Постанова

від 06.09.2016 по справі 758/9928/16-п

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9928/16-п

Категорія 192

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Бородій В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з офісу великих платників податків ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Рейнбоу Діджитал», (код 35643625), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

за ч.1 ст. 163-2 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ТОВ «Рейнбоу Діджитал», за адресою: місто Київ, вулиця Деревообробна, 5 вчинив правопорушення, а саме:

п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, зокрема порушення встановленого порядку ведення податкового обліку в частині заниження податку на прибуток в сумі 288 288 гривень за 2015 рік;

п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п.п. 201.10, 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 320 320 гривень за 2015 рік.

ОСОБА_2, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не визнає та пояснив, що 17 червня 2016 року співробітниками ГУ ДФС у місті Києві було вручено Наказ №3796 від 16 червня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕИНБОУ ДІДЖИТАЛ» директором якого він є. Підставою видання вказаного Наказу стало неподання пояснень та їх документальних підтверджень у повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №295/26-15-14-02- 02/35643625 від 04.07.2016 року та Протокол №99 про адміністративні правопорушення від 04 липня 2016 року, яким на підставі вказаного Акту перевірки встановлено порушення директором положень Податкового кодексу та ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом також винесено податкові повідомлення рішення:

податкове повідомлення - рішення № 0004091402 від 19.07.2016 p., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 288 288 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0004101402 від 19.07.2016 p., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 320320 грн. за основним платежем та 160160 грн., за штрафними санкціями.

ОСОБА_2 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.І ст. 163-1 КпАП України, оскільки він не вчиняв дій (умисних чи з необережності) спрямованих на порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а тому вважаємо, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю з підстав встановлених п.1 ст. 247 КпАП України, що полягає в наступному.

Не погоджуючись із підставами винесення Наказу №3796 від 16 червня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ», наше Товариство звернулося із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» №3796 від 16 червня 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 23 червня 2016 року було відкрито провадження в адміністративній справі №826/9403/16 та призначено судовий розгляд справи на 26 липня 2016 року. Під час судового засідання, вислухавши сторони, суд прийняв рішення про письмове провадження в адміністративній справі.

На день призначеного судового засідання в Подільському районному суді міста Києва рішення в адміністративній справі №826/9403/16 не винесено.

В порядку адміністративного оскарження Товариством було також надіслано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення - рішення № 0004091402 від 19.07.2016 року та податкове повідомлення - рішення № 0004101402 від 19.07.2016 року винесені Головним управління ДФС у місті Києві на підставі Акту перевірки №295/26-15-14-02-02/35643625 від 04.07.2016 року. Державною фіскальною службою скарга була прийнята до розгляду, однак, строки її розгляду були продовжені до 13.10.2016 року.

Таким чином, Товариство оскаржує в судовому порядку як документ на підставі якого було призначено позапланову перевірку, так і результати її проведення у вигляді податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до вищестоящого органу.

Крім того, щодо самої суті встановленого податковим органом правопорушення, ОСОБА_2, пояснив, що 17 червня 2016 року співробітники ГУ ДФС у місті Києві вручили головному бухгалтеру Товариства Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» №3796 від 16 червня 2016 року за період часу з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року з питань взаємовідносин з ТОВ «ВАНСКОР ЛТД». Підставою видання вказаного Наказу стало неподання пояснень та їх документальних підтверджень у повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу. Вказані обставини також вказані на сторінках 7-8 Акту перевірки, де зазначається, що призначення перевірки відбулося у зв'язку з наданням Товариством відповіді на запит у неповному обсязі. Однак, ні Наказ про призначення перевірки, ні Акт перевірки жодним чином не визначають переліку документів, що не буди надані Товариством, що і стало підставою проведення перевірки.

Таким чином при фактичній відсутності передумов для самої перевірки, видання Наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» №3796 від 16 червня 2016 року суперечить чинному законодавству України, що має безумовним результатом протиправність висновків, вміщених в Акті перевірки.

Як вбачається з акту перевірки №295/26-15-14-02-02/35643625 від 04.07.2016 року підставами для заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 320320,00 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 288288,00грн. став висновок податкового органу з приводу того що, контрагент Товариства ТОВ «ВАНСКОР ЛТД» відсутній за місцезнаходженням, у нього відсутні необхідні приміщення для ведення господарської діяльності, не має трудових ресурсів та транспортних засобів.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується наданими представникам податкового органу, що проводили перевірку, первинними документами.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності ТОВ «РЕИНБОУ ДІДЖИТАЛ» та її основним видам.

Водночас документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарських операцій, що відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів та помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими під час перевірки: договорами з контрагентами, специфікаціями, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, актами здачі- приймання робіт, платіжні доручення.

Щодо обов'язкової наявності у Товариства транспортних документів, що витребовувалися податковим органом у запиті про надання інформації, а також під час перевірки, то відповідно до Договору поставки №142 укладеного між ТОВ «РЕИНБОУ ДІДЖИТАЛ» та ТОВ «ВАНСКОР ЛТД» та Специфікацій до нього, що були надані перевіряючим, Поставка здійснюється окремими партіями, асортимент та кількість Продукції в кожній партії, визначається Сторонами у Специфікаціях. Відповідно до п.5.1 Договору, доставка Продукції здійснюється на умовах, визначених відповідною Специфікацією на поставку партії продукції.

Відповідно до Специфікацій, укладених між Товариством та ТОВ «ВАНСКОР ЛТД» доставка товарів, придбаних на підставі Договору поставки № 142 здійснюється на умовах DAP відповідно до умов поставки Інкотермс-2010 згідно узгодженого сторонами переліку адрес. Відповідно до ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Термін DAP (поставка до пункту) є загальним положенням, при якому товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження за визначеною сторонами адресою/адресами. Вибір засобу транспортування та оплата доставки здійснюється поставщиком. А тому у Товариства відсутні документи стосовно транспортування придбаного товару до місць призначення.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на його контрагентів.

Порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові та видаткові накладні.

Платник податку на додану вартість (покупець товарів, робіт, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товари, роботи, послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

ОСОБА_2, вважає, що виходячи з наведеного, ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» під час здійснення господарських операцій діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагента, що вказаний в Акті (якщо такі порушення мали місце) тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

ОСОБА_2, вважає, що цілком неправомірним є висновок перевіряючого про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність документів про транспортування передаваємої продукції, відсутність транспортних засобів у ТОВ «ВАНСКОР ЛТД», а також інших ресурсів для здійснення поставки з огляду на те, що перевірка господарської діяльності ТОВ «ВАНСКОР ЛТД» податковими органами не здійснювалась, а сама відсутність товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей та іншої первинної документації, що підтверджує транспортування та зберігання товару, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Платник податків може бути необізнаним стосовно допущених порушень та дійсних намірів таких фізичних осіб, які представляють такого контрагента.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011р. по справі №21-47\10, та з практики Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Що стосується механізму підтвердження реальності тих господарських операції, по яким визначений податок на прибуток та був сформований податковий кредит з ПДВ, Податковий Кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та податку на прибуток. Як свідчать пред'явлені документи, такий порядок ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» було дотримано.

З наведеного вище вбачається, що виконання зобов'язань Товариством за договорами з ТОВ «ВАНСКОР ЛТД» та ТОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» підтверджено належними та допустимими первинними та іншими документами, що повністю підтверджує реальність цих господарських операцій.

Оскільки законність призначення та проведення перевірки за результатами якої було складено Акт оскаржуються в судовому порядку, а наслідки встановлені та відображені в тому ж Акті перевірки оскаржуються в адміністративному порядку, то не можна вважати беззаперечним доказом вчинення правопорушення висновки перевіряючих вміщені у цьому Акті.

Крім того, під час складання протоколу головним державним ревізором інспектором Ващенко О.О. встановлено дату, час і місце вчинення правопорушення, а саме: 04 липня 2016 року о 15-00 год., м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 46. Однак, вказана інформація є неправдивою, оскільки перевірка за результатами якої могло бути виявлене правопорушення була призначена тривалістю 5 робочих днів з 17 червня 2016 року по дату завершення перевірки, а саме по 24.06.2016 року, а тому вказане правопорушення не могло бути виявлено чи тим більше вчинено 04 липня 2016 року о 15-00 год.

Неправдиві дані у Протоколі про адміністративні правопорушення також підтверджується і тим, що у листі про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень) № 9546/10/26-15-14-04-03 від 22.04.2016 року ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що податковим органом виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «РЕЙНБОУ ДІДЖИТАЛ» даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ВАНСКОР ЛТД», що містяться у податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1), копію акту (а.с. 2-23), копію наказу (а.с. 24), заперечення з додатками(а.с. 37-91), суд встановив, що в діях ОСОБА_2, складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не вбачається, оскільки з наданих матеріалів та пояснень ОСОБА_2, не вбачається, що дії вчинено навмисно, оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП може настати тільки після вчинення навмисних дій. Крім того, податкові повідомлення- рішення оскаржені, рішення по справі не прийнято, тому виникає неузгодження.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, - підлягає закриттю, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-1, 247, 294, 307, 308 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя В.М. Бородій