Рішення

від 05.09.2016 по справі 913/527/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 вересня 2016 року Справа № 913/527/16

Провадження №5/913/527/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Марс БеверіджизВ» , м. Луганськ

другого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Солар ОСОБА_2В» , м. Луганськ

третього відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Комбінат хлібобулочних виробів В«ЛуганськхлібВ» , м. Луганськ

четвертого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«МарсВ» , м. Луганськ

про стягнення 13544012 грн. 87 коп.

Господарський суд Луганської області в складі :

ОСОБА_3 - головуючого судді, суддів Іноземцевої Л.В. та Лісовицького Є.А.

Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_4, провідний юрисконсульт юридичного відділу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", довіреність № 1041 від 02.06.2016;

від відповідачів - ОСОБА_5, керівник підприємств відповідачів відповідно до спеціальних витягів.

В судовому засіданні 18.08.2016 було оголошено перерву відповідно до приписів ст.. 77 Господарського процесуального кодексу до 05.09.2016.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з першого відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 101 від 03.12.2012 в сумі 13544012 грн. 87 коп., у тому числі: борг за кредитом з 01.02.2014 по 27.03.2016 в сумі 7290000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом з 06.08.2014 по 27.03.2016 в сумі 2514169 грн. 90 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 02.10.2014 по 27.03.2016 в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 02.10.2014 в сумі 2874454 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 29.02.2016 в сумі 524240 грн. 42 коп.

- стягнути з другого відповідача на користь позивача заборгованість за договором поруки від 03.12.2012 № 101/31, який був укладений в забезпечення зобов'язань за договором кредитної лінії № 101 від 03.12.2012 в сумі 13544012 грн. 87 коп., у тому числі: борг за кредитом з 01.02.2014 по 27.03.2016 в сумі 7290000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом з 06.08.2014 по 27.03.2016 в сумі 2514169 грн. 90 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 02.10.2014 по 27.03.2016 в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 02.10.2014 в сумі 2874454 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 29.02.2016 в сумі 524240 грн. 42 коп.

- стягнути з третього відповідача на користь позивача заборгованість за договором поруки від 03.12.2012 № 101/32, який був укладений в забезпечення зобов'язань за договором кредитної лінії № 101 від 03.12.2012 в сумі 13544012 грн. 87 коп., у тому числі: борг за кредитом з 01.02.2014 по 27.03.2016 в сумі 7290000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом з 06.08.2014 по 27.03.2016 в сумі 2514169 грн. 90 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 02.10.2014 по 27.03.2016 в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 02.10.2014 в сумі 2874454 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 29.02.2016 в сумі 524240 грн. 42 коп.

- стягнути з четвертого відповідача на користь позивача заборгованість за договором поруки від 03.12.2012 № 101/33, який був укладений в забезпечення зобов'язань за договором кредитної лінії № 101 від 03.12.2012 в сумі 13544012 грн. 87 коп., у тому числі: борг за кредитом з 01.02.2014 по 27.03.2016 в сумі 7290000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом з 06.08.2014 по 27.03.2016 в сумі 2514169 грн. 90 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 02.10.2014 по 27.03.2016 в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 02.10.2014 в сумі 2874454 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 06.08.2014 по 29.02.2016 в сумі 524240 грн. 42 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши заперечення на відзив від 31.08.2016 № 39-09/1068.

Представником першого відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити позов до нього без розгляду з огляду на те, що у провадженні господарського суду Луганської області перебуває справа № 913/437/16 про банкрутство ТОВ «Марс Беверіджиз».

Судом у задоволенні вказано клопотання відмовлено з огляду на необґрунтованістю, оскільки вказані вимоги не відповідають приписам чинного законодавства.

Представником третього відповідача надано відзив на позовну заяву від 16.08.2016 № 4/16/08-1, в якому він зазначає, що строк дії поруки припинено, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.

Другий та четвертий відповідач відзиви на позовну заяву не надали.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством В«Державний ощадний банк України, як кредитором, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марс Беверіджиз», як позичальником, 03.12.2012 був укладений кредитний договір № 101 (далі за текстом - договір).

Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в сумі 7290000 грн. 00 коп., сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається окремими частинами з остаточним терміном повернення не пізніше 02.12.2015.

В пункті 2.3 договору сторони погодили графік погашення кредиту.

При цьому. пунктом 2.3.3 договору кредиту передбачено що позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 20% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Згідно із п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.01.2013.

До договору підписано додаткову угоду № 1 від 28.12.2012, якою з 01.01.2013 встановлено процентну ставку в розмірі 21% річних.

Додатковою угодою від 18.07.2013 № 2 з 01.07.2013 встановлено процентну ставку в розмірі 19,8% річних.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується платіжними дорученнями та меморіальними ордерами (а.с. 158-212).

Як вбачається з виписки з особового рахунку, перший відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконав частково.

В забезпечення зобов'язань першого відповідача за договором про надання кредитної лінії від 03.12.2012 № 101 банком було укладено наступні договори поруки:

- від 03.12.2012 № 101/31 з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Солар ОСОБА_2В» ;

- від 03.12.2012 № 101/32 з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб»;

- від 03.12.2012 № 101/33 з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Марс».

Відповідно до умов вказаних договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях першого відповідача, що випливають з договору про надання кредитної лінії № 101 від 03.12.2012 зі всіма змінами та доповненнями до нього (розділ «Терміни та їх тлумачення» договорів поруки).

Згідно із п. 1.1 договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором.

Згідно із п. 4.1 договорів поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.

В порушення умов кредитного договору та договорів поруки відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту у встановлені строки.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог до першого відповідача, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір № 101 від 03.12.2012 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Факт видачі першому відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Перший відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме з першого відповідача слід стягнути 7290000 грн. 00 коп. простроченого боргу та 2514169 грн. 90 коп. прострочених відсотків по кредиту за період з 06.08.2014 по 27.03.2016.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 279657 грн. 79 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту з 02.10.2014 по 27.03.2016, 61490 грн. 70 коп. 3% річних за прострочення сплати відсотків з 06.08.2014 по 27.03.2016, 2874454 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту з 02.10.2014 по 29.02.2016 та 524240 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за кредитом з 06.08.2014 по 29.02.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання першого відповідача на те, що після введення мораторію на задоволення вимог кредитора не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних від простроченої суми тощо, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Ухвалою від 05.04.2016 у справі № 913/437/16 порушення провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат припиняється з 05.04.2016.

Тому, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підпадають під дію мораторію.

У зв'язку з цим, перевіривши розрахунки позивача та враховуючи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 В«Про деякі практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями), суд дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог частково у заявлених сумах за визначені позивачем періоди, а саме з відповідача підлягають стягненню 3% річних за прострочення сплати кредиту з 02.10.2014 по 27.03.2016 в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків з 06.08.2014 по 27.03.2016 в сумі 61490 грн. 70 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту з жовтня 2014 року по лютий 2016 року в сумі 2874454 грн. 06 коп. та інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом з серпня 2014 року по лютий 2016 року в сумі 524215 грн. 29 коп.

Таким чином, позов до першого відповідача підлягає задоволенню частково. З першого відповідача слід стягнути борг за кредитом в сумі 7290000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом в сумі 2407688 грн. 10 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 61490 грн. 70 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту в сумі 2874454 грн. 06 коп. та інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 524215 грн. 29 коп.

Щодо позовних вимог до інших відповідачів суд дійшов до наступного висновку.

За приписами ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом , так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється за спливом строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У даному випадку договір поруки містить строк дії поруки - порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором (п. 4.1 договорів поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

З договорів поруки вбачається не встановлення строку, після якого порука припиняється, а умови договору (п. 4.1) про дію договору до припинення забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором не є встановленим строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. (постанови Верховного Суду України від 21.05.2012 № 6-48цс11, № 6-68цс11, від 23.05.2012 № 6-3цс12, від 18.07.2012 № 6-78цс12 )

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. (постанова Верховного Суду України від 17.09.2014 № 9-6цс14-1).

В цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем).

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку (постанова Верховного Суду України від 17.09.2014).

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України . Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Пунктом 2.3.3 договору кредиту передбачено, що позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування .

Останній транш був наданий позивачем першому відповідачу 14.03.2014 в сумі 2879000 грн. 00 коп.

Вказаний транш повинен бути повернутий до 14.03.2015.

Позивач направив вимоги до позичальника та поручителів лише 02.12.2016 (а.с. 52-56), тобто поза межами 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання.

З огляду на недотримання позивачем названих положень статті 559 Цивільного кодексу України дія поруки другого, третього та четвертого відповідачів за зобов'язаннями першого відповідача припинилась, у зв'язку з чим у задоволенні позову до цих відповідачів слід відмовити (Аналогічна правова позиція щодо припинення поруки викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/14545/13).

У задоволенні позову щодо другого, третього та четвертого відповідачів слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на першого відповідача покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Марс БеверіджизВ» про стягнення 13544012 грн. 87 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Марс БеверіджизВ» , 91020, м. Луганськ, вул. Лутугінська, б. 127 «Г», код 31375820, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, б. 40 В«АВ» , код 09304612, прострочений борг в сумі 7290000 грн. 00 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 2514169 грн. 90 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 279657 грн. 79 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 61490 грн. 70 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 2874454 грн. 06 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 524215 грн. 29 коп., судовий збір в сумі 203159 грн. 82 коп. Видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Марс БеверіджизВ» відмовити.

4. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Солар ОСОБА_2В» про стягнення 13544012 грн. 87 коп. відмовити у повному обсязі.

5. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Комбінат хлібобулочних виробів В«ЛуганськхлібВ» про стягнення 13544012 грн. 87 коп. відмовити у повному обсязі.

6. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«МарсВ» про стягнення 13544012 грн. 87 коп. відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 09.09.2016.

ОСОБА_6ОСОБА_3

Суддя Л.В.Іноземцева

Суддя Є.А.Лісовицький