Рішення

від 02.09.2016 по справі 372/1478/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1478/16-ц

№2-943/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2016 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду, Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою, в якій, просила суд, визнати за нею, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту: А) житловий будинок загальною площею 74,2 кв. м., з яких: житлова площа 33,2 кв. м., допоміжна площа 41,0 кв. м.; В) Погріб з шийкою; а) Прибудова; Б) Літня кухня; Г) сарай; Д) Жомова яма; Е) Убиральня; №1) Колодязь питний; №2) Ворота; №3 Хвіртка; №4 Огорожа; №5 Огорожа; №6 Огорожа; №7 Колодязь інженерних мереж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за нею право на завершення приватизації: земельної ділянки площею 0,250 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, земельної ділянки площею 0,1732 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, земельної ділянки площею 0,1876 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, розпочатої ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та одержання документів, що посвічують право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_1 Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, земельну ділянку загальною площею 0,3608 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та на житловий будинок, які розташовані на території Семенівської сільської ради Обухівського району. Позивач звернулася до Обухівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на таке нерухоме майно. За життя ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,250 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та земельних ділянок загальною площею 0,1732 а та площею 0,1876 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що були отримані померлим на підставі рішення 17 сесії 4 скликання Семенівської сільської ради від 21.10.2004 року, та виконав всі вимоги щодо приватизації, проте не встиг завершити процедуру приватизації та провести державну реєстрацію права власності на землю. Також після смерті ОСОБА_3 залишився житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав йому на підставі запису в погосподарській книзі Семенівської сільської ради. Так як іншим чином захистити своє право позивач не може, тому звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування та право на завершення приватизації.

Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач Семенівська сільська рада Обухівського району Київської області до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що в січні 1984 року правлінням колгоспу «Радянська Україна» с. Семенівка було видано довідку про те, що ОСОБА_3 користується присадибною земельної ділянкою розміром 0,40 га, згідно статуту колгоспу І земельної шнурової книги колгоспу, запис № 142.

27.02.1984 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво на забудову індивідуальної садиби, що знаходиться: АДРЕСА_1, розміром 4000 кв. м.

27.02.1984 року Виконавчим комітетом Семенівської сільської ради народних депутатів було винесено рішення № 69, яким виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,40 га для особистого підсобного господарства.

У 2004 році було розроблено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території с. Семенівка Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4, виданого 28.03.2006 року.

07.08.2006 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_3 серії НОМЕР_5, площею 0,3608 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована: АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованого в реєстрі за № 0537.

07.08.2006 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_3 площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, зареєстрованого в реєстрі за № 0538.

18.05.2016 року ОСОБА_1 отримала технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був побудований 1989 року.

26.04.2016 року листом державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області № 1026/01-16 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку 0,3608 на, кадастровий номер НОМЕР_2, надану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1, оскільки відсутні документи, підтверджуючі право власності ОСОБА_3 на таке нерухоме майно.

Суд дослідивши матеріали справи вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач фактично прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлених ст. 1270 ЦК України строк, однак спадщину не отримала у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спірний будинок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є єдиним власником зазначеного будинку.

Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/04-13, по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності, одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ. Виходячи із змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли, за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, на момент будівництва спірного будинку, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), які передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Органи, які уповноважені здійснювати видачу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, визначаються відповідно до положень Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, доданого до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31 січня 1966 року. У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, зокрема може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Позивачем було доведено той факт, що ОСОБА_3 за життя розпочав процедуру приватизації земельних ділянок.

Суд вважає, що позивачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог і тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10,15,59,60,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 328,316,1216,1217,1218,1222,1268 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту: А) житловий будинок загальною площею 74,2 кв. м., з яких: житлова площа 33,2 кв. м., допоміжна площа 41,0 кв. м.; В) Погріб з шийкою; а) Прибудова; Б) Літня кухня; Г) сарай; Д) Жомова яма; Е) Убиральня; №1) Колодязь питний; №2) Ворота; №3 Хвіртка; №4 Огорожа; №5 Огорожа; №6 Огорожа; №7 Колодязь інженерних мереж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації: земельної ділянки площею 0,250 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, земельної ділянки площею 0,1732 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, земельної ділянки площею 0,1876 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, розпочатої ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та одержання документів, що посвічують право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: