Рішення

від 30.08.2016 по справі 923/681/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Справа № 923/681/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго", м. Миколаїв

до державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Херсон

про стягнення 31508,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, довіреність № 08/07-16 від 14.07.2016р.;

від відповідача - представник ОСОБА_3, довіреність №671-01/31 від 12.08.2016р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" грошових коштів, що сплачені у якості оплати робіт за договором № М15-40004 від 11.12.2015р. у розмірі 28800,48 грн. та штраф у розмірі 2708,01 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № М15-4004 від 11.12.2015р., положення ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610-612, 626, 651, 907 ЦК України та ст. 193 ГК України.

12 серпня 2016 року відповідач у справі подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні просить відмовити, оскільки позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 63-94).

У судовому засіданні 18.08.2016р. суд оголосив перерву у засіданні суду до 15 год. 00 хв. 30.08.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.08.2016р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 11 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" (надалі - замовник або позивач) і державним підприємством "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (надалі - виконавець або відповідач) був укладений договір № М15-40004 на виконання робіт (послуг) з метрології.

Так, у розділі 1 договору сторони визначили предмет договору, а саме:

- Замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання метрологічних робіт (п.1.1. договору);

- Виконавець здійснює метрологічні роботи згідно Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність і відповідно до чинної нормативної документації на всі види метрологічних робіт (п.1.2. договору).

- ОСОБА_2, обсяг робіт та їх вартість при кожному зверненні у період дії договору погоджуються Протоколами погодження ціни, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача суми оплати робіт у розмірі 28800,48 грн. та суми штрафу у розмірі 2708,01 грн., позивач посилається на наступні обставини.

Так, відповідно до пункту 3.1. договору позивач зобов'язаний оплатити вартість метрологічних робіт (послуг) протягом семи банківських днів з дати виставлення рахунків.

Рахунки №15-10746 від 11.12.2015р. на виконання "Повірки (атестація) вимірювального каналу в комплексі технічного засобу автоматизованого обліку електричної енергії" на суму 20160,34 грн. та №15-10767 від 11.12.2015р. на виконання "Повірки (атестація) вимірювального каналу в комплексі технічного засобу автоматизованого обліку електричної енергії" на суму 8640,14 грн. були відповідачем сформовані та направлені на електронну пошту позивача і оплачені останнім 14.12.2015р., що підтверджуємо платіжним дорученням № 686 та № 685 від 14.12.2015р. (а.с. 19-22).

Відповідно до умов п.3.4. договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт з повірки ЗВТ протягом не більше 15 робочих днів після попередньої оплати та надання замовником ЗВТ "Виконавцю" (за виняткам ЗВТ, тривалість повірки яких перевищує цей термін), згідно ДСТУ 2708:2006.

Позивач зазначає, що згідно п.3.4. договору дата виконання відповідачем робіт (послуг) за договором припадає на 05 січня 2016 року.

Проте, в період дії договору, відповідачем не було направлено позивачу заявки на допуск до робіт в діючих електроустановках (відповідно до п. 6.10.3 "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів затверджених Наказом №4 від 09.01.1998 року Міністерства праці та соціальної політики України) з зазначенням точної дати проведення метрологічних заходів.

Позивач також зазначає, що відповідач порушив строк виконання робіт за договором, зірвав графік виконання робіт, і направив запит від 09.02.2016р. №143/07-06 в якому просив надати інформацію, для проведення повірки до 18.02.2016р.

Надалі, позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. №08/04-16 від 06.04.2016р., в якому позивач просив вказати строк виконання робіт за договором та виконати їх в указані строки та в разі необхідності надіслати запит з уточненням дати для оформлення допуску на об'єкт.

Позивач вказує, що відповідач вказаний лист проігнорував, мотивуючи тим, що робота (послуга) вже виконана.

Також 26 квітня 2016 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №32/04-16 від 26.04.2016р. про відшкодування шкоди за договором на виконання робіт (послуг) з метрології з подальшим його розірванням., в якій позивач просив відповідача повернути йому перераховані кошти за невиконані роботи (послуги) у сумі 28800,48 грн. та сплатити штраф у сумі2708,01 грн.01 коп. (дві тисячі сімсот вісім грн.. 01 коп.). Також в даній претензії позивач повідомив відповідача про розірвання договору № М-15-4004 від 11.02.2015р. з 25.05.2016р. на підставі ст. 907 ЦК України.

Листом від 24.05.2016р. за №391-01/31 відповідач повідомив позивача, що він не погоджується з претензійними вимогами позивача від 26.04.2016р.

07 червня 2016 року позивачем на адресу відповідача був направлений листа з повідомленням про відмову від договору та повернення сплачених коштів, у зв'язку з тим що станом на 07 червня 2016 року відповідач прострочив строк виконання договору та не надав жодних документів про хід виконання робіт.

