Ухвала

від 07.09.2016 по справі 821/517/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/517/16

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за позовом Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання рішення незаконним та скасування,

ВСТАНОВИВ :

Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі - позивач, Управління ДПтС України в Херсонській області) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення №0002641702 від 24.02.16 Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-відповідач, Херсонська ОДПІ) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 29063,87 грн., яка складається зі штрафу у розмірі 27057,43 грн. та пені у розмірі 2006,44 грн.

Позов мотивований тим, що позивач вчасно та в повному обсязі перераховував до бюджету утриманий із грошового забезпечення атестованого складу та нарахований на фонд оплати праці єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що щомісячно підтверджувалось поданою звітністю. Проте, у листопаді та грудні 2015 року внески помилково перераховувались на розрахунковий рахунок ДПІ у м. Херсоні, відкритий в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Херсонській області, №37195201002103 - ЄСВ вільнонайманих працівників, а не на №37194202002103 - ЄСВ з грошового забезпечення. Однак, дізнавшись про даний факт, позивач звернувся з листом до Херсонської ОДПІ з проханням про зарахування єдиного соціального внеску з коду платежу 71010000 на код платежу 71020000 в сумі 132795 грн. 64 коп., що було здійснено відповідачем. Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені є неправомірним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на законність оскаржуваного рішення та на відсутність підстав для задоволення позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 24.02.2016 року №0002641702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 29063,87 грн., які складаються зі штрафу в розмірі 27 057,43 грн. та пені у розмірі 2006,44 грн.

Стягнуто з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (код ЄДРПОУ 08564653) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Херсонська ОДПІ Головного управління ДФС звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні як платник податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивачем була подана звітність по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року в сумі 185424 грн. 22 коп., за грудень 2015 року в сумі 205696 грн. 77 коп. Платіжними дорученнями №3003 від 19 листопада 2015 року на суму 62546,80 грн. та №3283 від 18 грудня 2015 року на суму 70248,84 грн. позивачем було перераховано єдиний внесок з грошового забезпечення атестованих співробітників управління на рахунок Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №37196201012103, відкритий в ГУ ДКСУ у Херсонській області (МФО 852010), при цьому позивачем була допущена помилка у вказівці реквізитів рахунку. Розрахунковий рахунок Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №37196201012103 відкритий для єдиного соціального внеску вільнонайманих працівників, а треба було перерахувати єдиний внесок на рахунок №37196202012103 - рахунок єдиного соціального внеску з грошового забезпечення. Дізнавшись про факт перерахування єдиного внеску не на той рахунок, управління ДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі звернулось до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з листом від 11.02.2016 року № 23/4/1-815, з проханням зарахувати єдиний внесок на розрахунковий рахунок №37196202012103 з розрахункового рахунка №37196201012103, сплачений платіжними дорученнями від 19.11.2015 року №3003 на суму 62546,80 грн. та від 18.12.2015 року №3283 на суму 70248,84 грн. (в загальній сумі 132795,64 грн.). Таке перерахування було здійснено.

Херсонською ОДПІ ГУ ДФС в Херсонській області було прийнято рішення №0002641702 від 24.02.2016 року про застосування штрафних санкцій в сумі 27057 грн. 43 коп. та нарахування пені в сумі 2006 грн. 44 коп. за несвоєчасну сплату єдиного внеску згідно з п.2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пеня нарахована за період з 21.01.16 до 22.02.16. Кошти в рахунок сплати ЄСВ були зараховані на правильний рахунок 22.02.2016, а повинні були надійти до 20.01.16, тому прострочення сплати ЄСВ мало місце.

Не погодившись із вказаним рішення позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (підпункт 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до абзацу першого частини восьмої, пункту 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

З 11 серпня 2013 року набрали чинності положення ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Зазначена норма щодо своєчасності сплати єдиного внеску передбачена також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі Інструкція № 449).

У розділі IV пункту 2 Інструкції № 449 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Факт своєчасної сплати позивачем ЄСВ за листопад 2015 року в сумі 185424 грн. 22 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 3003 від 19.11.15 на суму 62546 грн. 80 коп. та наявною переплатою ЄСВ на особовому рахунку на суму 239627 грн. 14 коп. станом на 21.12.15.

Сплата ЄСВ за грудень 2015 року в сумі 205696 грн. 77 коп. підтверджується платіжним дорученням № 3283 від 18.12.15 на суму 70248 грн. 84 коп. та переплатою в сумі 70409 грн. 59 коп. на рахунку станом на 20.01.16, про що свідчать відомості зворотного боку облікової картки платника податків за 2015 - 2016 рр. по сплаті єдиного внеску нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців.

Судом першої інстанції було вірно визначено, що заборгованість в сумі 135287 грн. 18 коп., яка з'явилась в обліковій картці позивача по ЄСВ, нарахованому на суми грошового забезпечення військовослужбовців код 71020000 станом на 20.01.16, та яка стала підставою застосування штрафних санкцій, виникла переважно внаслідок неправильного перерахування грошових коштів не на той рахунок ЄСВ в сумі 132795 грн. 64 коп., а дійсний розмір недоїмки станом на 20.01.16 був незначним.

Апелянтом не заперечується факт надходження до бюджету суми єдиного внеску, сплаченого позивачем у листопаді та грудні 2015 року в сумі 132795 грн. 64 коп. в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством України, однак апелянт посилається на той факт, що зарахування не на той рахунок ЄСВ, яке призвело до переплати іншого виду ЄСВ по коду 71010000, є підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Несвоєчасна сплата єдиного внеску тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 25 Закону №2464-VI. Відповідно до частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за приписами Закону №2464-VI на платника ЄСВ покладена відповідальність сплатити єдиний соціальний внесок, а не зарахувати його на відповідні рахунки.

Разом з тим у Законі №2464-VI відсутня норма стосовно відповідальності платника за сплату ЄСВ на невірні бюджетні рахунки.

Колегія суддів вважає вірними доводи позивача про те, що визначення в платіжному дорученні помилкового коду бюджетної класифікації не є правовою підставою для висновку про несплату ним суми єдиного соціального внеску у визначений строк, та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

В даному випадку колегією суддів встановлено, що 19.11.2015 та 18.12.2015 - у строки, передбачені частиною десятою статті 9 Закону №2464-VI, позивач здійснив оплату зобов'язання по ЄСВ до Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія.

На підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у встановлений Законом строк для сплати задекларованого ЄСВ платник не вчинював дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми ЄСВ не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми зобов'язання у визначений вказаною нормою строк, а відтак і для застосування на підставі ст. 25 Закону №2464-VI штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки перевірки не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства, у зв'язку з цим застосування штрафу є помилковим.

Аналогічна позиція викладена судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України за позовом публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» (постанова від 16.06.2015 по справі № 21-377а15). Верховний суд України вказав на те, що якщо платник податку сплатив у строки податок, але вказав коди іншого податку, то не вважається, що він пропустив строк сплати податку, а належним чином виконав свої податкові зобов'язання і накладати штраф контролюючі органи не можуть.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що позивачем сплачено єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, у межах законодавчо встановлених термінів шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки контролюючого органу, суд приходить до висновку, що рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.02.2016 року №0002641702 є протиправним та підлягає скасуванню, а отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт свою позицію не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян