Ухвала

від 08.09.2016 по справі 826/7139/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7139/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіАліменко В.О. суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю., за участю секретаря судового засіданняЛебедєвої Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної комісії, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Арбітражний керуючий ОСОБА_5 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від 05 квітня 2016 року, про накладення на Арбітражного керуючого ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення.

- Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого ОСОБА_5» 28.02.2013 року.

Разом з адміністративним позовом, позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме:

- Шляхом зупинення дії наказу №1263/5 від 28.04.2016 року Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5» до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, Арбітражним керуючим ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання, просить скасувати Ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вказане клопотання.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, статтею 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що і період з 02.03.2015 року до 12.03.2015 року відділом з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Запорізької області, на підставі Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на 1 квартал 2015 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2015 року №12/7, доручення Міністерства юстиції України від 20.01.2015 року №4-0-32-15/13.0.2 «Щодо проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_5 було проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 28.02.2013 року) за період з 23.03.2012 року до 01.03.2015 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.03.2015 року №26/15, яким встановлені порушення в діяльності арбітражного керуючого.

На підставі акту планової перевірки було прийнято рішення про винесення Розпорядження про усунення порушень від 25.03.2016 року №16-р/15, яким вирішено зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_5 у термін до 01.12.2015 року включно усунути виявлені порушення.

В період з 11.02.2016 року до 15.02.2016 року, включно, було проведено невиїзну позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 щодо виконання вимог розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015 року №16-р/15, винесеного Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізької області та складено довідку про результати невиїзної позапланової перевірки від 15.02.2016 року.

З метою спростування висновків комісії стосовно невиконання розпорядження, викладених у вказаній вище вказаній довідці, ОСОБА_5 надані письмові пояснення та документи.

Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області був складений Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24.02.2016 року №11/16, за результатами якого виявлені порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у зв'язку з невиконанням арбітражним керуючим ОСОБА_5 вимог розпорядження про усунення порушень від 25.03.2016 року №16-р/15, в строк встановлений Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області.

Наказом №1263/5 від 28.04.2016 року Міністерство юстиції України анулювало свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 видане ОСОБА_5 28.02.2013 року.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Абзац 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлює, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, передбачених ч.1 ст. 117 КАС України.

Так, колегія суддів зауважує, що на даний час арбітражний керуючий ОСОБА_5 виконує повноваження ліквідатора в 14 (чотирнадцяти) справах про банкрутство, а саме:

справа №5009/5094/12 про банкрутство TOB «АЛІОТ»;

справа №44/484-6 про банкрутство TOB «Компанія «Вертикаль»;

справа №15/177-6 про банкрутство TOB «ТБ МЖК «Консул»;

справа №910/21469/14 про банкрутство TOB «Мікол»;

справа №2/86-09-3817 про банкрутство ФОП ОСОБА_6;

справа №916/2834/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_7.;

справа №916/3536/15 про банкрутство TOB «Фінансова компанія «Альянс-Інвест»;

справа №916/3941/15 про банкрутство TOB «Транссервісінтернешнл»;

справа №916/3038/15 про банкрутство TOB «Завод залізобетонних виробів-3»;

справа №7-17-1/33-10-582 про банкрутство ЗАТ «АКВА»;

справа №2/125-09-5564 про банкрутство TOB «Альянс-Юг»;

справа №1/17-515-2011 про банкрутство ПП «Екватор»;

справа №2/17-1254-2011 про банкрутство ВАТ «Свемон-Південь»;

справа №4/234-Б про банкрутство КП «Виробнича фірма «Інструментальник».

Однак колегією суддів критичного розцінюються доводи апелянта про те, що Міністерством юстиції України створено перешкоду у веденні судових справ про банкрутство, у яких ОСОБА_5 виконує професійні обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та має передумови для порушення прав та охоронюваних законом інтересів банкрутів та їх кредиторів, що може призвести до настання незворотних істотно-негативних наслідків для сторін та учасників проваджень у справах про банкрутство, оскільки процедурність ведення справи про банкрутство згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чітко регламентована строками, термінами та умовами.

Відповідно до ч. 4 ст. 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у заяві про забезпечення позову позивач просить зупинити дію спірного наказу Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого ОСОБА_5 28.02.2013 року» в повному обсязі.

Проте, забезпечення позову шляхом обраного позивачем способу фактично впливає на вирішення справи по суті, оскільки направлено не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Забезпечуючи позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про відмову в праві на провадження діяльності, яка пов'язана з виконанням функціональних обов'язків, суд фактично продовжує повноваження (суб'єктом владних повноважень), в даному випадку продовження обов'язків арбітражного керуючого, з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою винагород тощо. Тобто, задовольняючи клопотання щодо забезпечення позову, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суд фактично вийшов би за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позаяк незалежно від зупинення або незупинення дії спірного наказу, це не матиме наслідком неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позову або ускладнення його виконання, оскільки не спричиняє незворотних наслідків.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана ухвала прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 117, 118, 159, 160, 165, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 2 ст. 211 КАС України).

Головуючий суддяВ.О. Аліменко СуддіО.В. Карпушова А.Ю. Кучма (Повний текст Ухвали виготовлений 09 вересня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.