Постанова

від 29.08.2016 по справі 910/7335/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. Справа№ 910/7335/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Черкашина Р.І. - дов. № 06-23/56 від 27.05.2016 р.,

Ткаченко Т.І. - дов. № 06-23/57 від 27.05.2016 р.;

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний

комерційний промислово-інвестиційний банк»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.05.2016 року

у справі № 910/7335/16 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Харківської обласної профспілкової організації професійної

спілки працівників державних установ України

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний

комерційний промислово-інвестиційний банк»

про зобов'язання вчинити дії та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/7335/16 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» перерахувати грошові кошти в загальній сумі 178 500,00 грн., на рахунки Харківської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників державних установ України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь Харківської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників державних установ України пеню у розмірі 3 740,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь Харківської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників державних установ України судові витрати у розмірі 2 756,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/7335/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Сітайло Л.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016 року.

16.08.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Харківської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників державних установ України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представники Харківської обласної профспілкової організації професійної спілки працівників державних установ України у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/7335/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана 11.07.2016 року представником Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - відповідач, банк, ПАТ «Промінвестбанк») та Харківською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників державних установ України (далі - позивач, клієнт) укладено Договір банківського рахунку № РК-05-1/2/837 (далі - Договір банківського рахунку).

За умовами Договору банківського рахунку, банк на підставі заяв(-и) клієнта, встановленої форми, відкриває клієнту поточні(-ий) рахунки(-ок) в національній та/або іноземній(-их) валюті(-ах) (надалі - поточні рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії наданої банку, тарифів, законодавства України, а також умов функціонування кореспондентських рахунків банку.

Відповідно до п. 1.3 Договору банківського рахунку, банк і клієнт домовились, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі поточні рахунки, відкриті клієнтом у банку.

Згідно із п. 4.1 Договору банківського рахунку, у випадку, якщо клієнт бажає обслуговуватись за допомогою системи дистанційного розрахункового обслуговування з усіма її каналами обслуговування (надалі - комплекс), клієнт зобов'язаний, зайшовши на Інтернет-сторінку банку за адресою: https://ibank.pib.ua/ (надалі - портал), створити ключі та подати їх до банку у друкованому вигляді. У випадку, якщо користування комплексом передбачає обов'язкове використання спеціальних апаратних засобів, банк надає клієнту такі апаратні засоби, про що сторонами складається акт за встановленою банком формою. Надання банком клієнту послуг за допомогою комплексу починається з дня підписання сторонами окремого акту про початок обслуговування клієнта за допомогою комплексу.

Відповідно до п. 4.2 Договору банківського рахунку, клієнт може здійснювати за допомогою комплексу операції за рахунками на підставі електронних документів, включаючи створення, підписання та пересилання електронних документів, отримувати від банку банківські виписки та іншу інформацію про рух коштів за рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені документацією комплексу (далі - дистанційне обслуговування).

Пунктом 4.4 Договору банківського рахунку передбачено, що будь-які електронні документи, створені за допомогою комплексу та підписані електронним цифровим підписом, матимуть для сторін однакову юридичну силу з паперовими документами, власноручно підписаними уповноваженими особами клієнта і скріпленими печаткою клієнта. Положення цього пункту не виключають можливість використання клієнтом та банком паперових документів у процесі надання клієнту банківських послуг та не змінюють розпорядку роботи банку, передбаченого цим договором та/або загальними умовами, включаючи тривалість операційного дня та операційного часу банку.

У відповідності до умов Договору банківського рахунку відповідачем було відкрито позивачу поточний рахунок № 26004619949372.

16.01.2014 року Актом про початок обслуговування клієнта за допомогою комплексу № 1, підтверджено факт надання банком клієнту доступу до комплексу, визначеного умовами п. 4.1 Договору банківського рахунку та інформації (документації) для роботи з комплексом.

06.11.2013 року між ПАТ «Промінвестбанк» та Харківською обласною профспілковою організацією професійної спілки працівників державних установ України як вкладником, укладено Договір банківського депозиту № Д-20-2/121 (далі - Договір банківського депозиту).

За умовами Договору банківського депозиту банк зобов'язався приймати від вкладника та зараховувати на депозитні рахунки грошові кошти у національній та/або іноземних валютах на умовах строкового банківського вкладу (далі - депозити або депозит) і зобов'язується виплачувати вкладнику депозити/депозит та проценти за депозитами на умовах і в порядку, встановлених загальними умовами, депозитними дорученнями/додатками до договору та цим договором.

05.12.2014 року між сторонами було укладено Додаток депозит «Класичний» № 4 до Договору банківського депозиту (далі - Додаток депозит «Класичний»), відповідно до умов якого позивач перераховує, а банк приймає на депозитний рахунок № 26103620502342/080 кошти в сумі 200 000,00 грн. зі строком розміщення до 05.03.2015 року.

05.12.2014 року на виконання Додатку депозит «Класичний» позивач, згідно платіжного доручення № 2 від 05.12.2014 року, перерахував на депозитний рахунок № 26103620502342 кошти в сумі 200 000,00 грн.

Відповідачем після закінчення строку розміщення грошових коштів на умовах Додатку депозит «Класичний» було перераховано Харківській обласній профспілковій організації професійної спілки працівників державних установ України на п/р 26004619949372 в ПАТ «Промінвестбану», відкритий за Договором банківського рахунку, грошові кошти у сумі 200 000,00 грн.

Випискою з рахунку позивача від 18.03.2016 року підтверджується, що станом на 16.03.2016 року на п/р останнього № 26004619949372 в ПАТ «Промінвестбанк» знаходилося 200 079,77 грн.

Позивачем було подано відповідачу до виконання:

- платіжне доручення № 10 від 16.03.2016 року про перерахування коштів у сумі 170 000,00 грн. на поточний рахунок № 26008000071373 в ПАТ «Укрсоцбанк»;

- платіжне доручення № 11 від 06.04.2016 року про перерахування коштів у сумі 5 200,00 грн. на поточний рахунок № 26001000031718 в ПАТ «Укрсоцбанк»;

- платіжне доручення № 12 від 06.04.2016 року на суму 3 300,00 грн. на поточний рахунок 26009000066741 в ПАТ «Укрсоцбанк».

Позивач стверджує, що відповідачем, в порушення умов Договору банківського рахунку, вказані платіжні доручення не виконані.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить зобов'язати відповідача перерахування коштів у загальній сумі 178 500,00 грн. згідно із зазначеними вище платіжними дорученнями.

Крім того, на підставі п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач додатково нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.03.2016 року до 12.04.2016 року у сумі 3 740,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Згідно з п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Як передбачено п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Як встановлено вище, відповідачем прийнято від позивача на виконання платіжні доручення:

- № 10 від 16.03.2016 року про перерахування коштів у сумі 170 000,00 грн. на поточний рахунок № 26008000071373 в ПАТ «Укрсоцбанк»;

- № 11 від 06.04.2016 року про перерахування коштів у сумі 5 200,00 грн. на поточний рахунок № 26001000031718 в ПАТ «Укрсоцбанк»;

- № 12 від 06.04.2016 року на суму 3 300,00 грн. на поточний рахунок № 26009000066741 в ПАТ «Укрсоцбанк».

При цьому, наявність грошових коштів на рахунку позивача підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 18.03.2016 року.

Доказів виконання відповідачем наданих позивачем платіжних доручень № 10 від 16.03.2016 року, № 11 від 06.04.2016 року, № 12 від 06.04.2016 року суду не було надано.

Не виконавши вказані платіжні доручення та не перерахувавши коштів відповідач порушив положення Договору банківського рахунку № РК-05-1/2/837 від 03.11.2010 року та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в частині зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача.

Відповідачем належних доказів на підтвердження наявності підстав не здійснювати переказ коштів за платіжними дорученнями надано не було.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в загальній сумі 178 500,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 10 від 16.03.2016 року, № 11 від 06.04.2016 року та № 12 від 06.04.2016 року.

Стосовно вимоги про стягнення пені у розмірі 3 740,00 грн., нарахованої на підставі п. 32.2. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на суму 170 000,00 грн. за період з 22.03.2016 року до 12.04.2016 року, у зв'язку з невиконанням платіжного доручення № 10 від 16.03.2016 року в строк до трьох операційних днів, передбачених п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», колегія суддів відмічає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1 Договору банківського рахунку, за несплату або несвоєчасну сплату клієнтом комісійної винагороди банку в строки, передбачені цим договором, загальними умовами та/або тарифами, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент такого прострочення платежу за кожний день такого прострочення.

Згідно із п. 8.3. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Пунктом 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3 740,00 грн. пені за період з 22.03.2016 року до 12.04.2016 року.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/7335/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/7335/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/7335/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.Г. Сітайло

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 05.09.2016 року.