Ухвала

від 05.09.2016 по справі 804/4270/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2016 рокусправа № 804/4270/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС1» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 804/4270/16 за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС1» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з поданням до суду, в якому просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача.

Обґрунтовуючи подання зазначив, що посадовими особами підприємства та особою, що фактично проводить розрахункові операції, за відсутності законних підстав було відмовлено у допуску посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки ТОВ "АГС1" за адресою здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а саме за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 148-а, призначеної відповідно до наказу вказаного контролюючого органу від 30.06.2016р. № 295. Факт не допуску до перевірки зафіксовано відповідним актом від 30.06.2016р. У зв'язку зі цим 07.07.2016 р. о 10 год в. о. начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "АГС1", обґрунтованість якого і простить підтвердити заявник.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року подання задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні подання.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "АГС1" перебуває на податковому обліку в ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області як основний платник податків.

При цьому, ТОВ "АГС1" також перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до приписів п.п. 212.1.11, п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України як платник акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (5%) за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 39; м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 13-а; м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.148-а.

Так, відповідачем отримано від ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області лист "Про надання інформації" від 01.06.2016 р. за № 745/7/10-16-060, в якому зазначалося, що за інформацією, наданою листом ДФС України від 24.03.2016р. № 1679/8/10-36, відносно ТОВ "АГС1" за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. виявлено розбіжності між відображеними у деклараціях з акцизного податку обсягами реалізованих у роздрібній торгівельній мережі підакцизних товарів та сумою виторгу, проведеною через РРО протягом січня-грудня 2015 року, що вказує на ймовірні втрати бюджету від недоотримання акцизного податку, у зв'язку із чим, з метою фактичного встановлення реальних обсягів реалізованого палива, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області просило провести фактичну перевірку АГЗП ТОВ "АГС1" та повідомити її про результати проведеної роботи.(а.с. 10)

На виконання вказаного листа заявником прийнято наказ від 30.06.2016р. № 295 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГС1» щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "АГС1" (код ЄДРПОУ 37361090) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд.39, ГАЗС, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд.13-а, АГЗП, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.148-а, ГАЗС, з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) тривалістю не більше 10 діб з 30.06.2016р. Період перевірки - з 29.06.2013р. по 29.06.2016р. (а.с. 11)

Працівникам заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані направлення на проведення даної перевірки від 30.06.2016р. № 000314 та № 000313 відповідно. (а.с. 12, 13)

30.06.2016р. приблизно о 17 годині вказаними посадовими особами здійснено вихід за адресою здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами ТОВ "АГС1"у місті Дніпропетровськ по вулиці Героїв Сталінграда, 148-а.

Присутня у вказаному пункті здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами відповідача особа, що фактично проводить розрахункові операції (оператор ГАЗС, який своїх даних не надав), від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та від розписки в направленнях на її проведення відмовився, про що зазначеними вище посадовими особами контролюючого органу складено акт від 30.06.2016р. про відмову від підпису у направленні на перевірку. (а.с. 15)

Крім того, представники ТОВ "АГС1" (особи, що фактично проводять розрахункові операції) в присутності оператора АГЗС у пункті здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами ТОВ "АГС1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 148-а, після пред'явлення направлень на проведення перевірки від 30.06.2016р. № 000314 та № 000313, службових посвідчень осіб, які зазначені у цих направленнях, надання копії наказу про призначення перевірки від 30.06.2016р. № 295 відмовили від допуску посадових осіб податкового органу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до проведення перевірки та надані у повному обсязі всіх документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки, що зафіксовано актом відмови у допуску до перевірки від 30.06.2016 року. (а.с. 16)

У зв'язку із вказаними обставинами 05.07.2016 року начальником управління податків та зборів з фізичних осіб ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чорнодобравською Т.Є. виконуючому обов'язки начальника тієї ж ДПІ Мазур О.А. подано звернення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "АГС1", погоджене заступником начальника цього податкового органу. (а.с. 17)

07.07.2016 року виконуючим обов'язки начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Мазур О.А. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "АГС1" (код ЄДРПОУ 37361090), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 148-а, АГЗС - місцезнаходження майна. (а.с. 18).

В подальшому податковий орган звернувся до суду із поданням в порядку статті 183-3 КАС України про підтвердження обґрунтованості застосування вказаного адміністративного арешту майна.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1. ст.75 ПК України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити, зокрема, і фактичні перевірки, яка відповідно до п. 80.1 ст.80 ПК України здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.1 та п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 80.5 статті 80 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до п. 80.10 ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

За змістом приписів п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Так, п. 94.1 ст. 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 94.3-94.5 ст. 94 ПК України визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6, п. 94.10 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведені приписи ст. 94 ПК України кореспондують положенням Розділів ІІІ та ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р. за №1839/24371 (далі - Порядок №568).

При цьому згідно з п. 4.1 Порядку № 568 керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п. 4.2. Порядку № 568).

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника контролюючого органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Судом встановлено, що працівниками відповідача за наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки, а саме: за наявності наказу на проведення цієї перевірки, направлень на її проведення та службових посвідчень осіб, вказаних у цих направленнях, не були допущені до проведення фактичної перевірки ТОВ "АГС1" у пункті здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами ТОВ "АГС1" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 148-а, про що фахівцями цього контролюючого органу складено відповідний акт від 30.06.2016р.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, заявником дотримано процедуру розгляду та вирішення питання про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "АГС1", визначену положеннями ст. 94 ПК України та Порядком № 568.

Крім того на час розгляду подання рішення відповідача від 07.07.2016р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, наказ на проведення перевірки, відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями ПК України передбачено таке право платника податків, у разі незгоди з винесенням вказаних документів.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з чим погоджується колегія суддів щодо правомірності рішення від 07.07.2016 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "АГС1".

Колегія суддів також зазначає, що станом на час розгляду апеляційної скарги рішення про застосування адміністративного арешту від 07.07.2016 скасовано рішенням заявника від 27.07.2016 року у зв'язку з усуненням відповідачем причин його застосування та допуском посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС1» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 804/4270/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко