Рішення

від 08.09.2016 по справі 927/457/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 06 » вересня 2016 року Справа №927/457/16

За ПОЗОВОМ: Заступника прокурора Чернігівської області

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

ПОЗИВАЧА: Чернігівської обласної державної адміністрації

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

До ВІДПОВІДАЧІВ:

1. Колективного сільськогосподарського підприємства В«ЧернігівськеВ»

с. Петрушівка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16704

2. Ічнянської районної державної адміністрації

пл. Т. Шевченка, 1, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700

Про визнання недійсним договору

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача-1: не з'явився.

Від Відповідача-2: не з'явився.

У розгляді справи прийняла участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, посвідчення №043031 від 20.04.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації подано позов до Колективного сільськогосподарського підприємства "Чернігівське" та Ічнянської районної державної адміністрації про:

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом "Мошкове №3", що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської області від 07.07.2008, укладеного між Ічнянською районною державною адміністрацією та КСП "Чернігівське" (кадастровий номер - 7421785200:07:000:0661);

- зобов'язання КСП "Чернігівське" повернути Чернігівській обласній державній адміністрації землі водного фонду, а саме земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом "Мошкове №3" загальною площею 2,609 га, у тому числі площу під водою 2,6 га, площу під гідротехнічними спорудами 0,0090 га, з них за складом та видами угідь: 2,6 га - вода, 0,0090 га - під гідротехнічною спорудою, що знаходяться на території Іваницької сільської ради Чернігівської області, кадастровий номер - 7421785200:07:000:0661 до державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2016 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/457/16.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 у справі №927/457/16 позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 у справі №927/457/15 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 у справі №927/457/16 скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

25 серпня 2016 року, після надходження матеріалів справи до місцевого господарського суду, відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України за наслідками автоматичного розподілу справа №927/457/16 для розгляду розподілена судді Кушніру І.В.

Ухвалою суду від 26.08.2016 справа №927/457/16 прийнята до розгляду, розгляд справи призначено на 06.09.2016.

У судове засідання 06.09.2016 з'явився Прокурор.

Представники Позивача та Відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча Позивач та Відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 26.08.2016).

До початку судового засідання від Відповідача-1 надійшла заява, в якій зазначено, що Відповідач-1 не заперечує проти позовних вимог і просить розглянути справу без його участі.

У матеріалах справи міститься відзив на позов Відповідача-2, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Ічнянська районна державна адміністрація втратила право розпоряджатися землями державної власності, тому Ічнянська районна державна адміністрація є неналежним Відповідачем у справі, так як з 01.01.2013 (з моменту вступу в силу змін до ст. 122 Земельного кодексу України) та на момент подання позову не є стороною оспорюваного договору. На думку Відповідача-2 стороною договору на час подання позову є Чернігівська обласна державна адміністрація, яка набула таке право власника земель водного фонду від імені держави. Фактично відбулася зміна власника на підставі законодавства.

Крім того, Відповідачем-2 зазначено, що оспорювані Прокурором розпорядження райдержадміністрації, як акти індивідуальної дії, вичерпали свою дію у зв'язку з їх фактичним виконанням, оскільки спірна земельна ділянка з розміщеним на ній водним об'єктом на їх підставі вже передана в оренду.

Прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що Позивач та Відповідачі не скористалися своїм правом брати участь у судових засіданнях, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалася, Відповідач-1 надав заяву про розгляд справи без участі його представника, якою не заперечив проти позовних вимог, Відповідачем-2 був наданий відзив на позов, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників Позивача та Відповідачів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, суд,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2008 року між Ічнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець, Відповідач-2) та КСП „ЧернігівськеВ» (Орендар, Відповідач-1) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом „Мошкове №3В» , що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Чернігівської обл. (далі-Договір).

Згідно з п.1 Договору Орендодавець згідно розпорядження Ічнянської РДА №200 від 29.05.2008 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду як цілісний водогосподарський комплекс з розташованим на ній водним об'єктом, прибережною захисною смугою (смугою відведення для потреб експлуатації) та зосередженими в ньому водними ресурсами, для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської області.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом загальною площею 2,609 га, у тому числі площа під водою 2,6 га, площа під гідротехнічними спорудами 0,0090 га, з них за складом та видами угідь: 2,6 га - вода, 0,0090 га - під гідротехнічною спорудою.

Згідно з п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є під водою, станом на 2008 рік не проведена

Як вбачається з п.п.14 п.31 Договору, Орендар зобов'язався на протязі двох років з дня реєстрації даного договору провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки під водним об'єктом та оформити відповідно зміни в орендній платі додатковою угодою до цього договору оренди.

Відповідно до п.8 Договору його укладено на сорок дев'ять років.

Згідно з п.п.15-16 Договору земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом (частину водного об'єкту), прибережною захисною смугою (смугою відведення для потреб експлуатації), гідротехнічними спорудами та зосередженими в ньому водними ресурсами, передається в оренду для рибогосподарських потреб . Цільове призначення земельної ділянки для рибогосподарських потреб .

Договір зареєстрований у Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.05.2010 за №041083400029.

Додатком до договору, зокрема є розрахунок орендної плати за земельну ділянку та розрахунок орендної плати за водний об'єкт.

07 липня 2008 року Ічнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та КСП „ЧернігівськеВ» (Орендар) складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), згідно якого межі земельної ділянки з кадастровим номером 7421785200:07:000:0661, місце її розташування визначено Проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок КСП „ЧернігівськеВ» для водогосподарського призначення в урочищі „МошковеВ» , затвердженою розпорядженням голови Ічнянської районної державної адміністрації від 29 травня 2008 року №200.

Також 07 липня 2008 року складено акт приймання - передачі земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом наданої в оренду КСП „ЧернігівськеВ» для риборозведення, відповідно до якого Ічнянська райдержадміністрація передає, а КСП „ЧернігівськеВ» приймає в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,609 га, у тому числі площа під водою 2,6 га, площа під гідротехнічними спорудами 0,0090 га, з них за складом та видами угідь: 2,6 га - вода, 0,0090 га - під гідротехнічною спорудою для риборозведення, що розташована на території Іваницької сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор та Позивач стверджують, що договір оренди земельної ділянки водного фонду укладено з порушенням вимог законодавства, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є під водою, ні на час укладення договору оренди, ні на час звернення з позовом не проведена, що призвело до неправильного визначення розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору. За таких підстав заявлена вимога про визнання спірного договору недійсним та повернення земельної ділянки.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 118 Конституції України зазначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до статті 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, зокрема, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Як зазначено у ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Землі водного фонду, склад яких визначений у ст.58 ЗК України, можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, про що зазначено у ст. 59 ЗК України.

За приписами ч.4 ст.59 ЗК України в редакції, чинній на час укладення спірного договору, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України, який виключено на підставі Закону № 5308-VI від 06.09.2012, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 122 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору, унормовано, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті (частина 3).

Як вбачається з п. 1 договору Ічнянська РДА надала в оренду строком на 49 років КСП „ЧернігівськеВ» земельну ділянку водного фонду як цілісний водогосподарський комплекс з розташованим на ній водним об'єктом, прибережною захисною смугою (смугою відведення для потреб експлуатації) та зосередженими в ньому водними ресурсами, для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської області, а саме передано в оренду водний об'єкт загальною площею 2,609 га, у тому числі площа під водою 2,6 га, площа під гідротехнічними спорудами 0,0090 га, з них за складом та видами угідь: 2,6 га - вода, 0,0090 га - під гідротехнічною спорудою.

Ураховуючи вищевикладені норми права в їх сукупності, суд доходить висновку, що Ічнянська райдержадміністрація, передавши шляхом укладення договору в оренду КСП „ЧернігівськеВ» земельну ділянку водного фонду як цілісний водогосподарський комплекс для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської області, вийшла за межі своїх повноважень, передбачених ст. 59 та ст.122 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України „Про оренду земліВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду земліВ» , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України „Про плату за землюВ» ).

У ст.2 Закону України „Про плату за землюВ» зазначено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Частиною 1 статті 13 Закону України „Про оцінку земельВ» від 11 грудня 2003 року №1378-ІV (далі - Закон №1378-ІV) унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст.20 Закону №1378-ІV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Згідно зі ст.21 Закону №1378-ІV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Статтею 23 Закону №1378-ІV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як зазначено у пункті 5 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є під водою, станом на 2008 рік не проведена. Орендар зобов'язався провести на протязі двох років з дня реєстрації даного договору нормативну грошову оцінку земельної ділянки під водним об'єктом та оформити відповідно зміни в орендній платі додатковою угодою до цього договору оренди (підпункт 14 пункту 31 договору).

Відповідачі не надали суду належних і допустимих доказів проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді КСП „ЧернігівськеВ» , приведення договору у відповідність до вимог законодавства стосовно визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, шляхом внесення до договору відповідних змін.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що спірний договір не відповідає вимогам вищенаведеного законодавства.

Згідно з п."а" ст.17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.3-5, 8 ст.122 Земельного кодексу України:

"3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

5. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря."

Згідно Концепції розвитку водного господарства України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2000 року N 1390-XIV:

"Водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків."

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України:

"Водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт)."

Згідно ч.1 ст.3 Водного кодексу України:

"Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд."

Разом з тим, з 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру".

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.11 цього Закону:

"1. До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать:

· надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України."

В свою чергу, стаття 1 цього Закону передбачає, що:

"Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг."

З вищенаведеного вбачається, що чинне законодавство розрізняє поняття «ведення водного господарства», як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та «аквакультуру», саме як рибництво.

З урахуванням викладеного, розпорядження земельною ділянкою, призначеною, як в даному випадку, для рибогосподарських потреб , належить до повноважень обласних державних адміністрацій, а тому Чернігівська обласна державна адміністрація є належним Позивачем по справі.

Враховуючи, що Позивачем по справі не вживалися належні заходи по поверненню спірних земельних ділянок Відповідачем, Прокурор обґрунтовано звернувся за даним позов відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких є вимога про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Статтею 207 Господарського кодексу України унормовано, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно зі ст.236 Цивільного кодексу України:

« 1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється .»

Відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Ураховуючи, що судом встановлено факт невідповідності спірного договору вимогам Земельного кодексу України, Законам України „Про оренду земліВ» , „Про оцінку земельВ» , суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом „Мошкове №3В» , що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської обл. від 07.07.2008, укладений між Ічнянською районною державною адміністрацією та КСП „ЧернігівськеВ» (кадастровий номер - 7421785200:07:000:0661), має бути визнаний недійсним та припинено права та обов'язки по ньому на майбутнє, а земельна ділянка повернута особі, яка на даний час має повноваження щодо передачі в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України та Законом України „Про аквакультуруВ» - Чернігівській обласній державній адміністрації.

Разом з тим, Прокурор просить зобов'язати Відповідача-1 повернути земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом шляхом підписання акту приймання-передачі.

Оформлення повернення наймачем предмета договору найму саме відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, передбачено лише ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України і визначено як підстава та наслідок саме припинення договору найму.

Норми, яка б вимагала складання такого акту внаслідок реституції по визнаним недійсними договорам, в т.ч. оренди, Прокурором та Позивачем суду не наведено, а тому суд не знаходить підстав для такого зазначення.

Проте, враховуючи, що суттю другої позовної вимоги є саме зобов'язання повернення об'єкту оренди, виключення зазначення про здійснення такого повернення саме шляхом підписання акту прийому-передачі суд не вважає частковою відмовою у позові.

Також суд відмічає наступне.

Підставою визнання недійсним договору є порушення чинного законодавства саме в момент його укладення.

В даному випадку підставою позову, яка визначена Прокурором і Позивачем та відповідно оцінювалася судом, є порушення саме Ічнянською РДА вищенаведеного земельного законодавства та вихід райдержадміністрацією за межі своїх повноважень саме в момент укладення спірного договору.

З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечення Відповідача-2, що Ічнянська районна державна адміністрація втратила право розпоряджатися землями державної власності, тому Ічнянська районна державна адміністрація є неналежним Відповідачем у справі, так як з 01.01.2013 (з моменту вступу в силу змін до ст. 122 Земельного кодексу України) та на момент подання позову не є стороною оспорюваного договору і стороною договору на час подання позову є Чернігівська обласна державна адміністрація.

Доводи Відповідача-2, що оспорювані Прокурором розпорядження райдержадміністрації, як акти індивідуальної дії, вичерпали свою дію у зв'язку з їх фактичним виконанням, оскільки спірна земельна ділянка з розміщеним на ній водним об'єктом на їх підставі вже передана в оренду, судом не приймаються, оскільки предметом даного спору є визнання недійсним лише договору оренди, а не розпоряджень райдержадміністрації.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Відповідно до п.п.4.4. п.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами) у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Прокурором за подання даного позову сплачено судовий збір в розмірі 2756,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1052 від 04.05.2016.

Крім того, платіжним дорученням №1541 від 23.06.2016 Прокурором сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 у справі №927/457/16.

З урахуванням викладеного, з Відповідачів на користь Прокуратури Чернігівської області підлягає стягненню у рівних частинах судовий збір, сплачений Прокурором за подання позову та за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.22,33,34,49,75,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом „Мошкове №3В» , що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення на території Іваницької сільської ради Чернігівської обл. від 07.07.2008, укладений між Ічнянською районною державною адміністрацією (пл. Т. Шевченка, 1, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700, ідентифікаційний код 04061895) та Колективним сільськогосподарським підприємством В«ЧернігівськеВ» (с. Петрушівка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16704, ідентифікаційний код 00709905) (кадастровий номер - 7421785200:07:000:0661), та припинити на майбутнє права та обов'язки по даному договору.

3. Зобов'язати Колективне сільськогосподарське підприємство „ЧернігівськеВ» (с.Петрушівка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16704, ідентифікаційний код 00709905) повернути Чернігівській обласній державній адміністрації (вул. Шевченка, 7, м.Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 00022674) землі водного фонду, а саме: земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом „Мошкове №3В» загальною площею 2,609га, у тому числі площу під водою 2,6 га, площу під гідротехнічними спорудами 0,0090 га, з них за складом та видами угідь: 2,6 га - вода, 0,0090 га - під гідротехнічною спорудою, що знаходиться на території Іваницької сільської ради Чернігівської області, кадастровий номер - 7421785200:07:000:0661.

4. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „ЧернігівськеВ» (с.Петрушівка, Ічнянський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 00709905) на користь Прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, ідентифікаційний код 02910114, р/р 35215093006008 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1378 грн. судового збору за подання позову та 689 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Ічнянської районної державної адміністрації (площа ОСОБА_2, 1, м.Ічня, ідентифікаційний код 04061895) на користь Прокуратури Чернігівської області (вул.Князя Чорного, 9, м. Чернігів, ідентифікаційний код 02910114, р/р 35215093006008 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1378 грн. судового збору за подання позову та 689 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 вересня 2016 року.

Суддя І.В. Кушнір