Рішення

від 05.09.2016 по справі 910/1017/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016Справа № 910/1017/15-г

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Комунальне підприємство "Центральний Подільського району м. Києва" про відшкодування шкоди у сумі 271195 грн. 73 коп. Представники: від позивача: не з'явились від відповідача: Халимон С.В. - представник за довіреністю від третьої особи: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ЛТД" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відшкодування шкоди в розмірі 64 422 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.10.2014 в будинку № 24-А по вул. Фрунзе в місті Києві в результаті прориву тепломережі, що перебуває на балансі відповідача, трапилося залиття підвального приміщення, яке перебуває у власності позивач, внаслідок чого дії відповідача призвели до понесення позивачем матеріальних збитків у розмірі 64 422 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 порушено провадження у справі № 910/1017/15-г, розгляд справи призначений на 09.02.2015.

09.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

09.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Комунальне підприємство "Центральний Подільського району м. Києва" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 розгляд справи відкладено на 02.03.2015 та залучено до участі у справі Комунальне підприємство "Центральний Подільського району м. Києва" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 розгляд справи відкладено на 17.03.2015, у зв'язку з неявкою представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання та задоволенням клопотання позивача.

12.03.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

16.03.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 зупинено провадження у справі № 910/1017/15-г до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі № 910/1017/15-г, та повернення матеріалів справи до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 виправлено допущену в пункті 11 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/1017/15-г описку.

Супровідним листом від 25.05.2015 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

15.06.2015 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи, погодження строку проведення експертизи та клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2015 провадження у справі № 910/1017/15-г поновлено для розгляду клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОР ЛТД", надати додаткові документи, оплатити вартість експертного дослідження, а також погоджено строк проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 зупинено провадження у справі № 910/1017/15-г до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/1017/15-г, та повернення матеріалів справи до суду.

04.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судового експерта про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 провадження у справі № 910/1017/15-г поновлено для розгляду клопотання судового експерта про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню дослідження, зобов'язано сторін бути присутніми під час проведення обстеження об'єкту дослідження та зупинено провадження у справі № 910/1017/15-г до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/1017/15-г, та повернення матеріалів справи до суду.

11.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судового експерта про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 поновлено провадження у справі № 910/1017/15-г для розгляду клопотання судового експерта; зобов'язано уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ЛТД" та Публічного акціонерного товариства "Київенерго" бути присутніми під час проведення обстеження об'єкту дослідження (23.12.2015 з 11 год. 00 хв.), а саме підвального приміщення будинку 24-А по вул. Фрунзе у м. Києві, а також забезпечити прибуття, безперешкодний доступ до об'єкту дослідження та належні умови для роботи експерта Грішкової Л.М.; зупинено провадження у справі № 910/1017/15-г до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/1017/15-г, та повернення матеріалів справи до суду.

13.07.2016 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9443/15-43 від 30.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 поновлено провадження у справі № 910/1017/15-г, розгляд справи призначено на 15.08.2016.

11.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

11.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 розгляд справи відкладено на 05.09.2016, у зв'язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання.

29.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

05.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

Представник позивача та третьої особи у судове засідання 05.09.2016 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання 05.09.2016 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 05.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2001 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Карнель" (продавець за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ЛТД" (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив 20/100 частин нежитлового приміщення від нежитлових приміщень в будинку площею 473,00 кв.м., що знаходиться у будинку під номером 24 літера А, який розташований по вул. Фрунзе, що у місті Києві.

09.10.2014 комісією у складі головного інженера Комунального підприємства "Центральний Подільського району м. Києва" Папки В.М., майстра технічної дільниці № 1 Хвостенко О.М. та технічної дільниці № 4 Папки Т.В. складено акт про залиття кімнати в підвальному приміщенні, що знаходиться по вулиці Фрунзе, буд. 24-А в м. Києві, на рівні близько 70 см. від рівня підлоги, рідиною чорного кольору (гаряча вода), що трапилося ймовірно в результаті пориву тепломережі, яка перебуває на балансі Публічного акціонерного товариства "Київенерго", зокрема в зоні обслуговування структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - РТМ "Поділ".

Відповідно до Звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику через пошкодження майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 24-а, підвальне приміщення ТОА "ТОР Лтд" від 17.10.2014, складеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, встановлено, що вартість збитку завданого власнику через пошкодження майна складає 64 422 грн 00 коп., в тому числі ПДВ в поточних цінах та відповідає вартості завданого на дату оцінки збитку з урахуванням технічного стану пошкодженого майна.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 64 422 грн 00 коп., понесених позивачем у зв'язку із залиттям приміщення, що трапилось в результаті прориву тепломережі, що перебуває на балансі відповідача.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої у недоговірних правовідносинах, за своєю правовою природою є деліктним зобов'язанням.

Отже, для застосування такого правового наслідку цивільного (господарського) правопорушення як відшкодування шкоди (збитків) необхідним є встановлення всіх елементів такого правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач має на балансі та володіє тепловими мережами у місті Києві на праві повного господарського відання.

Згідно з нормами частини 1 та 2 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, за технічний стан зовнішньої мережі холодного водопостачання та доступ до неї будь-яких сторонніх осіб несе відповідальність балансоутримувач теплових мереж - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" який повинен утримувати майно в такому стані, який би виключав заподіяння збитків іншим особам, зокрема, своєчасно замінювати теплові мережі (труби).

Суд зазначає, що факт перебування теплових мереж на балансі відповідача дійсно обумовлює обов'язок відповідача їх утримання в належному технічному та експлуатаційному стані, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів неналежного утримання відповідачем теплових мереж, які перебувають на його балансі, та могли бути причиною пошкодження, яка спричинила збитки позивачу.

Відповідно до пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі залиття, аварії складається відповідний акт (додаток 4).

У відповідності до додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено типову форум акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), відповідно до якої акт складається комісією складі: голови комісії - головного інженера виконавця послуг, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання та представника власника будинку, будинкового комітету. Крім того, у вказаному акті описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), а також чітко зазначаються причини аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВП (або ХВП), а саме несанкціоноване втручання мешканців кв.у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.

Судом встановлено, що акт про залиття від 09.10.2014, наданий позивачем в якості доказу завдання відповідачем збитків, не відповідає вимогам, встановленим для даного акту, оскільки вказаний акт не містить чіткої причини залиття (а саме, внаслідок чого сталося пошкодження залиття приміщення).

Також, в матеріалах справи міститься акт від 17.10.2014, який складено комісією з представників Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та головного інженеру Комунального підприємства "Центральний Подільського району м. Києва" Папки В.М. в якому зазначено, що залиття приміщення сталося через пошкоджену гідроізоляцію стін (фундаменту) та незадовільну герметизацію вводів інженерних мереж ж/б № 24-А на вул. Фрунзе.

Таким чином, суд не може прийняти наданий позивачем акт про залиття, що трапилось в результаті пориву теплової мережі від 09.10.2014, в якості доказу наявності протиправної поведінки відповідача, розміру заподіяної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Між іншим, в матеріалах справи містяться копії сторінок з журналу заявок на виведення в ремонт обладнання та теплових мереж ПАТ "Київенерго" СПВ "Київські теплові мережі" РТМ "Поділ" за період з 07.10.2014 по 18.10.2014, з яких вбачається, що заявки на пошкодження або проведення ремонтних робіт тепломережі будинку № 24-А по вул. Фрунзе в наданих сторінках відсутні.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9443/15-43 від 30.06.2016 встановлено, що на час проведення експертизи неможливо встановити категоричну причину залиття підвального приміщення, оскільки експерт не виключає, що причиною залиття приміщень підвалу є порив (аварія) на трубопроводі зовнішніх теплових мереж, внаслідок чого гаряча вода розповсюджувалась вздовж мережі, і через незагерметизований ввід у будинок №24-А потрапила до вказаних приміщень. Також не виключено, що залиття приміщень відбулось через порив (аварію) на трубопроводі теплових мереж, що прокладені безпосередньо в підвальних приміщеннях будинку № 24-А, в т. ч. в приміщенні бойлерної.

Таким чином, експертиза не встановила конкретної причини затоплення, зокрема, що затоплення приміщення було наслідком лише пориву (аварії) на трубопроводі зовнішніх теплових мереж, які перебувають на балансі відповідача.

Згідно з нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що суду не надано належних доказів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, понесеними позивачем.

Враховуючи вищезазначене, позивач не довів, що дії або бездіяльність відповідача призвели до спричинення позивачу майнової шкоди у розмірі 64 422 грн 00 коп., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 64 422 грн 00 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 та ч. 2 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька