Рішення

від 08.09.2016 по справі 911/2126/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2126/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміті-Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс»

про стягнення 35 311,78 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 20.07.2016);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміті-Груп» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс» (далі - відповідач) про стягнення 15 131,81 грн заборгованості, з яких: 18 000,01 грн основного боргу, 15 671,01 грн інфляційних втрат та 1 640,76 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2013 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2126/16, розгляд справи призначено на 18.08.2016.

17.08.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання №40 від 17.08.2016 про перенесення розгляду справи (вх. №17017/16).

18.08.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення по справі (вх. №17051/16) та клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх. №17052/16).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2016 розгляд справи відкладено на 08.09.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 08.09.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аміті-Груп» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №120201, згідно якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця визначений договором товар, а саме обладнання та будівельні матеріали (товар) відповідно до додатків, видаткових накладних та рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець оплачує продавцю товар за ціною, указаною у додатках, рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.3 договору ціна договору складається із сум усіх партій товару згідно додатків, видаткових накладних та рахунків-фактур, які оформлюються та додаються відповідно до договору.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що підтвердженням якості та комплектності товару з боку продавця є сертифікати відповідності, сертифікати якості, технічна документація компанії-виробника, які супроводжують кожну партію товару.

Відповідно до п. 5.1 договору за товар, що постачається за даним договором, покупець повинен зробити оплату замовленого товару згідно рахунків-фактур на умовах, які вказуються окремо у додатках. У платіжному дорученні на оплату товару обов'язковому порядку повинно бути посилання на номер рахунку та договір із зазначенням його номера та дати.

Згідно п. 9.1, 9.2 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 і діє до 31.12.2013 та вважається продовженим на один рік, якщо жодна із сторін не розірвала цей договір.

Сторонами до договору складено специфікації, зокрема додаток №2 договору на суму 26 536,09 грн.

Відповідно до п.2.1 додатку №2 оплата товару здійснюється покупцем в розмірі 100% від суми згідно додатка №1 до договору протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання видаткових накладних.

21.10.2013 сторони уклали додаток №3 до договору - специфікація, де визначили товар, що поставляється на загальну суму 57 297,50 грн.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3 додатку №3 попередню оплату в розмірі 30% від суми згідно Додатка №3 до договору покупець сплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання відповідного додатку; оплату в розмірі 30% від суми додатка №3 покупець сплачує протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання відповідного додатку; оплату у розмірі 40% від суми згідно додатку №3 покупець сплачує протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання відповідного додатку.

03.12.2013 сторонами складено додаток №4 до договору - специфікацію із зазначенням товару що поставляється на суму 42 487,12 грн.

Згідно п. 2.1 додатку №4 оплата товару здійснюється покупцем в розмірі 100% від суми згідно додатка №4 до договору протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання видаткових накладних.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 193 039,14 грн, що підтверджується видатковими накладними №33 від 14.02.2013 на суму 13 288,97 грн, №152 від 09.07.2013 на суму 26 536,09 грн, №264 від 30.09.2013 на суму 5 364,10 грн, №319 від 30.10.2013 на суму 13 503,60 грн, №354 від 27.11.2013 на суму 43 793,90 грн, №370 від 05.12.2013 на суму 17 608,80 грн, №46 від 07.03.2014 на суму 24 597,60 грн, №47 від 07.03.2014 на суму 24 878,32 грн, №247 від 15.10.2014 на суму 11 733,88 грн, №266 від 04.11.2014 на суму 11 733,88 грн, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору та довіреностями на отримання товару, засвідченими відповідачем.

Відповідач частково виконав умови договору, перерахувавши на рахунок позивача 171 039,13 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими довідками.

Таким чином, заборгованість відповідача з оплати поставленого товару станом склала 22 000,01 грн (193 039,14 грн(вартість поставленого товару) - 171 039,13 грн (сплачено відповідачем)).

04.03.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію, згідно якої просив сплатити заборгованість у розмірі 22 000,00 грн та штрафні санкції.

Зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 18 000,01 грн основного боргу, 15 671,01 грн інфляційних втрат та 1 640,76 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення 18 000,01 грн основного боргу за поставлений згідно договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2013, товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу №120201 від 12.02.2013, позивачем за період з 05.11.2013 по 11.04.2016 нараховано 15 671,01 грн інфляційних втрат та 1 640,76 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 05.11.2013 по 11.04.2016 становить 15 671,01 грн та 1 640,76 грн відповідно. Відтак, вимоги про стягнення 15 671,01 грн інфляційних втрат та 1 640,76 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 18 000,01 грн основного боргу, 15 671,01 грн інфляційних втрат та 1 640,76 грн 3 % річних є обґрунтованими, відповідають наявним матеріалам справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехкомплекс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2; ідентифікаційний код 23576464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміті-Груп» (04080, м. Київ, Оболонський район, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; ідентифікаційний код 34927262) 18 000 (вісімнадцять гривень) 01 коп. боргу за поставлений товар, 15 671 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одну гривню) 01 коп. інфляційних втрат, 1 640 (одну тисячу шістсот сорок гривень) 76 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 08.09.2016

Суддя В.М. Антонова