cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"07" вересня 2016 р. Справа №911/4604/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 22.07.2016 року
у справі № 911/4604/14 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією „Адеф-Україна"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2016 року у справі № 911/4604/14 задоволено клопотання ліквідатора банкрута та надано згоду на продаж майна ТОВ з іноземною інвестицією „Адеф-Україна" на другому повторному аукціоні, що є предметом застави та іпотеки згідно договору застави від 28.02.2007 року № 27107Z23 та іпотечного договору від 19.06.2008 року № 27108Z88, укладених між ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ з іноземною інвестицією „Адеф-Україна", окремими лотами з можливістю зниження початкової вартості у відповідності до умов, передбачених ст. 66 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з початковою вартістю в розмірі 33 282 900,00 грн., з яких: початкова вартість будівель і споруд редакційно-видавничого комплексу становить 16 273 100,00 грн., початкова вартість поліграфічного обладнання - 17 009 800,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Укрексімбанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про надання згоди на продаж майна ТОВ з іноземною інвестицією „Адеф-Україна".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 911/4604/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ „Укрексімбанк" та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята 22.07.2016 року.
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області від 22.07.2016 року є 27.07.2016 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 176-05/790 від 25.08.2016 року на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 26.08.2016 року, що підтверджується штампом господарського суду Київської області про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто з пропуском процесуального п'ятиденного строку на апеляційне оскарження.
Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи тим, що в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, в той час як повний текст оскаржуваної ухвали надійшов на адресу банку лише 11.08.2016 року, на підтвердження чого надано копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції зі штампом ПАТ „Укрексімбанк" про її отримання, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання ПАТ „Укрексімбанк" про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно частини 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.
Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку.
Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК.
Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку частини другої статті 93 ГПК) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК) чи про прийняття її до провадження (стаття 98 ГПК).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2016 року в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про задоволення клопотання ліквідатора банкрута про надання згоди на продаж майна боржника, про що свідчить протокол судового засідання від 22.07.2016 року.
Згідно вказаного протоколу представник банку був присутній в судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної ним ухвали, тобто був обізнаний з результатом розгляду клопотання ліквідатора банкрута.
Відповідно до ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Таким чином, скаржник, обізнаний про прийняття судом першої інстанції вказаного рішення ще 22.07.2016 року, мав можливість звернутись до суду та отримати копію відповідної ухвали в суді під розписку. Проте вказаним правом не скористався. Будь-яких заяв чи клопотань про отримання копії ухвали матеріали справи не містять.
Згідно відмітки на зворотньому боці останнього аркушу ухвали суду від 22.07.2016 року, її копії направлено сторонам, зокрема і апелянту, 02.08.2016 року та отримано останнім 11.08.2016 року (про що свідчить копія ухвали зі штампом банку про її отримання).
Суд апеляційної інстанції враховує, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 94 ГПК України.
Але скаржник, обізнаний про результати розгляду заявленого ліквідатором клопотання ще в судовому засіданні 22.07.2016 року та ознайомившись 11.08.2016 року зі змістом ухвали, оскаржив його лише через місяць після її прийняття, а саме 26.08.2016 року, не навівши при цьому жодних поважних та об'єктивних причин, жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну, а відтак можливість подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу в найкоротші строки з часу, коли йому стало відомо про неї та про її зміст, залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із п. 8 ч. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК."
Відтак, скаржником не наведено суду поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в розумінні ст. 53 ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 53, 86, 91, 93 та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 22.07.2016 року у справі № 911/4604/14 відхилити.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 22.07.2016 року у справі № 911/4604/14 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
3. Матеріали справи № 911/4604/14 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
С.В. Сотніков
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2016 |
Оприлюднено | 13.09.2016 |
Номер документу | 61160454 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Остапенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні