Рішення

від 08.09.2016 по справі 379/933/16-ц

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/933/16-ц

2/379/404/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого: судді Бойка М.Г.

при секретарі: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща

справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Таращанська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів за довіреністю звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте подав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив, що 26.09.1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області і зареєстрований в реєстрі за № 180, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті, належатиме їй по закону заповіла у власність в рівних частках її дочкам - позивачам по справі.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВК № 000980, посвідченого 28.03.2000 року державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайового селянського підприємства «Червоний партизан» Лісовицька сільська рада Таращанського району Київської області, розміром 2,8 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_3 на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0085280, виданого 31.10.1996 року Таращанською районною державною адміністрацією на підставі рішення № 341 від 11.10.1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай за № 280.

Після чого, 19.10.1999 року Лісовицькою сільською радою на підставі рішення 11 сесії XIII скликання Лісовицької сільської Ради народних депутатів від 27.10.1999 року, вже померлій, на той час, ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії II-КВ № 013726 на земельну ділянку площею 2,6 га, яка знаходиться в адміністративних межах Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 280.

Спадкоємцями за заповітом є позивачі по справі. Інших спадкоємців за законом та за заповітом немає.

В установлений законом (ст.ст. 1269 , 1270 ЦК України ) шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивачі звернувся з заявами до нотаріуса про прийняття спадщини, проте у видачі Свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку їм було відмовлено в зв'язку з поданням правовстановлюючих документів, які не відповідають вимогам встановленим ст. 47 Закону України «Про нотаріат», оскільки державний акт на право приватної власності на вище вказану земельну ділянку, виданий після смерті спадкодавця та роз'яснено право звернення з позовом до суду.

Факт належності ОСОБА_3, яка померла 04 червня 1999 року, земельної ділянки загальною площею 2,6 га кадастровий номер 3224483200:04:011:0025, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія II-КВ № 013726, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 280, підтверджується наступними доказами: Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3206331662016, сформованим 15.04.2016 року.

Отже, позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 червня 1999 року, на спадкове майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 2,6 га..

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України , право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до п. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян або юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а ст.ст. 1235 , 1236 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб та визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов.

Питання про стягнення судових витрат по оплаті судового збору позивачі не ставить, а тому суд залишає їх за ними.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 15, 60, 61, 88, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 ЦК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1235, 1236, 1268, 1297 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Законом України «Про судовий збір» , суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, померлої 04 червня 1999 року, а саме на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,6 га, кадастровий номер 3224483200:04:011:0025, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія II-КВ № 013726, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 280.

Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, померлої 04 червня 1999 року, а саме на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,6 га, кадастровий номер 3224483200:04:011:0025, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія II-КВ № 013726, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 280.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особою, що не була присутня у судовому засіданні з дня отримання копії цього рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: