Рішення

від 03.05.2007 по справі 12/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

03.05.2007                                                                                           Справа  № 12/57

Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю ”Содіс –Карпати”, м. Ужгород

про стягнення суми  1 330,90 грн. –основного боргу та 83,65 грн. - пені.

                                                                                             Суддя    Тисянчин  В. М.

                     Представники:

Від позивача –Мочар І. І., (представник за довіреністю від 10.01.2007 року)

Від відповідача –Холявіцький С. О., директор

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Содіс - Карпати”, м. Ужгород про стягнення суми  1 330,90 грн. –основного боргу та 83,65 грн. - пені.

          Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Суд констатує, що первісне заперечення позову викладене у письмовому запереченні до судового розгляду справи щодо неякісного надання телекомунікаційних послуг (вх. № 4115 від 03.05.2007 року) відповідачем не стверджено належними доказами, а тому, з огляду на ст. 33 ГПК України є негрунтовним.  

          Представник відповідача поданою у судовому засіданні заявою (вх. № 4116 від 03.05.2007 року) визнає основний борг в повному обсязі та просить суд не стягувати пеню і відстрочити виконання судового рішення на два місяці. Представник позивача не заперечив надання відстрочки виконання судового рішення суду, але тільки на 2 місяці.          

                    Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників сторін, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 1 330,90 грн.  –основного боргу щодо оплати, згідно договору № 10 від 05.12.2002 року, за надані телекомунікаційні послуги (доступу до глобальної мережі Інтернет) за період з 01.11.2005 року по 31.03.2006 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          - розрахунком дебіторської  заборгованості в період з 01.11.2005 року по 31.03.2006 року;

           - рахунками за період з 01.11.2005 року по 31.03.2006 року;

          - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача (претензія № 01-01-255 від 02.02.2007 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання телекомунікаційних послуг (доступу до глобальної мережі Інтернет) (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих телекомунікаційних послуг (доступу до глобальної мережі Інтернет) є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.9 договору нарахована до сплати пеня в розмірі 83,65 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до ст. 258 ЦК України судом визнано необґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки погашені спеціальним строком позовної давності, а тому стягненню не підлягають.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.

                   Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору відстрочивши виконання рішення суду строком на 2 місяці, чим задоволити клопотання відповідача..

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43; 44; 49; 82 – 84; 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

  1. Позов задоволити  частково.

            2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю ”Содіс –Карпати”            (м. Ужгород, вул. Кармелюка, 1; код 22109921) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4; код 25438186) суму 1 330,90 (одну тисячу триста тридцять грн. 90 коп.) –основного боргу та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 13.07.2007 року.

       3.   В решті позову відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.