Рішення

від 07.09.2016 по справі 278/1301/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/1301/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 вересня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Дубовік О.М.

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на садовий будинок №176 з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Садове товариство «Дачне» ОСОБА_3 селищної ради, будинок № 176. Зазначає, що 11.07.2013 року помер її дідусь ОСОБА_4, який зажиття все майно заповів їй, інші спадкоємці, крім неї, відсутні. Для оформлення прав на спадкове майно позивач звернулася до приватного нотаріуса, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на садовий будинок. Тому просить суд визнати за нею право власності на садовий будинок за заповітом після смерті ОСОБА_4Т, який помер 11.07.2013 року.

У судове засідання позивач не з'явилася; подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с. 32).

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи у відсутності представника (а.с. 30).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.

ОСОБА_4 помер 11.07.2013 року в м. Житомирі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис 1686 (а.с. 9).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, 20.09.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким все належне йому майно заповів позивачу ОСОБА_2 (а.с. 10).

Позивач являється онукою померлого ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 33, 34).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, які видані приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, частину спадково майна позивач ОСОБА_2 прийняла (а.с. 11, 12, 16).

З копії державного акту на право приватної власності на землю вбачається, що померлому ОСОБА_4 належала земельна ділянка, що розташована на території Садового товариства «Дачне», ділянка №176, ОСОБА_3 селищної ради Житомирського району, Житомирської області; землю передано для ведення садівництва (а.с. 15).

З довідок №58 від 08.08.2015 року та №44 від 09.07.2016 року, виданих Садовим товариством «Дачне» вбачається, що померлий ОСОБА_4 був членом вказаного товариства, якому належала садова ділянка №176 площею 0,046 га, на якій він побудував дачний будинок; заборгованості по членським внескам не має (а.с. 14, 35).

З технічного паспорту вбачається, що будинок збудований у 1984 році (а.с. 5-8), проте право власності на зазначене нерухоме майно ОСОБА_4 своєчасно оформлено не було, що підтверджується довідкою № 4217, виданою 19.07.2016 року Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради (а.с. 36).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як спадкоємець подала заяву до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 у встановлений законом термін. Даний факт підтверджується дослідженою судом довідкою від 31.03.2016 року № 21/02-14, відповідно до якої заведено спадкову справу № 14/2013 після смерті ОСОБА_4 Цією ж довідкою встановлено, що ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею (а.с. 37).

Проте, як вбачається з постанови № 20/02-31 від 31.03.2016 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю необхідного правовстановлюючого документа на садовий будинок № 176,що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Садове товариство «Дачне», ОСОБА_3 селищної ради (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповіт є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не приймати її.

Позивач прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори, що відповідає вимогам ст. 1269 ЦК України.

Окрім того, відповідачем подано заяву про визнання позову, а тому згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати за позивачем право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_4, який помер 11.07.2013 року, а саме: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Садове товариство «Дачне» ОСОБА_3 селищної ради, будинок № 176.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 328, 1222, 1233, 1251, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, право власності на садовий будинок №176 в порядку спадкування за заповітом, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Садове товариство «Дачне», і.к. 20411604, ОСОБА_3 селищної ради, після смерті ОСОБА_4, який помер 11.07.2013 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. М. Дубовік