 2).

Вартість обумовлених видів медикаментів та медичних матеріалів визначається на підставі рахунків виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг за звітний місяць, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1. договору 2).

Згідно п. 5.1. договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником на підставі наступних документів:

- рахунку виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг;

- акту наданих послуг;

- копії заяви на видачу медикаментів замовника, яка направлена по факсу.

Документація, зазначена в п. 5.1. договору 2 надається замовнику не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору 2 оплата замовником рахунку здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена в п.5.1. договору 2.

За п. 7.2. договору 2 у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п. 5.3. договору 1, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 01 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не висловила бажання щодо його розірвання чи зміни, шляхом направлення рекомендованого листа, він вважається пролонгованим на такий же термін та на таких самих умовах. Кількість пролонгації необмежена (п. 10.1. договору).

Як зазначено позивачем у позові, дія вищенаведених договорів неодноразово продовжувалась за мовчазною згодою сторін відповідно до умов договорів та норм чинного законодавства України. Окрім того, сторонами не надано суду доказів щодо припинення дії договорів, а тому зазначені договори є чинними на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору 1 позивачем, за результатами наданих послуг на суму 4 758, 50 грн, складено акт про надані медичні послуги за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 (включно), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016 № ОУ-000084 і виставлено рахунок-фактуру від 31.03.2016 № СФ-0000162, за результатами наданих послуг на суму 3 318, 50 грн, складено акт про надані медичні послуги за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2016 № ОУ-0000130 та виставлено рахунок-фактуру від 30.04.2016 № СФ-0000231, а всього на суму 8 077, 00 грн.

На виконання умов договору 2 позивачем, за результатами забезпечення застрахованих осіб відповідача медикаментами на суму 3 832, 52 грн, складено видаткову накладну від 31.03.2016 № РН-0000051, зведений звіт виданих медичних препаратів застрахованим від 18.05.2016 № 1 та виставлено рахунок-фактуру від 31.03.2016 № СФ-0000143.

На виконання п. 5.1. договорів вищезазначені документи супровідними листами від 05.04.2016 № 234 та від 05.05.2016 № 287 були направлені на адресу відповідача, яка зазначена у договорі та відповідає відомостям внесеним до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11), для підписання та оплати, що підтверджується описами вкладення у цінний лист, поштовими чеками та відповідними конвертами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач вказані поштові відправлення не отримав у зв'язку з тим, що «за адресою не знаходиться», про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку на конвертах, документи, надіслані йому позивачем не підписав, рахунки за надані позивачем послуги у встановлений договором строк не оплатив.

Такі дії відповідача суд розцінює такі, що спрямовані на ухилення від виконання зобов'язань за договорами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договорами 1 і 2, що призвело до виникнення заборгованості останнього перед позивачем в розмірі 11 909, 52 грн.

До того ж, відповідач у судове засідання не з'явився, доводів на спростування позовних вимог суду не надав.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 263 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11 909, 52 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені 55, 97 грн та суму 3% річних 45, 88 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.3. договорів оплата замовником рахунку здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена в п.5.1. договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 24.05.2016 надіслав на адресу відповідача, що відповідає відомостям, внесеним до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документи, передбачені п. 5.1. договорів, що підтверджується описами вкладення у цінний лист, поштовими чеками та відповідними конвертами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач вказані поштові відправлення не отримав у зв'язку з тим, що «за адресою не знаходиться», про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку на конвертах.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 (далі - Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема місцевої становить Д+2, пріоритетної - Д+1, де:

- Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

- 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Документи, передбачені п. 5.1. договорів були направлені на адресу відповідача пріоритетними листами з оголошеною цінністю, а тому, виходячи з положень п. 2 розділу 2 Нормативів та інформації, що міститься на сайті «Укрпошти», нормативним строком пересилання вищевказаних листів є Д+2.

З урахуванням того, що датою відправлення листів позивачем є 24.05.2016, та враховуючи нормативний строк Д+2, встановлений Нормативами, відповідач мав можливість отримати вказані листи 26.05.2016.

Таким чином, із урахуванням положень п. 5.3. договорів, кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 08.06.2016, а прострочення виконання зобов'язання настало з 09.06.2016.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказано Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище норм права, перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд дійшов висновку, що такий розрахунок здійснений позивачем вірно, а тому, вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 55, 97 грн.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав розрахунок позивача вірним, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 45, 88 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача суми у розмірі 12 011, 37 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ "ЗДРАВИЦЯ" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ "ЗДРАВИЦЯ" (01016, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, приміщення 126 В, ідентифікаційний код 36845496, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 12 011 (дванадцять тисяч одинадцять) гривень 37 копійок, в тому числі: основну заборгованість в сумі 11 909 (одинадцять тисяч дев'ятсот девять) гривень 52 копійки, пеню в сумі 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 97 копійок, 3 % річних в сумі 45 (сорок п'ять) гривень 88 копійок, судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06 вересня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань