Рішення

від 31.08.2016 по справі 906/183/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" серпня 2016 р. Справа № 906/183/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бородін Д.В., адвокат, договір про надання правової допомоги від 07.12.2015р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

до

1) Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури (м. Житомир)

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Припутні)

про стягнення 107591,23 грн. (згідно з заявою про зменшення позовних вимог від 31.08.2016р. за вх.№02-44/761/16)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м.Житомир) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до 1)Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури (м.Житомир) 2)Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Припутні) про стягнення 116132,80 грн., з яких 53623,50 грн. основного боргу за договором від 12.06.2014р. №29, 31791,12грн. інфляційних, 2648,85 грн. 3% річних, 28069,33 грн. пені.

Господарським судом ухвалою від 03.03.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/183/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

21.03.2016р. на адресу суду від Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури надійшла заява (вх.№3164/16), згідно якої перший відповідач позов визнає в повному обсязі та просить його задовольнити. А також, просить справу №906/183/16 розглядати за відсутності представника Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури.

24.03.2016р. на електронну адресу суду надійшло клопотання СТОВ "Слава" про оголошення перерви в судовому засіданні (вих.№81 від 23.03.2016р.) разом з доданими документами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 24.03.2016р. відповідачі повноважних представників не направили.

Представник позивача подав клопотання (вх.№3448/16 від 24.03.2016р.) про продовження строку розгляду справи №906/183/16 у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів та розрахунку пені.

За наведених обставин, господарський суд ухвалою від 24.03.2016р. відклав розгляд справи на 12.05.2016р., продовживши встановлений строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача.

Відповідачі повноважних представників в судове засідання 12.05.2016р. не направили, хоча про час і місце засідання суду повідомлялися своєчасно та належним чином.

11.05.2016р. на адресу Господарського суду Житомирської області повернулася неврученою ухвала суду від 24.03.2016р. про відкладення розгляду справи №906/183/16 на 12.05.2016р., яка направлялася на адресу першого відповідача - Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури, з відміткою поштового відділення щодо причин повернення "за закінченням терміну зберігання".

12.05.2016р. до суду від СТОВ "Слава" надійшов відзив на позовну заяву (вих.№94 від 11.05.2016р.), за змістом якого другий відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, 12.05.2016р. до суду від СТОВ "Слава" надійшло клопотання за вих.№95 від 11.05.2016р. про проведення почеркознавчої експертизи. Згідно клопотання другий відповідач просить призначити у справі №906/183/16 судову почеркознавчу експертизу у зв'язку з наявними сумнівами щодо того, хто саме підписував акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000034 на загальну суму 40 тис. грн. від 19.06.2014р.

За наведених обставин, ухвалою суду від 12.05.2016р. відкладено розгляд справи на 26.05.2016р., зобов'язано сторони подати необхідні для розгляду справи документи, в т.ч. від позивача та першого відповідача - письмові пояснення на клопотання другого відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у справі; пропозиції щодо можливих питань для вирішення експертизи та установ, яким може бути доручено проведення такої експертизи. Другого відповідача ухвалою зобов'язано забезпечити явку в засідання суду 26.05.2016р. керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" ОСОБА_3, а також, надати господарському суду документи, необхідні для забезпечення можливості призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи. Викликано в засідання суду уповноважених представників сторін та керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" ОСОБА_3. Явку останнього в засідання суду визнано обов'язковою.

В судове засідання 26.05.2016р. відповідачі повноважних представників не направили, а також, всупереч вимог закону та ували суду в судове засідання 26.05.2016р. не з'явився керівник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" ОСОБА_3, при цьому, про час і місце засідання суду зазначені особи повідомлялися своєчасно та належним чином.

26.05.2016р. на електронну адресу суду від СТОВ "Слава" надійшли документи, серед яких клопотання за вих.№153 від 25.05.2016р. про розгляд справи за відсутності директора СТОВ "Слава" ОСОБА_3 у зв'язку з розпалом посівного сезону та безперервною роботою підприємства.

В судовому засіданні 26.05.2016р. представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. За клопотанням представника позивача до матеріалів справи долучено подані з супровідним листом від 26.05.2016р. (вх.№6347/16) документи, а також, письмові пояснення на клопотання другого відповідача про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№6348/16 від 26.05.2016р., а.с.118). В поясненнях позивач зазначив, що проведення по справі почеркознавчої експертизи вважає за недоцільне, враховуючи те, що акт №ОУ-0000034 від 19.06.2014р. підписаний уповноваженою особою, скріплений печаткою СТОВ "Слава" та після підписання вказаного акту відбулось перерахування коштів від СТОВ "Слава" на користь позивача 8750,00 грн. (платіжне доручення №1588 від 13.11.2014р.), що свідчить про фактичне прийняття СТОВ "Слава" виконання робіт по ремонту завальної ями та монтажу обладнання за договором №29 від 12.06.2014р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та СТОВ "Слава". У разі призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, виконання її позивач просить доручити Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Головного управління Національної поліції в Житомирській області; на вирішення експертизи поставити питання: Чи належить підпис на акті №ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_3.

За наведених обставин, зважаючи, також, на неявку представників відповідачів та лише часткове виконання сторонами вимог ухвали суду, враховуючи необхідність подання додаткових доказів з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд відклав розгляд справи на 16.06.2016р.

При цьому, повторно зобов'язано другого відповідача забезпечити особисту явку в засідання суду 16.06.2016р. керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" ОСОБА_3 з метою вирішення клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи та відбирання зразків підписів. Керівнику СТОВ "Слава" ОСОБА_3 зауважено судом в ухвалі, що відповідно до вимог ст.ст.4-5,115 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду є обов'язковою до виконання на усій території України, а також, попереджено про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.06.2016р. у зв'язку із запланованою відпусткою судді розгляд справи №906/183/16, призначений на 16.06.2016р. перенесено на 28.07.2016р.

16.06.2016р. на електронну адресу суду та 21.06.2016р. на поштову адресу суду від СТОВ "Слава" надійшли наступні документи:

- заява за вих. №182 від 13.06.2016р. про залишення без розгляду клопотання про проведення почеркознавчої експертизи №95 від 11.05.2016р. (а.с.128);

- клопотання за вих.№185 від 13.06.2016р. про розгляд справи за відсутності представника СТОВ "Слава"(а.с.129);

- відзив другого відповідача на позовну заяву про стягнення боргу (вих.№184 від 13.06.2016р., а.с.130-131);

- додаткові письмові пояснення за вих.№183 від 13.06.2016р., зокрема, щодо непідписання другим відповідачем видаткової накладної №РН-0000045 від 04.07.2014р. та акту здачі-прийняття робіт №ОУ 0000050 (а.с.132). В цих поясненнях другий відповідач у т.ч. повідомив, що на підприємстві відсутній і оригінал, і копія даного документа, тому немає можливості надати його суду для огляду.

У відзиві на позовну заяву СТОВ "Слава" проти позову заперечило, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з їх незаконністю та необґрунтованістю. Другий відповідач стверджує, що дійсно, 12.06.2014 р. між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та СТОВ "Слава" (замовник) було укладено договір №29, що за своєю правовою природою містить ознаки договору поставки та надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язувався поставити та провести монтаж зерноочисного обладнання для замовника. Щодо непідписання СТОВ "Слава" видаткової накладної №РН-0000045 від 04.07.2014р. про поставку секції проміжної НКЗ-50 та акта здачі-прийняття робіт №ОУ0000050 другий відповідач зазначив, що вказана деталь не поставлялася, а вказані роботи не проводилися, про існування згаданих документів та акта про відмову їх підписати відповідачу 2 стало відомо вже після надходження на його адресу копії позовної заяви з додатками. Відповідач 2 наголошує, що позивач не надав для суду жодних належних та допустимих доказів того, що дані деталі та послуги були надані замовнику, а враховуючи відсутність доказів передачі для відповідача 2 вищевказаних деталей та послуг, недоведеним є й факт порушення відповідачем 2 зобов'язань щодо їх оплати.

Вищевказані документи в оригінальних підписаних примірниках надійшли на адресу суду з супровідним листом 21.06.2016 р. (а.с.139-151).

26.07.2016р. суду від позивача разом з супровідним листом за вх.№9169 надійшов розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань СТОВ "Слава" (а.с.168,169-172) та докази направлення позивачем вказаного розрахунку та письмових пояснень позивача поданих до суду 26.05.2016р. (опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек від 25.07.2016р., а.173,174).

У відповідності до поданого позивачем розрахунку пені на суму заборгованості 53623,50 грн. нараховано за період з 21.06.2014р. по 21.06.2015р. пеню у розмірі 19778,98 грн.

У зв'язку з перебуванням судді Ляхевич А.А. на лікарняному, розгляд справи №906/183/16, призначений на 28.07.2016р., не відбувся.

Зважаючи на наведені обставини, ухвалою суду 10.08.2016р. слухання справи призначено на 31.08.2016р.

Слід зазначити, що у зв'язку з надходженням до суду (16.06.2016р. на електронну адресу суду та 21.06.2016р. на поштову адресу суду) від СТОВ "Слава" заяви за вих.№182 від 13.06.2016р. про залишення без розгляду клопотання про проведення почеркознавчої експертизи №95 від 11.05.2016р., при розгляді справи судом не розглядається клопотання СТОВ "Слава" про проведення почеркознавчої експертизи.

Представник позивача в засіданні суду подав до справи заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№02-44/761/16 від 31.08.2016р., а.с.189). Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідачів 53623,50 грн. основного боргу, 31791,12 грн. інфляційних, 2397,63 грн. 3% річних та 19778,98 грн. пені, а загалом 107591,23 грн. При цьому, позивач просить щодо нарахування пені враховувати розрахунок від 26.07.2016 р. та щодо нарахування 3% річних - розрахунок в додатку №3 до позовної заяви.

Враховуючи положення ст.22, ст.55 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача визначати ціну позову та до прийняття рішення у справі в т.ч. зменшувати розмір позовних вимог, господарський суд ухвалив заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду, розгляд справи здійснюється судом в межах позовних вимог, визначених вказаною заявою.

В засіданні суду представник позивача підтримав позов повністю, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог

В засідання суду 31.08.2016р. не з'явились представники обох відповідачів, хоча відповідно до приписів чинного законодавства та роз'яснень, наданих в п.п.3.9.1. п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідачів слід вважати повідомленими своєчасно та належним чином про дату, час і місце слухання справи; проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останні не скористались.

При цьому, під час розгляду справи до суду надійшли клопотання за вих.№185 від 13.06.2016р. про розгляд справи за відсутності представника СТОВ "Слава" та заява Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури (вх.№3164/16) про визнання позову та про розгляд справи №906/183/16 за відсутності представника Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, заявлені відповідачами клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору. Сприяли тривалому часу розгляду справи також наявні об'єктивні та поважні причини, як то - запланована відпустка судді та її перебування на лікарняному, внаслідок яких слухання справи переносились.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши їх доводи та заперечення по справі, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014р. між сторонами у справі - фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Слава" (замовник) укладено договір №29 (а.с.18-19), за яким виконавець зобов'язався за технічним завданням замовника провести: демонтаж та монтаж зерноочисного обладнання: сепаратор відбровідцентровий зерновий типу БЦС-50 в кількості 1 шт. вартістю 130000,00 грн.; норія ковшова зернова НКЗ-50 (14,8м) в кількості 1 шт. вартістю 36000,00 грн.; норія ковшова зернова НКЗ-50 (5,8м) в кількості 1 шт. вартістю 24000,00 грн.; шибер норії НКЗ-50 в кількості 1 шт. вартістю 750,00 грн.; пульт управління ПУ-5 в кількості 1 шт. вартістю 5800,00грн.; механізм підйому кришки завальної ями в кількості 1 шт. вартістю 950,00грн.; а також, роботи по ремонту завальної ями і монтажу обладнання вартістю 40000,00грн., загальна вартість обладнання та робіт за договором становить 237500,00грн. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору, сума договору визначається як загальна сума вартості товару і складає 237500,00 грн.

Згідно з п.2.1., п.2.2. договору, товар поставляється на умовах склад виконавця. За пунктом 2.5 договору, виконавець для приймання товару та послуг замовником зобов'язаний надати документи: накладну та акт виконаних робіт.

В пункті 2.6. договору вказано, що транспортні витрати проводяться за рахунок замовника.

За змістом п.3.1. - п.3.3. договору, замовник зобов'язаний провести за безготівковим розрахунком попередню оплату у розмірі 50% 118750,00 грн. Суми у розмірі 25% - 59375,00 грн. замовник зобов'язаний оплатити за безготівковим розрахунком на протязі одного банківського дня після доставки товару. Остаточний розрахунок у розмірі 25% - 59375,00 грн. Замовник зобов'язаний оплатити за безготівковим розрахунок на протязі одного банківського дня після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.6.2. договору, здача-прийом об'єкту в експлуатацію оформляється сторонами актом здачі-прийому виконаних робіт.

У відповідності до п.8.1. договору, в разі прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за договором за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п.11.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У даному випадку, договір №29 від 12.06.2014р. за своєю правовою природою є змішаним договором, що поєднує в собі елементи договору поставки (в частині поставки обладнання) та договору підряду (в частині виконання робіт з ремонту завальної ями і монтажу обладнання).

Так, за статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також, між позивачем та відповідачем у справі виникли договірні зобов'язання підряду (виконання робіт), згідно яких, в силу ст.837 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Нормами статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що до обов'язків замовника, зокрема, відноситься оплата виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довіреності №185 від 18.06.2014р. (а.с.23) відповідно до видаткової накладної №РН-0000019 від 19.06.2014р. позивач передав, а СТОВ "Слава" прийняло обумовлене договором №29 від 12.06.2014р. зерноочисне обладнання загальною вартістю 197500,00 грн. (а.с.24).

Також, 19.06.2014р. позивачем та другим відповідачем відповідно до умов договору №29 від 12.06.2014р. підписано акт №ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг), за яким виконавцем передано, а замовником прийнято виконані роботи по ремонту завальної ями та монтажу обладнання вартістю 40000,00 грн. (а.с.25).

Слід зазначити, також, що, заявляючи позовні вимоги по справі про стягнення заборгованості за договором №29 від 12.06.2014р., позивач подав на підтвердження позову також видаткову накладну №РН-0000045 від 04.07.2014р., де зазначено про передачу позивачем СТОВ "Слава" товару - секції проміжної НКЗ-50 0,6 м. в кількості 1шт. вартістю 870,00 грн. (а.с.39) та акт №ОУ-0000050 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про перевезення вантажу по маршруту Житомир - с.Припутні, Ізяславський р-н, Хмельницька обл., - Житомир а/м MAN, вартістю 2128,50 грн., які, за твердженням позивача, були надані другому відповідачу.

Разом з тим, ні видаткова накладна №РН-0000045 від 04.07.2014р. на суму 870,00грн., ні акт №ОУ-0000050 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від імені СТОВ "Слава" не підписані.

04.07.2014р. ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 складено акти про те, що 04.07.2014р. представники СТОВ "Слава" після прийняття секції проміжної НКЗ-50 0,4 мм. на суму 870,00грн. відповідно до договору №29 від 12.06.2014р., відмовились підписати видаткову накладну №РН-0000045 від 04.07.2014р. в сумі 870,00 грн. та акт №ОУ-0000050 від 04.07.2014р. на суму 870 грн.

Однак, при цьому, згідно пояснень, що надійшли при розгляді справи від другого відповідача, ТОВ "Слава" наголошує, що не підписувало вказаних документів та не отримувало від позивача ні обладнання, зазначеного у видатковій накладній №РН-0000045 від 04.07.2014р. на суму 870,00 грн., ні послуг з перевезення вантажу по маршруту Житомир - с.Припутні, Ізяславський р-н, Хмельницька обл., - Житомир а/м MAN, вартістю 2128,50 грн., як це зазначено позивачем в акті №ОУ-0000050 від 04.07.2014р. на суму 870 грн.

За відсутності інших доказів приймання-передачі товару та виконаних робіт відповідно до оформлених позивачем накладної і акту, що не підписані другим відповідачем, в суду відсутні підстави приймати до уваги вказані документи в якості належних доказів на підтвердження обставин, на які покликається позивач та покладає їх в основу частини із заявлених вимог по справі.

Також, в суду відсутні підстави вважати, що оформлені позивачем видаткова накладна №РН-0000045 від 04.07.2014р. та акт №ОУ-0000050 від 04.07.2014р. взагалі стосуються договору №29 від 12.06.2014р., оскільки, по-перше: передбачаючи в пункті 2.6. договору те, що транспортні витрати проводяться за рахунок замовника, сторони, однак, не встановили, що транспортні послуги будуть надаватися замовнику виконавцем, не визначено умови надання цих послуг та їх оплати; по-друге, умовами договору №29 від 12.06.2014р. не передбачалась поставка саме того обладнання, яке вказано позивачем у не підписаній іншою стороною накладній, при цьому, увесь перелік обумовленого в договорі обладнання було передано другому відповідачі за видатковою накладною №РН-0000019 від 19.06.2014р.; по-третє, у договорі сторони зафіксували чітку суму договору, яка відповідала вартості обумовлених договором робіт і обладнання, вартість обладнання і транспортних послуг згідно акту і накладної від 04.07.2014р. договором не передбачалась.

Отже, вимоги позову щодо стягнення суми основного боргу за договором №29 від 12.06.2014р. в частині 870,00 грн. вартості обладнання, зазначеного у видатковій накладній №РН-0000045 від 04.07.2014р. та 2128,50 грн. вартості послуг з перевезення вантажу згідно акту №ОУ-0000050 від 04.07.2014р. суд вважає безпідставними, з огляду на непідтвердженість даних вимог належними та допустимими доказами по справі.

Стосовно позову про стягнення боргу в іншій частині суд враховує, що на підставі укладеного між сторонами договору, відповідно до підписаного акту №ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.06.2014р. та видаткової накладної №РН-0000019 від 19.06.2014р., між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити виконані роботи та поставлене обладнання, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як уже зазначалось, згідно з п.3.1. - п.3.3. договору, замовник зобов'язаний провести за безготівковим розрахунком попередню оплату у розмірі 50% 118750,00 грн. (як підтверджується матеріалами справи, даний платіж здійснено другим відповідачем згідно з платіжним дорученням №1139 від 16.06.2014р., а.с.36). Суму 59375,00 грн. (25% від суми договору) - замовник зобов'язався оплатити за безготівковим розрахунком на протязі одного банківського дня після доставки товару, що було здійснено другим відповідачем відповідно до платіжного доручення №1202 від 07.07.2014р. на суму 59375,00 грн. (а.с.37). Водночас, остаточний розрахунок у розмірі 25% від суми договору 59375,00 грн., який замовник зобов'язаний оплатити на протязі одного банківського дня після підписання акту виконаних робіт, здійснений СТОВ "Слава" не був. Лише 13.11.2014р. згідно з платіжним дорученням №1588 другим відповідачем було перераховано позивачу за поставлене за договором обладнання в сумі 8750,00 грн. Таким чином, другий відповідач свої зобов'язання по проведенню у повному обсязі оплати не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за поставлене обладнання та виконані роботи склала 50625,00 грн.

Згідно вимог ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При розгляді справи відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним свого зобов'язання з оплати виконаних робіт, не містять їх і матеріали справи. Факт наявності боргу у другого відповідача за договором №29 від 12.09.2014р. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з 50625,00 грн. основного боргу є правомірною.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи, 12.06.2015 р. між ФОП ОСОБА_2 (як кредитором) та Кооперативом "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури (як поручителем) укладено договір поруки (а.с.20), за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань Сільськогосподарським товариством "Слава" (боржник), що виникли з договору від 12.06.2014р. №29, укладеним між кредитором і боржником (основний договір), про постачання та монтаж зерноочисного обладнання відповідно до основного договору загальною вартістю 237500,00 грн. (п.1.1. договору поруки).

Згідно змісту п.3.1. договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.4 цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником згідно основного договору у сумі, що дорівнює 500,00 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлені обставини справи, умови укладеного між позивачем та першим відповідачем договору поруки від 12.06.2015р., в забезпечення виконання зобов'язань другого відповідача за договором №29 від 12.06.2014р., та встановлені межі відповідальності першого відповідача за договором поруки, господарський суд дійшов висновку, що 500,00 грн. основного боргу підлягає стягненню з першого відповідача. Решта від суми основної заборгованості за договором №29 від 12.06.2014р., а саме, 50125,00 грн., має бути стягнута з другого відповідача.

Таким чином, є доведеним факт невиконання другим відповідачем у встановлений договором строк свого обов'язку, а тому дії другого відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як уже зазначалось вище, в пункті 8.1. договору сторони погодили, що за прострочення в оплаті, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за договором за кожний день прострочення платежу.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, її розмір та порядок нарахування встановлено ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, перевіривши здійснені позивачем нарахування 19778,98 грн. пені (розрахунок, а.с.170-172), господарський суд встановив, що у визначених позивачем межах нарахувань та з огляду на обмеження, передбачені ч.6 ст.232 ГК України, правомірним є нарахування пені за допущені періоди прострочення заборгованості на існуючу у вказані періоди суму заборгованості, зважаючи на здійснення часткового розрахунку, в загальній сумі 7652,17 грн.; в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню господарським судом. В задоволенні позову щодо стягнення решти від заявленої суми пені, а саме, 12126,81 грн. пені, господарський суд відмовляє за безпідставністю нарахування.

Також, у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що другий відповідач є боржником, який прострочив виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого товару та виконаних робіт, позивач заявив до стягнення на свою користь також 2397,63 грн. 3% річних та 31791,12 грн. інфляційних.

Перевіривши розрахунок позивача (3% річних - а.с.34-35; інфляційних - а.с.32-33), господарський суд, відповідно до встановлених обставин справи визначив, що сума 2397,63 грн. 3% річних заявлена в межах правомірно нарахованої суми відсотків річних; стосовно інфляційних, то правомірним є нарахування та заявлення до стягнення з другого відповідача інфляційних в сумі 30577,91 грн. Позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими, в решті від нарахованої і заявленої суми інфляційних, а саме, у стягненні 1213,21 грн. інфляційних, господарський суд відмовляє.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав, не використавши в повній мірі наданих йому процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково: стягненню на користь позивача з першого відповідача підлягають 500,00 грн. основного боргу; з другого відповідача - 50125,00 грн. основного боргу, 2397,63 грн. 3% річних, 7652,17 грн. пені та 30577,91 грн. інфляційних. В решті позову слід відмовити.

У відповідності до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на другого відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог. Зайво сплачена позивачем сума судового збору у встановленому законом порядку підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кооперативу "Ритм" по виготовленню радіоелектронної апаратури (10002, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.67, ідентифікаційний код 22047479) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 500,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (30353, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Припутні, вул.К.Маркса, буд.64, ідентифікаційний код 30626736) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 50125,00 грн. основного боргу,

- 2397,63 грн. 3% річних,

- 7652,17 грн. пені,

- 30577,91 грн. інфляційних,

- 1368,79 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 127,23 грн. зайво сплаченого судового збору згідно з квитанцією №12154256 від 12.02.2016р. на суму 1741,10 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.09.16

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3,4 - сторонам (реком.)