Рішення

від 08.09.2016 по справі 911/2002/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2002/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку дитини «Країна Мрій»

про стягнення 30 064,71 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №01-08/439 від 22.06.2016);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Комунальне підприємство теплових мереж В«БориспільтепломережаВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку дитини «Країна Мрій» (далі - відповідач) про стягнення 30 064,71 грн заборгованості, з яких 24 083,17 грн основного боргу, 1 909,56 грн пені, 2 406,70 грн штрафу, 1 409,15 грн інфляційних втрат та 256,13 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №421/45/0415 від 01.04.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.1016 порушено провадження у справі № 911/2002/16, розгляд справи призначено на 18.08.2016.

18.08.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист №06-21/121 від 18.08.2016 (вх. №17037/16) з долученими до нього документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/2002/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 08.09.2016.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засідання 08.09.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між КП В«БориспільтепломережаВ» (далі - теплопостачальна організація) та ТОВ «Центр розвитку дитини «Країна Мрій» (далі - споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №421/45/0415 (далі-договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачу теплову енергію для опалення на об'єкти, зазначені в додатку 1, а споживач прийняти та сплатити за спожиту теплову енергію в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору на момент укладання договору вартість 1Гкал для потреб інших споживачів (крім населення) складає 1 773,40 грн (у тому числі ПДВ).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що розрахунки з теплопостачальною організацією за спожиту теплову енергію споживач проводить не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Рахунок вважається сплаченим після надходження коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації.

Згідно п. 3.5 договору прийом-передача теплової енергії здійснюється на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який споживач протягом 5-ти днів, з моменту отримання, підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо на протязі встановленого строку акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається та не надається інформація щодо його заперечення, теплова енергія вважається спожитою, а акт підписаним.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно, згідно п. 3.4 даного договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію.

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності з 01.04.2015 і діє до 31.03.2016, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно умов даного договору.

Згідно п. 10.2 договору, договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

25.08.2015 між КП В«БориспільтепломережаВ» (далі - теплопостачальна організація) та ТОВ «Центр розвитку дитини «Країна Мрій» (далі - споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої на баланс ТОВ «Центр розвитку дитини «Країна Мрій» передані офісні приміщення №1 та №2 за адресою м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 47, внести зміни до додатку №1 та довідку про об'єкти.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору позивачем за період з 01.01.2016 по 06.04.2016 були надані відповідачу послуги з теплопостачання у вигляді теплової енергії на загальну суму 34 381,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016 та від 06.04.2016, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

З метою оплати відповідачем вартості наданих за договором послуг, позивачем було виставлено рахунки-фактури №00АВ-000091 від 31.01.2016 на суму 10 298,29 грн, №00АВ-000398 від 29.02.2016 на суму 12 539,00 грн, №00АВ-000524 від 31.03.2016 на суму 10 059,72 грн, №00АВ-000731 від 06.04.2016 на суму 1 484,45 грн.

Зі змісту вказаних рахунків слідує, що останні були отримані уповноваженими представниками відповідача особисто, що підтверджується підписом на відповідних рахунках.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг виконав частково, сплативши на рахунок позивача 10 298,29 грн, внаслідок чого за ним утворилось 24 083,17 грн заборгованості.

Предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 083,17 грн основного боргу, 1 909,56 грн пені, 2 406,70 грн штрафу, 1 409,15 грн інфляційних втрат та 256,13 грн 3% річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість наданих позивачем послуг за спірний період не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 24 083,17 грн боргу по оплаті вартості теплової енергії, спожитої за період з 01.01.2016 по 06.04.2016 згідно договору №421/45/0415 від 01.04.2015 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг з теплопостачання, позивачем за період з 11.02.2016 по 14.06.2016 нараховано 1 909,56 грн пені.

Відповідно до п. 6.1.7 договору у разі не оплати рахунків за використану теплову енергію в строк, зазначений договором, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних та пеню за кожний день прострочення, в розмірі подвійної ставки НБУ. За прострочення платежу понад 30днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 11.02.2016 по 14.06.2016 становить 3 148,09 грн. Отже, вимога про стягнення 1 909,56 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 406,70 грн, передбачений п. 6.1.7 договору на постачання теплової енергії №421/45/0415 від 01.04.2015.

Відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Суд встановив, що зазначені в п. 6.1.7 договору 7% від суми заборгованості за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також те, що відповідач порушив умови договору, прострочення платежів складає більше ніж 30 днів, штраф у розмірі 2 406,70 грн (7% х 10298,29 грн + 7% х 12 539,00 грн + 7% х 10 059,72 грн + 7% х 1 484,45 грн), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 406,70 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання №421/45/0415 від 01.04.2015, позивачем за період з 11.02.2016 по 14.06.2016 нараховано 1 409,15 грн інфляційних втрат та 256,13 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 11.02.2016 по 14.06.2016 становить 1 198,03 грн та 234,17 грн відповідно. Відтак, вимоги про стягнення 1 409,15 грн інфляційних втрат та 256,13 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 198,03 грн інфляційних втрат та 234,17 грн 3% річних.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 24 083,17 грн основного боргу, 1 909,56 грн пені, 2 406,70 грн штрафу, 1 409,15 грн інфляційних втрат та 256,13 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 24 083,17 грн основного боргу, 1 909,56 грн пені, 2 406,70 грн штрафу, 1 198,03 грн інфляційних втрат та 234,17 грн 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку дитини «Країна Мрій» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 47, офіс 1,2; ідентифікаційний код 37622869) на користь Комунального підприємства теплових мереж В«БориспільтепломережаВ» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41А, ідентифікаційний код 13712452) 24 083 (двадцять чотири тисячі вісімдесят три гривні) 17 коп. основного боргу, 1 909 (одну тисячу дев'ятсот дев'ять гривень) 56 коп. пені, 2 406 (дві тисячі чотириста шість гривень) 70 коп. штрафу, 1 198 (одну тисячу сто дев'яносто вісім гривень) 03 коп. інфляційних втрат, 234 (двісті тридцять чотири гривні) 17 коп. 3% річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 08.09.2016

Суддя В.М. Антонова