Постанова

від 07.09.2016 по справі 812/355/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/355/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівське» до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівське» (далі - Позивач, ТОВ «Калинівське») до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.04.2016 № 1913-12.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04.04.2016 на його адресу надійшла податкова вимога Відповідача від 01.04.2016 за №1913-12 форми «Ю» про наявність податкового боргу з податку на додану вартість на суму 615456,00 грн, яка видана Білокуракинським відділенням Сватівської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області. Позивач вважає, що спірні податкові вимоги та Рішення про опис майна у податкову заставу №04/26-50-25-01-09 від 06.10.2014 винесені Відповідачем з порушенням приписів податкового законодавства. Зазначив, що частково погасив податковий борг, вважає, що сума 615456,00 є необґрунтованою, оскільки не відповідає фактичним обставинам. Так, 31.03.2016 платіжним дорученням №26 було перераховано 18000 грн податку на додану вартість, призначення платежу за лютий 2016 року. Позивач вважає, що дана сума не повинна бути включена на дату формування оскаржуваної податкової вимоги і направлена платнику податку. Просив суд визнати вимогу №1913-12 від 01.04.2016 протиправною та скасувати.

В судовому засіданні 26.07.2016 Представник позивача пояснила, що відповідно до Договору поставки №16021 від 16.02.2016 дана поставка супроводжується постачанням сільськогосподарської продукції на адресу ФГ "Альфа К" зустрічними поставками. У цей день підприємство ФГ "Альфа К" також поставляє зустрічну поставку, яка необхідна для наступного сільськогосподарського обладнання. Таким чином дата виникнення зобов'язань не йде у Позивача з датою виникнення податкового кредиту, тобто це один і той же день на одну й ту ж саму суму. ФГ "Альфа К" видає Позивачу, як постачальник, свою податкову накладну, яку повинен зареєструвати в 15 денний термін, який є іншим відліковим періодом. Тому Позивач вважає, що відповідно до вимог статті п.8 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення; датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Позивач вказав, що дані дії підтверджуються документами наявними у справі. З урахуванням викладеного, Позивач вважає, що датою виникнення податкового кредиту є дата поданої податкової накладної, але податкова накладна не вбачає права податкового кредиту та не проводить взаємозалік даної операції. В судовому засіданні 26.07.2016 Позивач визнав, що на момент звернення до суду акту виконаних робіт та акту камеральної перевірки немає.

Позивач в судове засідання 07.09.2016 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 111), на адресу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.110).

Відповідач позов не визнав, надав заперечення (а.с.35) в яких зазначив зазначив, що Позивач повинен був протягом 60 календарних днів з днів з дня одержання вимоги, сплатити недоїмку у сумі 615456,00 грн, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.25,35).

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2016 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 112).

Ухвалою суду від 07 вересня 2016 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівське» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31783472 є платником податків та перебуває на обліку від 01.04.2002 за №304 у Сватівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (Білокуракинське відділення Сватівської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довідкою про взяття на облік від 24.03.2009 №1121 (а.с.90-93, 115).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підтвердження реальності господарської операції надано договір поставки №16021 від 16.02.2016 (а.с.70-75) укладений між ТОВ «Калинівське» (Покупець) та ФХ «Альфа К» (Продавець) згідно якого Продавець зобов'язується відпустити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Договором визначено, що товар постачається не пізніше 01.07.2016, доставка товару від Продавця Покупцеві здійснюється за погодженням сторін. Покупець здійснює передоплату Товару в розмірі не менше 100% від вартості на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур в безготівковій формі не пізніше 10 днів з дня отримання рахунку-фактури Продавця.

На виконання умов зазначеного договору №16021 від 16.02.2016 складено видаткова накладна №10 від 09.03.2016, №4 від 25.03.2016, №9 від 31.03.2016, №13 від 04.04.2016, №15 від 05.04.2016, №14 від 08.04.2016, №16 від 06.04.2016,№17 від 07.04.2016, №20 від 13.04.2016 (а.с.76,80,82,84,85,86,87,88,89); товарно-транспортна накладна №7776/1 від 09.03.2016, №15102/1 від 25.03.2016 (а.с.77,81); акт надання послуг №12 від 31.12.2016 (а.с.83), податковою накладною №6 (а.с.98).

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Позивачем подано до Відповідача наступні декларації, в яких самостійно визначено податкові зобов'язання :

- за лютий 2016 року, дата подання декларації з податку на додану вартість 17.03.2016, п.18.1 - сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет - 615456,00 грн (а.с.26,37,61), п.13.1 розрахунку суми податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до державного бюджету - 615456,00 грн (а.с.62-63);

- за березень 2016 року, дата подання декларації з податку на додану вартість 19.04.2016, п.17 - усього податкового кредиту - 664395,00 грн (а.с.65).

01.04.2016 Білокуракинським відділенням Сватівської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу №1913-12 форми «Ю», в якій зазначено, що сума податкового боргу станом на 31.03.20196 року становить 615456,00 грн. (а.с.5), яка узгоджується зі зворотнім боком облікової картки (а.с.27,36).

Враховуючи, що оскаржувану вимогу була сформовано Відповідачем станом на 31.03.2016, суд не приймає до уваги посилання Позивача на платіжне доручення №26 на суму 180000 грн (а.с.6) яке проведено банком 01.04.2016 та не є підставою для визнання вимоги недійсною.

Відповідно до пп. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З огляду на положення зазначених норм Податкового кодексу України, податкова вимога складається контролюючими органами та направляється платнику податків у разі несплати таким платником узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового боргу) в установлені законодавством строки.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того відповідно до пп.2.2 Розділу ІІ, та пп. 3.1 Розділу ІІІ Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 за № 576, податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Податковим кодексом України строки. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено з матеріалів справи, внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань станом на день прийняття оскаржуваної податкової вимоги, а саме на 31.03.2016 у Позивача утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 615456,00 грн. 01.04.2016 Позивачем сплачено до бюджету 15300,00 грн, заборгованість станом на 30.04.2016 становить 600156,00 грн, що підтверджується карткою особового рахунку позивача (а.с. 27, 36).

У судовому засіданні 26.07.2016 Представник позивача не заперечував про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівське» узгодженого податкового боргу по податку на на додану вартість у розмірі 600156,00 грн.

Враховуючи, що платник податку позивач по справі, не сплатив узгоджену суму боргу в загальному розмірі 600156,00 грн зі сплати податку на додану вартість у встановлені Податковим кодексом України строки, суд дійшов висновку, що Відповідач у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України та згідно Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 за № 576 сформував податкову вимогу, Відповідач при формуванні оскаржуваної вимоги, діяв у відповідності до ст. 19 Конституції України, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Податковим кодексом України, з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, оскаржувана вимога відповідає приписам Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівське» до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1