Отже, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору (невиконання робіт (послуг) у встановлений договором строк), позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610-612, 626, 651, 907 ЦК України та ст. 193 ГК України просить суд стягнути з відповідача суму оплати робіт за договором у розмірі 28800,48 грн. та суми штрафу у розмірі 2708,01 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи предмет договору № М15-40004 від 11.12.2015р. на виконання робіт (послуг) з метрології., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має риси, що характерні для договору про надання послуг,

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, п.6.3. договору сторони встановили, що у випадку дострокового розірвання цього договору, сторона ініціатор повинна письмово повідомити сторону за 10 календарних днів.

Також п.7.1. договору сторони встановили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту його розірвання однією з сторін, про що сторона ініціатор повинна письмова повідомити іншу сторону за 10 календарних днів,

Таким чином, з аналізу умов п. 6.3. та п.7.1. договору суд дійшов висновку, що цей договір може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору (невиконання робіт (послуг) у встановлений договором строк), 26.04.2016р. позивачем було надіслано відповідачеві претензію, якою повідомлено відповідача про розірвання договору № М15-40004 від 11.12.2015р. на виконання робіт (послуг) з метрології з 25.05.2016р. Тобто позивач розірвав договір в односторонньому порядку. Зазначену претензію відповідач отримав 28.04.2016р., що підтверджується відповідним рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 32.).

Таким чином, суд зазначає, що позивач скористався своїм правом на розірвання договору, і такий, в силу п. 6.3., п.7.1. договору та положень ст. 907 ЦК України, є розірваним з 25 травня 2016 року.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 2 ст. 907 ЦК України, порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Суд зазначає, що виходячи з принципу свободи договору, передбаченому статтями 3, 627 Цивільного кодексу України, лише сторони мають право визначити умови договору.

Так, проаналізувавши умови договору № М15-40004 від 11.12.2015р. на виконання робіт (послуг) з метрології, суд дійшов висновку, що у договорі відсутні умови щодо обов'язку виконавця повернути кошти, внесені замовником, як оплата вартості метрологічних робіт (послуг), у разі порушення виконавцем умов договору щодо невиконання робіт (послуг) у встановлений договором строк, як під час дії договору так і після його розірвання.

Щодо посилань позивача у позовній заяві на норми статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як на підставу повернення суми оплати робіт за договором у розмірі 28800,48 грн., то з аналізу вказаних правових норм суд дійшов висновку про відсутність у вказаних нормах правових підстав, які б надавали суду право задовольнити вимогу позивача про стягнення 28800,48 грн.

Таким чином, згідно з встановленими обставинами у справі, відсутні правові підстави для повернення позивачу суми оплачених робіт за договором № М15-40004 від 11.12.2015р. у розмірі 28800,48 грн.

У позові в частині стягнення 28800,48 грн. відмовлено за ознакою недоведення позивачем зазначених ним підстав вимог, змісту позову.

Інших позовних вимог, ніж повернення лише за ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610-612, 626, 651, 907 ЦК України та ст. 193 ГК України саме оплати робіт, суд у цій справі не розглядав, їх не заявлялось позивачем.

Заперечення відповідача щодо цієї частини вимог значення для справи не мають.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2708,01 грн. штрафу, то дана вимога підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, умовами п.4.3. договору сторони встановили, що за порушення терміну виконання робіт виконавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення

Матеріали справи свідчать, що позивач оплатив рахунки відповідача 14.12.2015р. (а.с. 21-22), а відповідно до умов п.3.4. договору відповідач зобов'язаний забезпечити виконання робіт протягом не більше 15 робочих днів після попередньої оплати та надання замовником ЗВТ "Виконавцю".

Таким чином, згідно п.3.4. договору відповідач зобов'язаний забезпечити виконання робіт в строк до 04 січня 2016 року включно.

Проте, відповідач порушив строк виконання робіт за договором, тобто роботи в строк до 04 січня 2016 року не виконав, чим порушив п.3.4. договору.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

За ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу положень ст. 549 ЦК України та умов п.4.3. договору, суд дійшов висновку, що фактично у п.4.3. договору сторони визначили стягнення неустойки у вигляді пені, оскільки розрахували його у відсотках від вартості невиконаних зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Наданий позивачем розрахунок суми пені (а.с. 12) суд перевір, у зв'язку з чим визнав його обґрунтованим.

Таким чином, вимога в частині стягнення суми пені у розмірі 2708,01 грн. підлягає задоволенню, оскільки вона погоджена та розрахована в установленому договором порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (73011, м. Херсон, вул. Смольна, 134-А, код ЄДРПОУ - 02568348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" (54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 15, корпус Г, кв. 40, код ЄДРПОУ - 32819923) суму пені у розмірі 2708,01 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 118,43 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.09.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко