Постанова

від 08.09.2016 по справі 903/226/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 903/226/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Бучинська Г.Б.

судді Сініцина Л.М.

секретар судового засідання Драчук В. М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - ОСОБА_1, представник довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс"

на рішення господарського суду Волинської області від 07.06.16 у справі № 903/226/16

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральне - Луцьк", м. Луцьк

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс", м. Луцьк

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.06.2016 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральне-Луцьк" до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" про усунення перешкод у користуванні майном - задоволено повністю.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідно до листа Луцької міської ради №Я-100/1-210 від 14.02.2014 Луцька міська рада спірне приміщення відносить до нежитлових, що в свою чергу виключає безоплатну передачу позивачу цього приміщення. Крім того згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс житловий будинок, що знаходиться по вул. Волі, 12 у м. Луцьку був переданий на баланс ОСББ "Центральне - Луцьк" 20.12.2013, а договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 10,0 кв.м., яке орендував відповідач, було розірвано з Луцькою міською радою 01.03.2014, на момент передачі житлового будинку що знаходиться по вул. Волі, 12 у м. Луцьку орендодавцем, а отже власником спірного приміщення була Луцька міська рада. Спірне приміщення не було виділеним в окрему облікову одиницю та не мало окремого інвентарного номера. Таким чином, матеріалами справи встановлено, що приміщення не може вважатися В«ізольованим нежитловим приміщеннямВ» , оскільки таке перегородження відбулося самочинно без виготовлення необхідної проектної документації, без дозволу на реконструкцію та без введення його в експлуатацію, що підтверджується листом Луцької міської ради №1.1-8/314 від 20.01.2016, який був наданий у відповідь на запит адвоката від 13.01.2016.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Аверс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2016 скасувати та прийняти нове, яким в позові ОСББ «Центральне-Луцьк» до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" відмовити.

Зокрема, відповідач вважає, що обґрунтування на які посилається господарський суд Волинської області, як на обставину щодо задоволення позовних вимог позивача щодо усунення перешкод у користуванні майном є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та відповідно рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального право, не обґрунтовано та не надано доказів того, що спірне приміщення має ознаки допоміжного (в якому чи частині якого може знаходитися технічне обладнання будинку, зокрема інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир, без доступу до якого експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалося воно чи якась з його частин для обслуговування будинку тощо), в розумінні Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного Суду України N 4-рп/ від 02.03.2004.

Скаржник зазначає, що відповідно до листа Луцької міської ради №Я-100/1 -210 від 14.02.2014 Луцька міська рада спірне приміщення відносить до нежитлових, що в свою чергу виключає безоплатну передачу позивачу цього приміщення. Крім того згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс житловий будинок, що знаходиться по вул. Волі, 12 у м.Луцьку був переданий на баланс ОСББ „Центральне-Луцьк" 20.12.2013, а договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 10,0 кв.м., яке орендувало Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Аверс", було розірвано з Луцькою міською радою 01.03.2014. Тобто на момент передачі житлового будинку що знаходиться по вул.Волі,12 у м.Луцьку орендодавцем, а отже власником спірного приміщення була Луцька міська рада.

Також скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом не взято до уваги договір оренди нежитлових приміщень №648 від 11.08.2011 укладеного між відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Корпорація "Аверс" та не надав юридичної оцінки положенню цього договору, в якому спірне приміщення надане відповідачу в оренду як нежитлове.

Скаржник зазначає, що спірне приміщення Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Аверс" використовувало на умовах оренди для приймання платежів за користування телебаченням, то виходячи з положення п. 9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" дане приміщення не могло бути передане на баланс ОСББ «Центральне-Луцьк».

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що питання усунення перешкод у користуванні спірним майном належить до компетенції загальних зборів. Однак загальними зборами ОСББ „Центральне - Луцьк" рішення про розірвання договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна укладеного між ОСББ „Центральне - Луцьк" та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Корпорація "Аверс" не приймалося.

Скаржник відзначає, що суд першої інстанції покладаючи на Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Аверс" обов'язок знесення (демонтування) своїми силами та за рахунок відповідача прибудови (конструкції) не наводить доказів, на підставі яких він прийшов до висновку про проведення ОСОБА_2 акціонерним товариством "Корпорація "Аверс" самочинної прибудови, водночас відповідно до договору про оренду нежитлового приміщення №648 від 11.08.2011 на момент передачі Луцькою міською радою ОСОБА_2 акціонерному товариству "Корпорація "Аверс" спірне приміщення було нежитловим, тобто ізольованим, що в свою чергу спростовує висновок суду про проведення відповідачем самочинного будівництва цього приміщення з допоміжного на нежитлове.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ч. 1 ст. 1, п. 9 ст. 8, п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 10, ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Петухов М.Г., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 у зв'язку із відпусткою з 04.08.2016 по 02.09.2016 судді Петухова М.Г. та відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2016 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2016 у справі № 903/226/16 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Бучинська Г.Б.

15.08.2016 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2016 у справі № 903/226/16 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

17.08.2016 на адресу суду електронними засобами зв'язку від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку із терміновим відрядженням президента ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" та неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 розгляд справи відкладено на 08.09.2016.

25.08.2016 на виконання вимоги ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 на адресу суду позивачем надано копії Статуту ОСББ «Центральне-Луцьк» та Технічного паспорту на житловий будинок по проспекту Волі, 12 в м. Луцьк.

Представник позивача в судове засідання 08.09.2016 не з'явився, про місце, час і дату повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2016 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 17.08.2016 та представника відповідача в судовому засіданні 08.09.2016, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2016 у справі № 903/226/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2011 між ВАТ "Корпорація "Аверс" та Луцькою міською радою було укладено договір оренди нежитлового приміщення №648, згідно якого відповідачу передано у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 10 м. кв., за адресою: проспект Волі, 12, м. Луцьк.

20.08.2013 співвласниками квартир у будинку по пр. Волі, 12 у м. Луцьк було створено ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» , у зв'язку з цим, Луцька міська рада, рішенням №46/124 від 30.10.2013 надала згоду на передання даного житлового будинку на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Згідно акту приймання-передачі від 20.12.2013 житловий будинок по пр. Волі, 12 передано з балансу ЖКП № 3 на баланс ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» .

ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» звернулось до Луцької міської ради із заявою про розірвання існуючих договорів оренди допоміжних приміщень у житловому будинку №12 по пр. Волі у м. Луцьку, включаючи договір з ОСОБА_2 акціонерним товариством "Корпорація "Аверс".

Листом № Я-100/1-210 від 14.02.2014 Луцька міська рада повідомила, що сторони договору оренди, який укладений між ОСОБА_2 акціонерним товариств "Корпорація "Аверс" та Луцькою міською радою досягли згоди про їх розірвання з 01.03.2014.

Між ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» і ВАТ "Корпорація "Аверс" 01.03.2014 укладено договір на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна.

Даним договором передбачено предмет договору, обов'язки сторін, строк чинності, умови зміни та припинення договору. Зокрема, пунктом 1.1 розділу "Предмет договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна" передбачено, що колективний замовник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральне-Луцьк" замовляє обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пропект Волі, 12, загальною площею 3968,1 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а користувач бере участь у витратах колективного замовника на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих колективним замовником за цим договором. Користувач користується приміщенням, яке складається з однієї кімнати, загальною площею 10 кв.м., розміщене на першому поверсі Будівлі, відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Приміщення використовується для прийому оголошень та абонентської плати.

Відповідно до п. 2.2.3 Не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним місяцем, вносити плату за рахунок Колективного замовника будівлі, за замовлення санітарного обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічного обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги;

Пунктом 5.1 передбачено, що договір діє з 01 березня 2014 року по 01 березня 2015 року включно.

Відповідно до п. 5.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, тощо (п. 5.4 договору).

Листом № 3 від 28.01.2015 ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» повідомило відповідача про те, що з 01.03.2015 договір про відшкодування витрат на утримання будинку буде припиненим, що свідчить про відсутність наміру продовжувати його дію. 23.02.2015 листом № 8 ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» повторно повідомило відповідача про припинення вказаного вище договору.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у закінчння строку, на який його було укладено.

Матеріали справи свідчать, що після закінчення терміну дії договору оренди відповідач продовжує користуватися орендодованим майном, що підтверджується тим, що 24.12.2015 ОСББ В«Центральне-ЛуцькВ» на адресу відповідача направило вимогу №25 про звільнення нежитлового приміщення у строк, що не перевищує 10 днів з моменту одержання вимоги, яке отримане відповідачем 28.12.2015, однак вимоги про звільнення приміщення відповідач не виконав.

Протоколом № 12 засідання правління ОСББ «Центральне-Луцьк» №12 від 03.09.2015 одним із порушених питань порядку денного було вжиття заходів для усунення перешкод у користуванні майном (приміщенням), яке безпідставно займає ВАТ «Корпорація «Аверс» після закінчення терміну договору, та було вирішено підготувати необхідні матеріали для звернення до суду з позовом до ВАТ «Корпорація «Аверс» про усунення перешкод в користуванні майном, звільненні займаного приміщення та знесення самочинної прибудови.

Пунктом 5.7 Статуту ОСББ «Центральне-Луцьк» передбачено, що рішення членів об'єднання може бути прийнято шляхом їх письмового опитування.

До протоколу засідання правління ОСББ «Центральне-Луцьк» №12 від 03.09.2015 додано Листок опитування співвласників багатоквартирного будинку на проспекті Волі, 12 в м. Луцьку щодо того, що ВАТ «Корпорація «Аверс» незаконно займає допоміжне приміщення площею 10 м. кв. на першому поверсі та не виконує грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 16 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування «за» чи «проти».

На підставі прийнятого рішення, позивач ОСББ «Центральне-Луцьк» звертається до суду з позов до ВАТ «Корпорація «Аверс» про усунення перешкод в користуванні майном. В позовних вимогах просить усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням площею 10м.кв., яке розташоване на першому поверсі чьотирьохповерхового житлового будинку по проспекті Волі, 12 у м. Луцьку та є частиною під`їзду (парадного) №1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» звільнити дане приміщення та власними силами і за власний рахунок демонтувати самочинно зведену конструкцію (тамбур), що примикає до фасадної стіни першого поверху зі сторони проспекту Волі.

У пункті 4.5 Статуту ОСББ і в ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласни ків багатоквартирного будинку» визначено, що питання про використання спільного майна належать до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Однак, в позові не йдеться про певні способи використання майна чи то про зобов'язання укласти договір оренди на певних умовах. У позові йдеться про усунення перешкод у користуванні майном.

Статтею 4 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» передбачено, що ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Пунктом 2 частиною 1 статті 1 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 по справі №1-2/2004 В«Щодо офіційного тлумачення положень статей 1, 10 Закону України В«Про приватизацію державного житлового фондуВ» допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Допоміжне приміщення не було виділеним в окрему облікову одиницю та, відповідно, не мало окремого інвентарного номера, що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частинни з балансу на баланс (а.с. 19-22).

З доказів наявних в матеріалах справи, зокрема, листа Луцької міської ради №1.1-8/3453 від 01.06.2016 зазначено, що приміщення є допоміжним - фасадним входом до під`їзду; листа ЖЕК №3 №43 від 07.05.1996 приміщення вказане як частина нежилого приміщення - наскрізний прохід сходової площадки першого поверху; Технічного паспорта багатоквартирного житлового будинку №12 по проспекті Волі у м. Луцьку де вказано, що приміщення є частиною парадного входу до під`їзду, вбачається, що спірне приміщення є В«допоміжним приміщеннямВ» багатоквартирного будинку. Вказане також підтверджуєтья експлікацією форми №6-б на нежитлові і житлові приміщення, які мають вбудовані приміщення, де зазначено: приміщення по вул. Леніна, 12 , під'їзд №1, коридор (а.с. 150). А коридор не може існувати сам по собі, окремо від будинку та, відповідно, не може бути окремою інвентарною одиницею.

З наведеного вбачається, що приміщення формально не може вважатися В«ізольованим нежитловим приміщеннямВ» як це зазначає скаржник. А, фактичне його відокремлення від решти площі парадного (під`їзду) не надає йому статусу ізольованого, оскільки таке перегородження відбулося самочинно без виготовлення необхідної проектної документанції без дозволу на реконструкцію та без введения його в експлуатацію.

Тобто, власники квартир у житловому будинку №12 по пр. Волі у м. Луцьку є співвласниками зайнятого відповідачем допоміжного приміщення у цьому ж будинку.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріали справи свідчать, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральне - Луцьк" до закінчення терміну дії договору оренди висловило своє небажання продовжувати його дію (листи № 3 від 28.01.2015, № 8 від 02.02.2015).

Жодною нормою діючого законодавства України не заборонена можливість направляти попередження стороною за договором про небажання продовжувати орендні правовідносин закінчення терміну дії договору оренди.

Таким чином, дія договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна від 01.03.2014 припинилась 01.03.2015.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо звільнення приміщення після закінчення термії дії договору.

Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майнові вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у користуванні майном (своєю власністю) є покладення на відповідача обов'язку усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язання його звільнити.

Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральне - Луцьк" та ст. 26 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» об'єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об'єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідач самочинно без проходження необхідних дозвільних процедур влаштував прибудову, яка примикає до стіни будинку за адресою: пр. Волі 12, м. Луцьк. Даний факт підтверджується листом Луцької міської ради №1.1-8/314 від 20.01.2016, який знаходиться в матеріалах господарської справи №903/226/16 (а.с. 44).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Самочинне будівництво підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростувань викладеного в позові.

Окрім того, судова колегія відзначає, що Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки вказаний Закон регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління між співвласниками, а не з іншими юридичними особами.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2016 у справі № 903/226/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу № 903/226/16 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Сініцина Л.М.